Із води буде нелегко вийти. У Дніпрі тепліше, ніж на вулиці

9.00. На виході з метро "Гідропарк" священик із прислужником виставили дві каструлі води та ящик для пожертв.

- Тут водичку безплатно наливають чи за гроші? - цікавиться літня жінка у в'язаній хустці.

- Вообше-то 5 гривень за літр, але давайте хто скільки зможе, - відповідає прислужник у чорній шапці. Усміхається, у нього немає переднього зуба.

- Танєчка, давай тут води наберемо, щоб далі не йти. Доставай баклажку, - каже жінка онуці.

Стіл з каструлями обступають п'ятеро людей. Сивий чоловік через лійку наливає воду в 5-літрову пластикову пляшку.

- Поклав тілько 10 рублів, а забрав півкаструлі води, - бурмоче прислужник. Йде з відром по воду до ополонки за 20 м.

Зупиняється біля намету з медовухою.

- Пацани, по чому водочка? Так змерз, що яйця трусяться! - регоче.

- То вино з медом і вишневим сиропом. 60 гривень за літр.

- Хоч попробувати налийте.

Ставить відро на сніг, випиває 50 г вина, рукою обтирає губи.

10.40. До ресторану "Очеретяний кіт" приїжджає письменник і видавець Віталій Капранов, 44 роки. Він тут із братом Дмитром і колегами упродовж семи років купаються на Йордан.

- Ми не моржі. Купаємось тільки на Водохреще, - підтюпцем ходить уздовж берега, тре руки. Надворі -11?С. Дме вітер. - Із води буде нелегко вийти. У Дніпрі тепліше, ніж на вулиці.

Письменник 40-річний Андрій Курков спізнюється на півгодини. У дутій куртці, обмотаний шарфом.

Януковича оточили залізною огорожею, щоб на людей не кидався. Він що - святий, що біля попів молиться? Якщо прийшов гріхи змивати, то стрибай в ополонку

- Дівчатка, забирайте Андрія з собою, перевдягніть його в халат, - просить Дмитро Капранов працівниць їхнього з братом видавництва "Зелений пес".

- Пане Андрію, біжіть за нами. Бо ми вже покупалися і нам дуже холодно! - кричать жінки.

Ведуть Куркова до двоповерхового приміщення за 100 м від Дніпра. За 5 хв. Андрій Юрійович виходить у рябому банному халаті, куртці й білих капцях, труситься від холоду.

- Заходьте, ми воду для вас уже нагріли, - сміються жінки.

Курков голяка заходить у воду по пояс, тричі присідає. Швидко вибігає, обтирається, синіє.

На березі вбирається письменник Павло Вольвач. Одягає білизну, рейтузи, джинси і светр. Ховається від вітру за деревом.

- Друже, та чого ти! Маленький - не видно, великий - не стидно! - сміється Дмитро Капранов.

Брати пропонують по 50 г коньяку.

- Та шо то є 50 грамів? - 56-річний Олег Пиженко голяка заходить в ополонку поряд. У воді проводить 40 с. Пробує проплисти до берега. - Після купання треба прийняти щось гаряченьке на душу - півстакана водочки чи коньячку. Але перед тим, як лізти у воду, пити не можна. Від стресу серце може стати. Труси мусив зняти, бо все хазяйство замерзне. Торік у вишиванці купався. Вона мені до грудей примерзла, доки до машини добіг.

Олег Пиженко дістає із сумки півпляшки 3-зіркового Закарпатського коньяку. Його дружина порцч тупцює в довгій лисячій шубі.

- Ти шо моє лікарство забрав? Я цим коньяком ноги мажу, коли коліна крутить. Він добре вигріває.

- Ну то, значить, і зсередини добре зігріє.

Опівдні на Оболоні біля Свято-Покровського собору на святкову літургію чекають президента Віктора Януковича. Він запізнюється на 15 хв. Стає біля священиків, хреститься, кланяється, від холоду втягує шию. Поряд в однакових чорних пальтах прем'єр Микола Азаров і голова столичної міськадміністрації Олександр Попов. Людей до чиновників не пускають.

- Януковича оточили залізною огорожею, щоб на людей не кидався, - обурюється хтось із натовпу. - Він що - святий, що біля попів молиться? Якщо прийшов гріхи змивати, то стрибай в ополонку.

Чоловік у короткому чорному пальті щось шепоче Януковичу на вухо. Президент наказує охоронцям прибрати огорожу, сам продовжує молитися.

Священик пропонує киянам набрати води додому. Янукович їде з порожніми руками.

- Свячену водохрещенську воду треба мати вдома, - повчає священик у золотій расі. - Пам'ятаю 100 випадків, коли люди нею зцілювалися. Сліпі прозрівали, німі починали говорити.

×