Танці під чорним зашморгом: навіщо Трамп формує коаліцію проти Ірану

Вашингтон вимагає створення антиіранської коаліції, проте світ не поспішає підставляти плече: справжня мета війни залишається туманною.

У геополітичних розтяжках нової адміністрації США розбиралася Gazeta.ua.

Чари острова Харк

Днями США атакували іранський острів Харк (Kharg) у північно-східній частині Перської затоки.

Значення: через термінали острова проходить 90% експорту іранської нафти.

Президент США Дональд Трамп уже заявив про можливість захоплення острова, якщо Тегеран заважатиме судноплавству в Ормузькій протоці. Ринки зреагували миттєво - ціни на нафту злетіли.

За даними Axios, Білий дім стримує лише складність наземної операції, а сенатор Ліндсі Грем прямо каже: "Хто контролює Харк - контролює долю цієї війни".

Що хоче Іран

Іран, своєю чергою, заявляє, що не прагне ескалації, але попереджає: у разі спроб блокувати його нафтовий експорт Тегеран може обмежити судноплавство в Ормузькій протоці. Влада країни наполягає, що будь-які атаки на іранську інфраструктуру розглядатимуться як акт війни і отримають відповідь.

Розблокувати протоку гуртом

Трамп закликав союзників сформувати коаліцію для розблокування Ормузької затоки. Кого стосується: Франції, Японії, Великої Британії, Китаю, Південної Кореї та країн НАТО. Логіка Трампа проста: "США не повинні платити і ризикувати наодинці, адже більша частина цієї нафти йде не до нас, а до інших країн".

"Розтяжка" від Донні

Заклик Трампа ставить союзників перед жорстоким вибором: підтримати американців або отримати глобальну енергокризу. Проте Європа поки тримає дистанцію.

Міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль натякнув: доки цілі США та Ізраїлю не стануть ясними, говорити про "архітектуру безпеки" зарано.

Британський прем'єр Кір Стармер 16 березня вже відмовив Трампу у наданні кораблів, пообіцявши лише БпЛА для розмінування. Позиція Лондона: ескалація нікому не вигідна.

Емманюель Макрон виявився більш гнучким: кораблі дасть, але виключно для "оборонної місії".

Не більше за "Щити"

Євродипломатія в особі Каї Каллас припустила розширення мандату місії "Аспідес" (з грецької - "Щити". - Gazeta.ua) на Ормузьку затоку. Місія, створена для захисту від хуситів, може стати плацдармом для ЄС у регіоні. Проте європейці нарікають: Вашингтон не консультувався з ними перед початком бойових дій, тож і підстав для широкої коаліції наразі небагато.

"Відпрацьовуйте гроші!"

Трамп на таку прохолоду чекав. Його відповідь була різкою: "Ми не зобов'язані допомагати Європі з Україною. Україна за тисячі кілометрів від нас… Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам".

Фактично президент США прямо пов'язав підтримку Києва з участю ЄС у війні проти Ірану.

Нас не забудуть?

Вступ у нову велику війну може остаточно виснажити Європу, яка вже відчуває дефіцит ракет для ППО (зокрема Patriot) та фінансове виснаження від допомоги Україні.

Тонкий момент: Україна опосередковано вже на боці США в цьому конфлікті. Попри порожні арсенали, ЄС 14 березня продовжив санкції проти РФ, підтверджуючи, що нас не кинуть. Але підтримка України через "другі руки" змушує Європу все ж виступати на боці США проти Тегерана.

"Перемогли, та не зовсім"

Головне питання - тривалість. Трамп каже про перемогу, міністр енергетики Кріс Райт - про те, що війна триватиме ще кілька тижнів. Тим часом американці вже заплатили за цей конфлікт понад $2 млрд через подорожчання пального. Ціна галлона зросла до $3,7, а рейтинг схвалення економіки Трампа вперше впав нижче 40%. Для США ціна на АЗС - це головний політичний маркер.

"Можемо відкласти"

Про серйозність ситуації свідчить і натяк Трампа на відтермінування візиту до Китаю, саме тоді, коли в Парижі (14–17 березня) проходять торгові переговори. Пекін тримає паузу, закликаючи до переговорів з Іраном.

Висновки для нас: поки що світ не поспішає вмирати за Трампа в Ірані. Такі дані на час написання статті. Це сигнал Путіну: ресурси для України ще є. І сигнал Трампу: Європа більше не хоче брати участь у "чужих війнах" так беззастережно, як це було з Іраком.

×