Натиратися в ЛАЗНІ можна тільки тим, що готовий з'їсти
Намагаюся відродити традиції та культуру лазні. Вона була на нашій землі завжди. Здавна лазні будували біля річок. У Києві їх було багато вздовж річок Почайни, яка зараз тече під землею, та Глибочиці, яка була колись на Подолі. Там парилися, лікувалися, стриглися, народжували дітей. Були обрядові лазні, які відвідували перед весіллями, наприклад. Коли людина була на межі смерті, її заносили в лазню. Енергія поверталася в тіло.
ЛАЗНЯ – це один з інструментів оздоровлення людини. Пармейстер чи парильник – людина, яка керує парою, знає про її цілющі властивості.
Для мене лазня була спочатку хобі. Ходив у дитинстві з батьком і однокласниками. Дорослим почав паритися з друзями. Стали бувати щотижня. Друзі помітили, що в мене виходить парити віниками. Став займатися цим професійно, вчитися у майстрів. Збирав знання по крихтах. Потім зробив власний проект. Щотижня до мене приходять паритися до сотні людей. Орендуємо кілька лазень у Києві. Зустрічаємося, коли зручно. Маю авторські доробки. Це поєднання технік – масажних, психологічних, енергетичних практик, дихальних вправ.
Пармейстер повинен не тільки ввести вас у певний стан, а й вивести з нього. Бо зміни відбуваються дуже глибоко. У стані релаксації від пари вмикається родова пам'ять. Людина може згадати риси характеру, що перебувають глибоко у підсвідомості й передаються поколіннями. Може знайти в собі ресурс, щоб виправити життєву ситуацію.
Масаж і пара знімають стреси. Навіть позитивне потрясіння – це шок для організму. Емоції накопичуються, їм періодично потрібен вихід. Це можливо під час масажу, занять фізичними вправами. Кожен знаходить свій інструмент для розрядки. Людські тіла, як батарейки, – заряджаються і розряджаються. Будь-яка емоція, накопичена й затиснута в тілі, веде до руйнування. Тому час від часу переживання треба виплескувати.
У кожного майстра є свій набір молитов і медитацій. Медитація – це фокусування на чомусь одному, на найважливішому. Людина може розібратися в конкретній ситуації. Практикуємо також час тиші. Щоб зосередитися й подумати. Після цього люди починають розуміти одне одного без слів. Алкоголю не вживаємо. Уникаємо розмов про політику, релігію. Бо лазня призначена, щоб об'єднувати близьких за духом. А багато розмов і шкідливі звички ведуть до суперечок, конфліктів.
Сеанс триває 3–3,5 години. Цього достатньо, щоб кілька разів вийти з парильні, охолодитися, випити чаю, отримати масаж і ще годину порелаксувати. В такій системі людина отримує цілісне гармонійне оздоровлення.
Основними віниками є березовий і дубовий. Береза – жіноче дерево, дуб – чоловіче. Перша очищає, другий дає енергію, силу.
Натиратися в лазні можна тільки тим, що готовий з'їсти. Найкращі скраби – із солі, меду, перемелених трав. Мед бажано наносити на прохолодне тіло. У чаї його краще не додавати. Часто робимо розтирки для шкіри з полину. Він виводить паразитів.
Є лазні "по-чорному" та "по-білому". Третій вид – лазня в печі. Але він рідкісний. Це в давнину були такі печі, де могла поміститися людина. Після випікання хліба заходили в піч. Прогрівалися, натиралися віниками та сажею.
Лазня "по-чорному" – це коли приміщення нагрівається за допомогою диму. Потім відкривають вікна й двері, дим виходить. Приміщення лишається тепле. У такій лазні можна забруднитися, але сажа дуже добре впливає на шкіру. Це хороший антисептик, дає раду всім шкірним захворюванням.
Більше поширені лазні "по-білому". Топлять їх дровами. Вони значно кращі за електричні, бо мають свою душу, дихають. А електролазня дає тільки високу температуру.
У Туреччині поширений хамам. Акцент там на масажі, на роботі з фізикою тіла. Масажують спеціальною жорсткою рукавицею, яка знімає верхній шар ороговілої шкіри. Це те, що в нашій лазні робимо віником. На тіло в хамамі наносять багато піни.
Римські терми чимось нагадують турецькі лазні. Основний матеріал у них – камінь. Акцентування там робиться на купанні. Це особлива культура.
Що більше людина поперемінно нагріває й охолоджує тіло, то корисніше. Судини звужуються і розширюються. За рахунок цього підвищується циркуляція рідини в організмі. Лімфатична система свого току не має, на відміну від кровоносної. Після лазні все зайве виводиться.
У гарячій лазні можна перебувати за раз до 15 хвилин. Досвідчені любителі лазні – 20 хвилин. Збільшується навантаження на серцево-судинну систему, мозок. Не кожен може витримати.
Випивати в лазні – це нав'язаний фільмами стереотип. Алкоголь і цигарки в лазнях раніше культивувалися, бо держава отримувала від їх продажу прибуток.
Не з усіма людьми можна ходити в лазню. Вона асоціюється зі звільненням від небажаного оточення. Традиційно її відвідують сім'ями або в компанії друзів. У нас є винятково жіночі дні.
Справжній пармейстер – це лікар. Він не сприймає людське тіло як сексуальний об'єкт. Тому жінок парять чоловіки. Є також жінки-парильниці. Вони такі ж витривалі й фізично міцні.
Комфортна для всіх температура – 60–80 градусів. Традиційна лазня починається від 60 градусів і досягає 100. Максимальна – це для досвідчених любителів лазні, які люблять поколювання, незвичні відчуття.
Прогріватися в лазні потрібно плавно. Температура повинна підвищуватися поступово. Це відбувається за допомогою додавання води на стінки парильні чи на каміння. Коли гаряча пара піднімається вгору, пармейстер опускає її віниками на тіло людини. За рахунок цього організм прогрівається.
Я мав хронічний гайморит, до того як став пармейстером. Нічого не допомагало. Коли почав займатися лазнями, гайморит минув. Хоча це сталося завдяки комплексу дій.
Найчастіше лазню використовують не для зцілення, а для профілактики хвороб. Людина, яка регулярно париться, може уникнути багатьох лікарів. Серцево-судинні недуги точно не загрожують, бо в лазні у здорової людини тренується серце. Хвороби шкіри зникають. Психологічний стан кращає. Постійне розширення судин при нагріванні та їх звуження при охолодженні допомагає нормалізувати тиск.
Є люди, які паряться цілий рік. Узимку наповнюються теплом, яке дає змогу не мерзнути і не хворіти. А влітку за рахунок контрасту температур після паріння навіть у спекотний день людина відчуває прохолоду, не пітніє. Тобто нормалізується система потовиділення. Також лазня дає раду зайвій вазі. Під час пітніння втрачається волога, розтоплюються жирові відкладення. У лазні обов'язково потрібно пити багато води, щоб організм не зневоднювався.
Коли виходиш із лазні зимою, тіло прогріте так, що можна одразу стрибати у сніг. Що більше контрасту, то краще для тіла. Практикуємо охолодження снігом і крижаною водою. Але це вже для бувалих. Новачкам у холодну воду потрібно заходити повільно. Щоб не створювати зайвого шоку для організму. Всі наші органи, як маленькі діти, тільки відчувають стрес – затискаються.
Потрібно дуже спокійно реагувати на все. Стрес мине, так буде не завжди. Я звик беземоційно ставитися навіть до радощів. Краще перебувати в стані душевної рівноваги.
Є два види енергії – фізіологічна, яка присутня в нашому тілі. Якщо спираєтеся лише на неї, то швидко вичерпаєте себе. А ще є зовнішня світова енергія. Вона – навколо нас: від землі, космосу, вакууму, дерев. Вона невичерпна.
















Коментарі