пʼятниця, 03 квітня 2015 13:51

Пес охороняв могилу хазяїна 14 років

Найкращий туалет Единбурга – безкоштовний

– Ноттінгем – невеличке місто в центрі Англії. Відоме легендою про Робіна Гуда, – розповідає 22-річна менеджер Галина Кордіяка зі Львова. Поїхала до Великої Британії дитячим груп-лідером у літню мовну школу. – Все чистеньке, доглянуте, газони підстрижені, вулиці вимиті, квіти ніхто не зриває. Не дай Бог якесь каміння чи брухт на вулиці. Все доведено майже до досконалості.

Британські парки – оази дикої природи серед міста. Якось мучилася від безсоння і вийшла опівночі під корпус мовної школи подихати. Надворі зустріла лисицю. Парками бігають олені, на сонці гріються пелікани, в озерах плавають різні породи качок, а білки виривають горіхи з рук. За три хвилини пішки – шосе й житлові будинки. Міста займають велику територію, бо люди живуть у власних будинках із гаражем і садочком.

Автор: фото: panoramio.com
  Пам’ятник Боббі стоїть перед пабом Greyfriars Bobby в Единбурзі. Пес щодня приходив на могилу хазяїна. Коли здох, його поховали поряд
Пам’ятник Боббі стоїть перед пабом Greyfriars Bobby в Единбурзі. Пес щодня приходив на могилу хазяїна. Коли здох, його поховали поряд

У розмові з британцями кількість please та sorry зашкалює. Усі усміхаються, зустрічаючись поглядом з іншими. Чекала на одного з дітей у магазині й задумалася. До мене кілька разів підходили й питали, чи все гаразд.

На практиці зрозуміла, що таке small talk. Це коли касир у супермаркеті, обслуговуючи, починає розмову про погоду, жартує, робить компліменти, а дізнавшись, що ти – не місцевий, розпитує, звідки й чи тобі подобається місто. Чимало згадували знайомих українців.

Громадські автобуси під'їжджають до тротуару, відчиняються двері, сходинка опускається, щоб старшим людям, батькам із візочками й інвалідам було зручно заїхати. Водії усміхаються й говорять bye та cheers кожному пасажирові – скільки б їх не було. Усюди таблички з датою й часом закриття й відкриття дороги чи метро у разі ремонту й альтернативними шляхами. Місця для інвалідів і людей з маленькими дітьми є як у транспорті, так і в кафе Якщо займеш їх, попросять пересісти.

З аеропорту добиралася в центр за допомогою Easybus, це бюджетні бусики-трансфери. Заздалегідь квиток можна придбати за 3–4 фунти. Для порівняння: National Express коштує 8 і дорожче. Автобус запізнився на 1,5 години, а потім ще 4 кружляв по заторах. Жила в хостелі The Horse and Stables над пабом.

Із Лондона до Единбурга їхала нічним автобусом. Ранкові пейзажі – вівці на пагорбах, туман і Північне море. Хостел бронювала заздалегідь. Як потім виявилося, з кафе в ньому відкривався вид на Единбурзький замок. Закинувши речі, пішла гуляти головною туристичною вулицею – Королівською милею. З одного боку на пагорбі розкинувся замок, а з другого – палац Холіруд, резиденція англійської королеви в Шотландії. Единбург ділиться на Старе й Нове місто. Обидва внесені в список ­ЮНЕСКО. Нове місто – не таке вже й нове. ­Більшість будинків датуються XVIII століттям.

По обидва боки Королівської милі багато вузесеньких вуличок, що ведуть вниз. У деякі навіть удень лячно заходити. Кажуть, Единбург – місто з найбільшою кількістю привидів у Шотландії. Вся Королівська миля з'єднана підземними тунелями, що ведуть у замок. Є легенда про те, як колись хотіли визначити довжину тих тунелів і запустили в них волинщика. На півдорозі звук перервався і музиканта так і не знайшли. Після того з підземель замку час від часу чути волинку. Є реальна історія про дівчинку, яку батьки замурували заживо в кімнаті, бо захворіла на холеру. Місцеві кажуть, її дух блукає підземеллями досі. З цієї легенди зробили бізнес – тематичний музей Mary King's Close. Розказує історію середньовічного міста й веде в підземну вулицю Единбурга й колишню кімнату дівчинки.

На Королівській милі розкидані крамнички з сувенірами й товарами з тартану – кілти, шапки, рукавиці, сукні. А ще магазини з кашеміровими та шерстяними светрами й шарфами.

У день приїзду бачила протест. Біля палацу Холіруд і будівлі парламенту почали збиратися люди з шотландськими прапорами й табличками з гаслами. Все це мало нагадувало протест: розмальовані синьо-білими фарбами діти бігали по травичці, розмахуючи стягами, а батьки знімали їх на камери. Хтось слухав чоловіка, який грав на гітарі кантрі й інколи вставляв у пісні не дуже цензурні фрази про Англію і королеву. Фурору наробив пес, якому на спину прикріпили шотландський прапор.

У хостелі познайомилася з болгарином Сімоном – колишнім студентом Единбурзького університету. Він кілька місяців прожив у картонній коробці. Це був його другий день у хостелі. Треба дуже постаратися, щоб стати бездом­ним у Британії. Зазвичай це колишні наркомани чи алкоголіки. Місцева влада й громадські організації допомагають їм із місцем для ночівлі. Багато кафе годують безхатченків безкоштовно. Є розважальний журнал, який вони продають. Із кожного примірника залишають собі 50 пенні.

