"Так здорово потримати в руках унікальний документ з особливою історією, – пише російський історик Костянтин Богуславський у Facebook. – Це "передсмертна" записка наркома УРСР Успенського, відданого чекіста і кривавого упиря".
Олександр Успенський, уродженець Тульщини, до Жовтневого перевороту планував стати священником – закінчив два класи духовного училища. 1920 року влаштувався до радянських органів безпеки. Кар'єра була стрімка: начальник економічного відділення Об'єднаного державного політуправління в Московській області, заступник коменданта внутрішньої охорони Кремля, начальник управління НКВД в Оренбурзькій області.
На початку 1938-го Успенського призначили наркомом внутрішніх справ Української РСР. Перед від'їздом до Києва побував на прийомі в Йосипа Сталіна. Головний чекіст країни Микола Єжов дав йому рознарядку: арештувати 36 тисяч осіб. Розгорнулися масштабні репресії. Успенський брав участь у допитах, що їх супроводжували тортури.
У листопаді того ж року його викликали до Москви – начебто "на підвищення". Добре знайомий із внутрішньою кухнею органів чекіст розумів, що це кінець. Того дня він працював у кабінеті до п'ятої ранку. На робочому столі залишив записку: "Труп мій, якщо він потрібен, шукайте в Дніпрі. Так воно надійніше – застрелитися, і в воду... Без осічки".
У кущах на березі річки знайшли кітель і кашкет. Тіла не відшукали.
Насправді Успенський не збирався скоювати самогубство. Він виготовив фальшиві документи на ім'я Івана Шмаковського. Наступні пів року їздив країною. Жив у Муромі з коханкою, дружиною раніше арештованого ним чиновника. 15 квітня 1939-го втікача спіймали в Міасі Челябінської області. Звинуватили в контрреволюційній змові та шпигунстві на користь Німеччини. Вирок винесли майже за рік – 27 січня 1940-го. Розстріляли того дня на полігоні "Комунарка" на околиці Москви.
3 
1
Коментарі