середа, 03 липня 2019 12:51

Коли на вокзалі спускався ескалатором, мене обступили шестеро

Коли Костянтин Бондаренко востаннє

Сміявся

П'ять хвилин тому, коли грав із 3-річною донькою. Прикидався вовком, а вона ховалася. На моє запитання, хто я, відповіла: "Як хто? Потвора звичайна". Просто біологічна класифікація: vulgaris. Сміюся постійно. Мене важко вивести з рівноваги або занурити в депресію.

Керував мотоциклом

2010-го. Приятель купив, а я провів тест-драйв. За кілька років до цього в одному торговельному центрі побачив Harley-Davidson, захотілося придбати. Задумав об'їхати на ньому всю країну, можливо – й Європу. Напевно, це була криза середнього віку, коли в більшості чоловіків з'являються божевільні ідеї. Навіть почав прицінюватися. Згодом обзавівся другою сім'єю й ідею полишив.

  Костянтин Бондаренко, 50 років, політичний консультант. Народився 2 травня 1969 року в місті Погребище Вінницької області. Батько викладав у технікумі предмет ”Сільськогосподарські машини та агрегати”, мати – філолог. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Кандидат історичних наук. Викладав у Львівському політехнічному інституті. Керівник фонду ”Українська політика”. Автор восьми науково-публіцистичних і прозових книжок. У шлюбі вдруге. Дружина 36-річна Поліна – тележурналіст, зараз у декретній відпустці по догляду за 3-річною донькою Катериною. Разом виховують сина Олександра, 17 років, від попереднього шлюбу Поліни. Від свого першого шлюбу має доньку 26-річну Юлію та сина Лева, 25 років. Улюблений режисер – Бернардо Бертолуччі, письменник – Умберто Еко, місто – Відень, країни – Хорватія і Франція, напої – горілка і ”Тархун”. Має чотири собаки, дві кішки, кролика й папугу. Живе під Києвом у власному будинку. Колекціонує масонські артефакти
Костянтин Бондаренко, 50 років, політичний консультант. Народився 2 травня 1969 року в місті Погребище Вінницької області. Батько викладав у технікумі предмет ”Сільськогосподарські машини та агрегати”, мати – філолог. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Кандидат історичних наук. Викладав у Львівському політехнічному інституті. Керівник фонду ”Українська політика”. Автор восьми науково-публіцистичних і прозових книжок. У шлюбі вдруге. Дружина 36-річна Поліна – тележурналіст, зараз у декретній відпустці по догляду за 3-річною донькою Катериною. Разом виховують сина Олександра, 17 років, від попереднього шлюбу Поліни. Від свого першого шлюбу має доньку 26-річну Юлію та сина Лева, 25 років. Улюблений режисер – Бернардо Бертолуччі, письменник – Умберто Еко, місто – Відень, країни – Хорватія і Франція, напої – горілка і ”Тархун”. Має чотири собаки, дві кішки, кролика й папугу. Живе під Києвом у власному будинку. Колекціонує масонські артефакти

Стояв у черзі

Щойно в супермаркеті – хвилин 15. Гортав Telegram. Кілька разів стояв дуже довго. 1981 року до мавзолею Леніна займали чергу о шостій ранку, а потрапляли всередину аж через чотири години. Вдруге була черга на Ейфелеву вежу. На кожен ярус треба було вистояти окремо. А потім ще раз – щоб спуститися. На вежу пішов фактично цілий день.

Втрачав

У жовтні торік у Брюсселі втратив паспорт, гроші і картки. Коли на вокзалі спускався ескалатором, мене обступили шестеро чорнявих чоловіків. У результаті – порізана сумка й відсутність портмоне. Я зателефонував у Київ до приятеля, він подзвонив до свого знайомого в Брюсселі, і мені привезли гроші. Ще п'ять днів міг нормально почуватися в Європі. Постійно гублю якісь дрібні речі. Але не телефон. Він завжди в руці.

Бачив сон

Не пам'ятаю. Сплю мало – чотири-п'ять годин, але, коли засинаю, можна стріляти під вухом – не почую. До 30 років снилася пустеля з якогось постапокаліптичного фільму: я пробирався в лабіринтах. Це були не жахи, а скоріше, тривожні відчуття.

Стріляв

У тир їжджу регулярно – маю кілька видів зброї: автомат "Сайга", подарункова інкрустована рушниця "Іж" і кілька пістолетів. Беру стандартну пачку патронів – 50 штук, і всі вистрілюю. Востаннє робив це з двоствольної рушниці, потім із приятелем обмінялися – і я випробував гвинтівку Драгунова. Для мене це елемент відпочинку. Полювати не ходжу.

Випивав

Не п'ю. Лікарі заборонили через подагру. Востаннє це робив у серпні торік – на весіллі сина пригубив 50 грамів горілки. З міцних напоїв віддаю перевагу або горілці, або коньяку. Пив дистиляти типу чачі, грапи або шнапсу. А от віскі не сприймаю.

Одягав костюм

На якусь урочистість у посольство Литви. Не дуже люблю костюми, особливо краватки. Це зобов'язує. А я проти умовностей.

Молився

Три тижні тому у віденському храмі. У самому центрі міста – грецька православна церква. Зайшов, бо відчув потребу. Була і цікавість, і щось ірраціональне.

Змінював життя

2011-го, коли вдруге одружився. З Поліною познайомилися на прес-конференції в Одесі. Потім списалися в соціальних мережах. Побралися через рік.

Готував

Два тижні тому робив плов – у Середній Азії навчили. Секрет хорошого плову – рис. Його не можна перемішувати, коли вариш. Спершу кладуть цибулю і моркву, курдючний жир. Усе це тушкується. Окремо вариться м'ясо. Рис засипається в киплячу олію і заливається шурпою, як кажуть узбеки. Далі додаєте бульйон і трошки води – щоб покривала рис на два-три пальці. Страва готова, коли вода википить.

Голодував

Останні півроку щопонеділка обмежую себе в їжі. Цілий день п'ю відвари й воду. Зараз переношу це спокійно, а перші рази відчував дискомфорт і роздратування. Це не чистка організму, а щоб краще засвоювалися певні трави – лікуюся у фітотерапевта з Білорусі. Він розробив для мене спеціальну дієту. 2009 року не їв п'ять діб у тюрмі: оголосив голодування, коли мене посадили за участь у несанкціонованому мітингу.

Купався в океані

У листопаді 2015-го подорожували сім'єю у Франції. На нічліг зупинилися в містечку Сен-Жан-де-Люз на кордоні з Італією. Поряд – Атлантичний океан. Хвилин п'ять поплавав – високі хвилі, температура води 10 градусів. Відчуття незвичайні. Люди в куртках дивилися на мене, як на божевільного.

Поповнював колекцію

Рік тому у Відні придбав масонську кружку ХІХ століття за 450 євро. Почав думати, чи треба, а дружина наполягла. Кілька років колекціоную масонські артефакти – кубки, персні, значки, кельми, фартухи. Маю понад сотню предметів. Купую на блошиних ринках в Європі та в антикварних магазинах. Колись цікавився історією масонства, й один із моїх романів присвячено масонам в Україні.

Зараз ви читаєте новину «Коли на вокзалі спускався ескалатором, мене обступили шестеро». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути