Ексклюзиви
Четвер, 02 грудня 2010 17:19

"Якось шукала агронома, а знайшла собі чоловіка"

 

Найчастіше до нас звертаються, коли важка вакансія - наприклад, треба знайти директора хімічного заводу. Великим брендовим компаніям потрібна допомога, коли самим неетично заманювати спеціаліста з іншої структури.

Наприклад, компанія з виготовлення факсів знає, що в її постачальника є фаховий програміст. Але між фірмами укладено пакт, що вони не переманюють людей одна в одної. Тоді з "факсової" компанії дзвонять мені й називають прізвище. Я не можу просто зателефонувати до людини й заявити: "Добрий день, фірма А просить вас покинути фірму Б і йти працювати на А. Вам дадуть на 2 тисячі гривень більше зарплати". Раптом телефон прослуховується. Тому кажу: "Мені вас порадили як доброго фахівця. Може, знаєте хороших спеціалістів чи колег, яких могли би порадити на таку вакансію? Зарплата - 8 тисяч гривень". Тоді людина говорить, що подумає, дає свій мобільний, а потім дзвонить і пропонує себе.

Складніший варіант, коли треба знайти генерального директора конкретної фірми з продажу гірськолижного спорядження. А ти, крім прізвища і фото, нічого не маєш. Іду в Linkedin (соціальна мережа для встановлення ділових контактів. - "Країна"). Бачу - займається у спорткомплексі в центрі міста. Беру кеди й побігла. Два тижні просто бігаю з ним на сусідній доріжці. Потім біля душу наче випадково кидаю рушник йому під ноги, він піднімає, знайомимося. Наступних два тижні розмовляємо про роботу. Кажу, що працюю в кадровій агенції. Від нього дізнаюся, що любить вільний графік, на фірмі має страховку для всієї родини. Одного дня ніби випадково кажу, що маю хорошу вакансію. Наступного він сам просить розказати. Погоджується прийти на співбесіду.

Якось шукала для торгової мережі спеціаліста, який би займався товарними запасами в торгових центрах. Іду в супермаркет, у якому може бути цікава нам людина, біля холодильника знаходжу консультанта і ставлю дурнуваті запитання про тверді сири: "Чи є козячий сир? Чим відрізняються два види пармезану? Звідки привезли цей, а звідки той?" Консультант не може відповісти й веде до старшого продавця, той кличе відповідального за поставки. Те, що треба! Це жінка, вона все роз'яснила і йде собі. Знаходжу її біля полиці з макаронами, кажу, що маю пропозицію, і даю візитку. На звороті написана фірма, яка її шукає, і зарплата. Жінка передзвонила наступного дня.

Шукала директора елеватора. А сама в житті не бачила, як він виглядає. Знаходжу в інтернеті перелік усіх елеваторів України, вивчаю лексику: "зерно продовольчої групи", "фуражне"... Наймаю агронома, який складає легенду про якусь проблему на виробництві, й телефоную по всіх елеваторах: "Я представляю елеватор із такої-то області. Можна поговорити з директором?" Директору кажу: "Вас мені порадили як фахівця. У нас виникла проблема, чи не могли б ми зустрітися для консультації? Або, щоб ви приїхали до нас на два дні й допомогли?" Людина одразу дає мобільний. Головне було вдарити на "ви - експерт" - і він із чистого самолюбства погоджується. Потім дзвонимо й говоримо правду. Головне - пройти всіх секретарів і помічників. Вони не підпускають, не дають телефонів, не з'єднують.

Коли людина гарно розказує про свій досвід, перевіряю, чи каже правду – ставлю дурне і несподіване запитання: "Чим ви сюди доїхали?"

Часто замовляють бухгалтерів. Це має бути педантична людина, енергійна і балакуча не підійде. Якось шукала помічника бухгалтера. На співбесіді жінка питає, чи є кар'єрний ріст. Розумію, що вона не підходить, бо буде конкурентом головному бухгалтеру.

На співбесіді слухаю і спостерігаю. Сидить на краю стільця - невпевнений у собі. Руки заклав - скритна людина. Кліпає - бреше. Загоряються очі - говорить про улюблене заняття. Не дивиться в очі - не вміє спілкуватися. Сильний потиск руки - впевнена людина, слабкий - вайлувата. Якщо складає руки в замок, дивлюся, який великий палець зверху: якщо правий - творча людина, лівий - аналітик. Якщо безробітний приходить дорого одягнений, але претендує на малу зарплату, це насторожує. Коли людина гарно розказує про свій досвід, перевіряю, чи каже правду - ставлю дурне й несподіване запитання: "Чим ви сюди доїхали?" Співрозмовник дивується, змінюється його тон, каже, що маршруткою. - "Продовжуйте". І тут він не пам'ятає, про що говорив, бо вигадував.

Резюме бувають цікаві. Висилають у додатку навіть фото свого кота. Якось сама просила чоловіка вислати фото свого хобі. На майбутній роботі йому треба було проводити скрупульозні розрахунки. А він у резюме написав, що у вільний час складає міні-кораблі. Вислав фотографії своєї колекції, і я зрозуміла: щоб із таких дрібних деталей скласти корабель, треба мати терпіння. Це - мій кандидат.

Якщо відмовляю після співбесіди, то не одразу - за два дні телефоную і кажу "ні", пояснюю, чим не підходить. Бо якщо відрізати одразу, людина почувається невдахою. А через 50 годин може подумати, що просто знайшовся сильніший конкурент. Найбільша радість, коли розумію, що допомогла комусь. Прийшов був на співбесіду менеджер із продажу: окуляри, дешеві дермантинові туфлі, з кульком "воss". Але по резюме замовнику підійшов. Через рік зустрічаємось - лінзи поставив, стильно пострижений, гарно одягнений.

За місяць закриваю дві-три вакансії. Замовник платить 15 відсотків річної зарплати того працівника, що шукає.

Якось шукала агронома, а знайшла собі чоловіка. Додзвонилася до кандидата в Київ. За якостями не підійшов, але сказав: "У вас дуже гарний голос, давайте, буду у Львові, підем на каву". Я таке чую не раз, тому кажу: "Дякую, до побачення". Через тиждень знову телефоную, щоб порадив когось іншого. Він ще раз пропонує каву. Я вже погоджуюсь. Приїжджає до Львова, сподобався. Обмінюємося телефонами. Через два роки - весілля.

Найлюдянішим і найприємнішим з усіх співрозмовників виявився колишній керівник виробництва з виправної колонії. На співбесіді говорив спокійним голосом, усміхався. Я уявила, як він ставитиметься до підлеглих. Питаю: "А на попередній роботі ви теж так поводилися?" Він каже: "Саме тому мене в'язні слухали. Іншого стимулу я не мав - премій у колонії не дають".

Зараз ви читаєте новину «"Якось шукала агронома, а знайшла собі чоловіка"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1112
Голосування Скільки часу Олексій Михайличенко протримається на посаді головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) до зими
  • 2) до літа
  • 3) два роки
  • 4) повністю відпрацює трирічний контракт
Переглянути
Погода