Свинцеву пломбу столітньої давнини зберігає письменник 46-річний Влад Якушев зі Львова. Від 2013-го шукає історичні артефакти металодетектором. Із кумом Андрієм Лотоцьким пише про це серію "Сірі археологи". Вже вийшли друком дві книжки.
– Їздимо в експедиції в рідне село кума Пуків Рогатинського району на Прикарпатті, – розповідає Влад. – Привозили звідти чимало цікавинок часів Першої світової війни – гільзи, шрапнелі. Весь цей час я хотів знайти бодай якийсь доказ присутності на наших землях турецьких вояків.
У розпал війни генерал Ізмаїл Енвер-паша (1881–1922) запропонував Австро-Угорщині, до складу якої перед війною входила Галичина, допомогу в боях із російською армією. Влітку 1916 року сюди прибули дві дивізії – 40 тисяч солдатів і офіцерів. Активні бойові дії тривали понад рік. У Пукові був турецький госпіталь, зберігся їхній військовий цвинтар.
– Сучасники вказують, що османи були відважними воїнами, – продовжує Якушев. – Аби здолати їхні позиції, росіяни мусили використовувати отруйні гази. Бої були такі інтенсивні, що дотепер тутешні ліси та поля гудуть під металодетектором.
Пломбу відшукали торік у серпні. Поїхали до Пукова на тиждень.
– Увечері останнього дня вилазки поверталися втомлені. Кум запропонував перевірити наостанок сигнал. Звук був, наче від свинцевої шрапнелі. Вирішили викопати. Там була пломба, якою турки опечатували мішки й пакунки. На ній напис в'яззю. Щасливі, ми дістали термос, в якому було ще на два ковтки кави. Кум закурив. Про знахідку напишемо у третій частині "Сірих археологів".
3 
1
Коментарі