У Грузії жалобу носять сім років
– У Грузію переїхала до нареченого три роки тому, – розповідає 34-річна американка Мері-Енн Нешфорд із міста Джуно на Алясці. – Дато – із Тбілісі. За студентською програмою працював рятувальником у США.
Подумали, що грузинський клімат більше підходить для сім'ї. Всі документи оформила без проблем. Я – кондитер. Родина Дато має приміщення в центрі міста. Ще до одруження домовились відкрити кав'ярню.
За місяць після переїзду вирішили влаштувати весілля. На цьому наполягла свекруха. Я хотіла ще трохи почекати. До організації мене не допустили, бо не розуміюся на місцевих традиціях. Пообіцяли запросити тільки найближче коло родичів і друзів. На святі були 600 людей. Із моєї сторони – мама з татом і шкільна подруга. Гості не з'їли і третини того, що приготували. Пізніше виявилося, взяли 7 тисяч доларів. кредиту. Усе подароване нам довелося віддати.
Приміщення під кав'ярню пережило землетрус, у нього в'їхав сміттєвоз. Однієї стіни практично не було. Крізь щілини в підлозі залазили щурі. Воно виявилося велике. До того ж сусіди недорого продали своє. Вирішили, що для кондитерської приміщення надто грандіозне. Дато запропонував відкрити ресторан. Я не знаю місцевої кухні, тому загорілася ідеєю поєднати грузинську з європейською. Колега з кулінарних курсів якраз шукав роботу. Хотіли до традиційних грузинських страв додати щось незвичне. Наприклад, хінкалі з креветками і трюфельним соусом.
Проблеми почалися з ремонтом. Будівельники не вкладалися у жодні строки. Змінили три бригади, доки я зрозуміла, що це – місцевий стиль роботи. З постачальниками було ще гірше. Могли привезти не те, іншого кольору, не в той день. З ремонтом мали впоратися за чотири місяці. Натомість це тривало рік.
Наступною проблемою став персонал. Офіціантів набирали молодих і англомовних. А посудомийку, прибиральницю і людину на підхваті в кухню хотіла взяти зі знайомих. Знала, що у багатьох фінансові проблеми. Запропонувала сусідкам. Усі готові були йти, але кухарями. Найняли далеку родичку. Коли потрібен був водій, то подзвонили братові Дато. Мав три кредити й новонароджену дитину. Але відповів, що це – не дуже престижно для нього. Далі щомісяця позичає в нас.
Прибиральниця приходила на роботу на півгодини пізніше. Офіціанти – також вважали: якщо спізнюєшся в межах години – приходиш вчасно. Це тривало, доки почали позбавляти премій.
Над меню працювали півтора місяця. Додавали всюди гриби, гарбуз, авокадо. Мені це здавалося оригінальним, бо грузини їдять небагато цих продуктів. Відкрилися непогано. Люди приходили. Заглядали ще кілька разів, але постійними клієнтами не ставали. За два місяці побачили, що маємо надто великі збитки. Відмовилися від грузинських страв. Перейшли на італійську і французьку кухні. Стало ще гірше. Грузини надто традиційні. Кухаря довелося змінити. Перетворилися на традиційний грузинський ресторан.
У Штатах закінчила екстремальні водійські курси. Ніколи не боялася сідати за кермо. Але в Грузії довго не могла перебороти страх. Тут ніхто не їздить за правилами. І мова не про дрібні порушення, а людина може спокійно їхати зустрічною смугою. Обганяють на закритих поворотах. Про перевищення швидкості мовчу.
На хрестини доньці чоловікова сестра принесла чорний комплект із шапочкою. Я подумала, це – на Геловін. Але з'ясувалося, родина ще носить жалобу за свекром – якраз минав сьомий рік після його смерті. Тому бажано бути в темному. Священик пояснив, що на дітей звичай не поширюється. Однак усі носять темне.
Найпопулярніші грузинські прикмети
1. Не можна залишати вино у пляшці, бо це будуть сльози господаря. Якщо хтось розлив вино за столом, треба пом'янути померлих.
2. Що більше гостей у хаті – то багатшим буде господар. Не можна, щоб на столі залишалася порожня тарілка – до злиднів.
3. Не можна їсти нутрощів тварин, особливо, курячих сердець. Чоловіки від них стають боягузливими.
4. Не можна перечити свекрусі, бо хворітимуть діти.
5. Що більше танцюють на весіллі, то легшим буде життя молодих.
4 
1
Коментарі