Сім улюблених речей співачки Вікторії Родько
1. Шарф-ковдра півметра завширшки, з грубої пряжі абрикосового кольору. Позаторік подарував хлопець – купив на секонді за 30 гривень. Шарф пройшов Майдан. Усю зиму його носила. Недавно в Києві відкрили виставку про три революції в Україні. На одному з фото впізнала себе в цьому шарфі: ми з хлопцем гріємося біля бочок неподалік стели.
2. Білий зимовий ажурний светр.
Під час Майдану кияни зносили одяг для приїжджих. Складали його купами на гранітні плити біля наметів. Одного дня мороз ударив несподівано. Не знала, як зігрітися. Зазирнула на цю барахолку і вирила светр. Не вилазила з нього всю ту зиму. І зараз ношу. Він великий, довгий, теплий, натуральний, з ангорою. І при цьому ніжний, бо на основну в'язку поверх накладено ажурний шар.
3. Підвіска – срібна міні-модель першого ретро-скутера "Веспа". Влітку два роки тому з колишнім хлопцем відпочивали під Києвом і купили скутер "Ямаха-Віна" за 3 тисячі гривень. Ні я, ні Макс не мали водійських прав. Але хотіли повернутися в столицю на мопеді. Макс був трошки напідпитку, тому за кермо сіла я. Через годину треба було об'їхати вибоїни на дорозі, а по зустрічній рухався автомобіль. Я звернула на пісок – колесо загрузло, мені сильно роздерло внутрішню сторону правої ноги. Замотала її шарфом – щоб зупинити кровотечу.
Почало сутеніти. Нога боліла нестерпно. Попросила Макса пересісти за кермо. За кілька хвилин нас зупинили даїшники. Ми не мали ні номерів, ні прав. Нас повели в пункт ДАІ. Попросили Макса подути в трубочку і виявили в нього алкоголь. Оштрафували на 2,5 тисячі гривень. Зате допомогли зупинити кров – припекли рану попелом.
Опівночі нас відпустили – з умовою, що за кермо сяду я. Коли проїхали міст метро, моя нога почала труситися – рана дуже боліла. Макс перебрався за кермо. І нас знову зупинили даїшники. За ніч ми попали приблизно на 13 тисяч штрафу.
Наступного дня лежала вдома з роздертою ногою, а Макс зустрівся зі спільною приятелькою, яка саме приїхала з Індії. Вона привезла нам звідти срібний мопедик. Колесики в нього крутяться.
4. Сумочка у формі коня. Маю таких три – чорну, червону й перламутрову. Перламутрова – моя улюблена. Називаю їх "Чарлі". Бо є мультфільм про єдинорога Чарлі, а вони схожі на нього формою. Три роки тому побачила таку в Києві за 350 гривень. У Китаї купила за 30 юанів – це 100 гривень.
У цю сумочку-косметичку практично нічого не влазить, бо вона – плоска. Тому ношу рідко – лише коли знаю, що обійдуся ключами, мобільним і грішми.
5. Чохлів на айфони в мене 27. Використовую всі. Найулюбленіший – Оптімус Прайм із фільму "Трансформери". Габаритний і важкенький. Добре захищає телефон, якщо він упаде.
6. Срібна сережка для носа. Хочу пробити перенісся, але поки що не зважилася. Маю сережки, які можна носити, не пробиваючи ніс. Цю виготовив китаєць у Шеньчжені – ручна робота. Прикраси робить в одному екземплярі.
7. Бичок із тканини. Його пошила моя знайома. Торік на Різдво водили з друзями вертеп. Коли на розвертепі ділили гроші, мені подарували дві такі шиті іграшки – закохану пару. У нас із тодішнім хлопцем була традиція: якщо їду в подорож без нього – беру бичка-хлопчика. І засинаю вночі з ним. А мій хлопець мав брати до ліжка бичка у спідничці. Обидві ці іграшки висять тепер у мене над ліжком.
2 
1
Коментарі