"Дня 13.IV.47 р. Великдень. Рано виходимо в ліс між Порубами і Волею Володзькою. Тут є приготовані столи до спільного снідання. Гумору і співу не бракне. Оркестра також грає. О год. 15-ій стійковий повідомляє, що ВП (Військо Польське. – Країна) йде зі села Явірника в Рибне, Нетребку, Ясенів. Командир висилає роєвого Ворона на край ліса зробити заставу. ВП втікло", – занотував у щоденнику чотовий УПА Лев Футала (1922–2007) на псевдо "Лагідний".
Він був політвиховаником і заступником командира сотні "Ударники-2", що діяла на Закерзонні – українських землях, які наприкінці Другої світової війни відійшли до складу Польщі. Бійці УПА протистояли польським воякам, які влаштовували каральні акції на тутешні села. Коли ж внаслідок операції "Вісла" практично всіх українців виселили з цих територій, вирушили до Баварії, яку контролювала армія США. Пройшли понад 1 тис. км теренами Словаччини, Чехії, Австрії. В рейд вийшло 120 упівців, подолали його до кінця близько 50. Решта загинули в боях або потрапили в полон.
"Лагідний" фіксував усе це в зошиті. Писав хімічним олівцем дрібним почерком. 1949-го перебрався до Філадельфії, США. Кілька років тому його син Богдан випадково знайшов щоденник батька в домашній бібліотеці. Передав Музею визвольної боротьби України у Львові.
– Футала розумів, що його записи можуть потрапити ворогові, тому нічого не згадував про плани сотні, персональні дані бійців, – каже завідувач музею Тарас Кузь, 41 рік. – Вказував місця постоїв, переповідав різні побутові ситуації. Наприклад, перенесення важкої хвороби та враження від прощання з рідними. Якщо пише "сидимо спокійно", часто це означає сутичку з ворогом.
Коментарі