На колишній вулкан Артурс Сіт біля палацу Холіруд підіймалася години 1,5. Є традиційний шлях, але я обрала крутіші схили. Дорогою натрапила на напівзруйновані мури фортеці, яким понад 2 тисячі років. З верхівки відкриваються краєвиди на місто, околиці й море.

В останній день подалися у морське містечко Норт-Бервік. Їхати від центру Единбурга півгодини. Електрички курсують кожні 20 хвилин, квиток коштував близько 7 фунтів в обидва боки. У центрі міста здивував громадський туалет. Над умивальниками висіли грамоти в скляних рамках "Туалет року". Він довгий час отримує звання найчистішого туалету в околицях Единбурга. Вхід – безкоштовний.

Автор: фото: blog.holidaycheck.com
  Годинник Біґ-Бен з північного боку Вестмінстерського палацу в Лондоні називають найпопулярнішою туристичною пам’яткою Великої Британії
Годинник Біґ-Бен з північного боку Вестмінстерського палацу в Лондоні називають найпопулярнішою туристичною пам’яткою Великої Британії

Над узбережжям простягаються гольфові поля. Вітряно, чайки й шум моря, людей мало. Ідеальне місце для роздумів.

У кожному великому місті є безкоштовні екскурсії. Екскурсоводи працюють за чайові. Хостели нерідко організовують такі тури для своїх клієнтів безплатно. Всі денні виїзні екскурсії досить дорогі – від 30 фунтів і більше.

В Единбурзі побувала на кладовищі, де поховані пес Боббі та його хазяїн. Собака після смерті господаря охороняв могилу 14 років. Біля кладовища відкрили паб із назвою Greyfriars Bobby, перед ним стоїть пам'ятник псу. А ще цвинтар відомий могилою Томаса Ріддла Волдеморта – героя книжок про Гаррі Поттера. Письменниця Джоан Роулінґ "позичила" чимало прізвищ із того кладовища. Вона почала писати "Гаррі Поттера" в Единбурзі.

Усі британські коні, поні й осли повинні мати конячий паспорт

Помирати в приміщенні парламенту Сполученого Королівства є незаконним

У Великій Британії кожен, хто досягає 100-річчя, отримує привітання від Королеви Єлизавети ІІ

У Британії заборонені американські курячі яйця, бо їх миють. Те саме у США, але з протилежної причини

10 традиційних британських страв

1. Грінки по-валлійськи називають ще валлійським зайцем. Топлять масло з сиром і гірчицею. Намащують підсушений хліб і печуть у духовці. За деякими рецептами до сирного соусу додають ель, каєнський перець або паприку. ­Часом зверху кладуть жовток. Уперше страву згадують у кулінарній книжці 1725 року. Раніше валлійським називали все закордонне. За однією із легенд, селянам не дозволяли їсти зайців, упольованих на дворянських садибах.

2. Біф, або яловичина Веллінгтон. За однією з версій назвали на честь Артура Веллслі – першого герцога Веллінгтона. Стейк із яловичини вимащують у паштеті з гусячої печінки та суміші перетертих грибів, цибулі й зелені. Зверху замотують у листкове тісто й запікають. Ріжуть на скибки й подають зі спеціями або імбирем. Веллінгтонами називають й інші страви із запеченим у тісті м'ясом.

3. Йоркширський пудинг готують із кляру – для традиційного обіду в неділю. Подають із ростбіфом чи підливкою. Тісто для пудингу ставлять у піддоні на вогонь. Коли підсмажиться, поміщають під м'ясо, зазвичай баранину, так, щоб при запіканні на нього капав жир. Час від часу пудинг треба трошки трясти.

4. Фіш енд чіпс, або картопля зі смаженою рибою – найвідоміша в світі британська вулична страва. Для неї готують у клярі морську рибу – тріску або пікшу. Подають із картоплею, засмаженою у фритюрі, скибкою лимона й консервованим горошком.

5. Кеджері – страва зі шматочків вареної риби, варених рису та яєць, петрушки, карі, масла й родзинок. Підходять пікша, лосось або тунець. Їдять як гарячою, так і холодною. Походить від індійської страви кічарі, яку завезли з тодішньої колонії у XIX ст.

6. Гаґіс – шотландська страва із баранячої печінки, серця і легень. Їх рубають на шматки із цибулею, салом, приправами та сіллю й варять у баранячому шлунку. Подають із бруквою й пюре. Готують на вечерю 25 січня, на день народження шотландського поета Роберта Бернса. За його життя страва вважалася їжею бідняків. Сучасний дешевий варіант продають у штучній оболонці замість шлунка.

7. Пиріг зі стейком і нирками начиняють шматками яловичини й нирками вола, ягняти чи свині. Додають смажену цибулю та підливку із борошна. Печуть із листкового або пісочного тіста.

8. Ланкаширська тушкована баранина з овочами – традиційна страва на півночі Англії. М'ясо накривають кружальцями картоплі. Запікають на маленькому вогні. З овочів додають моркву, ріпу, цибулю та порей, іноді – також нирки.

9. Стілтонський пиріг із волоськими горіхами – традиційна вегетаріанська страва. До цього відкритого пирога обов'язково кладуть англійський блакитний сир стілтон. Його готують у трьох графствах – Дербішир, Лестершир і Ноттінгемшир. Горіхи кришать великими шматками й посипають ними начинку.

10. Чікен тіка масала – ­поєднання східної та британської кухні. 2009-го член парламенту Глазго Мохаммед Сарво запропонував надати страві статус шотландської. Інші вважають, що її вигадали в індійських районах Лондона в 1970 роках. Це приправа карі та шматки смаженої курки в помаранчевому чи червоному соусі.

Зараз ви читаєте новину «Пес охороняв могилу хазяїна 14 років». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути