Московський кремль узялася вишивати 50 років тому Надія Чернега із селища Борова Фастівського району Київської області. Роботи не завершила. Померла торік у віці 77 років. Її онука 29-річна Тетяна Сідько розбирала скриню з бабиними речами й натрапила на полотно. Виставила фото у facebook-групу для вишивальниць.
"Що робити з цим пейзажем? – запитує. – Викинути не можна, вишивала дорога мені людина. Як оформити? Без політики. Що скажете?"
Думки учасниць групи розділилися.
"Спаліть у прямому ефірі. Дрібниця, а приємно", – коментує одна.
"Палити не потрібно. А от використати як ганчірку для підлоги буде шикарно", – додає інша.
"Вишийте й залиште для себе. Буде пам'ять про людину і красиве місто, яке будували люди, які не знали ні про Путіна, ні про теперішні відносини між Україною і Росією".
"Схем не було інших, – припускає Галина Карпушун. – Взагалі нічого в магазинах не було. Щоб прикрасити хату, вишивали будь-що. Мама вишивала килим, я – дві накидки на крісла. Знаєте на чому? На мішку. Зараз той мій витвір вважається ледь не шедевром. Такий був час – недоконаний. Тому і картина нехай залишиться недоконаною".
Більшість користувачок пропонують завершити роботу. Але замість зірки на кремлі зобразити тризуб, а замість червоного прапора – синьо-жовтий. Тетяна Сідько обіцяє так і зробити.
Розповідає, що її бабуся Надія Чернега народилася в райцентрі Городенка на Прикарпатті. Вивчилася на юриста у Львівському університеті імені Івана Франка. Працювала в Укрзалізниці та в лісгоспі. Вишивала рушники й сорочки.
– Бабуся швидко захоплювалась іншою вишивкою, тому могла закинути попередню, – каже. – Так і Москва їй набридла.
4 
1
Коментарі