Як львів'яни стежили за жеребкуванням Євро-2012
2 грудня у львівському барі "Хмільний дім Роберта Домса" транслюють жеребкування команд до Євро-2012. У Києві в палаці "Україна" подія розпочинається о 18.00.
На вході до бару гостей зустрічають волонтери. Три дівчини в білих футболках пропонують заповнити анкети. Треба вгадати, які три збірні гратимуть у Львові.
26-річні Микола й Назар вивчають список.
- О, я Англію виберу. Читав сьогодні в неті, що Садовий хотів англійців у нашому місті бачити. Напевно, не знає чувак, які в них фани. Пів-Львова нафіг знесуть, - каже Назар.
- Нє, краще нехай португальці приїдуть, мені їхній футбол більше подобається. А ще я від чехів тащуся, - Микола ставить галочку навпроти збірної Чехії.
- Нам тре до Львова живіші збірні. Ті, в яких фани прикольні. Нехай наші побачать, як тре вболівати, - не погоджується Назар.
Волонтерка дає заповнити анкету блондинці. Дівчина дивиться на аркуш.
- А чо то за кошики намальовані? То Євро буде з футболу чи баскетболу? Я щось нічого не розумію, - каже вона.
Її хлопець нервово забирає анкету, заповнює й повертає волонтеру.
На великому екрані транслюють здобутки Львова до Євро-2012. Показують стадіон, аеропорт, нові великі автобуси. У залі задушливо й спекотно.
- Фу, ну і жара, - каже чоловік у синьому светрі. Підводиться й прямує до виходу. - Розвели тут базар. Краще б розказали, як на тому Євро вони грошей понавідмивали. Всьо то за державні кошти будували. А з фірм міська влада відкати страшні брала. І всі ситі та довольні. Довбанута якась країна!
О 19.00 гості розсідаються за дубовими столами на вісьмох. На кожному стоять по дев'ять пляшок пива, тарілки з копченим сиром і чорними часниковими хлібцями, снеками та смаженими свинячими шкуринками. Люди їдять, за 10 хв страви й напої закінчуються.
За одним зі столиків жінка скаржиться чоловікові, що голодна.
- Ну, коханий, давай хоч якоїсь юшки посьорбаємо. Я така голодна, що на ногах ледве стою.
- Краще вдома жеребкування дивилися б. Там цілий баняк голубців є. Так нє, потягнуло тебе сюди.
Замовляють по порції борщу.
А чо то за кошики намальовані? То Євро буде з футболу чи баскетболу? Я щось нічого не розумію
Ігор Ванчусович, 55 років, мовчки дивиться процедуру жеребкування. На меню записує групи.
- От холера, - каже. - Я припускав, що наші з французами зійдуться в групі, але щоб ще англійці та шведи були! Хана тепер нам - навіть вихід із групи не світить. А я, дурний, надіявся, що з Росією і Грецією будемо грати.
- Файно було б, якби наші з росіянами у Львові зійшлися. Наваляли би тим москаликам. У Донецьк їх відправили грати, а там навіть уболівати не вміють. Хоч бери квитки купляй у той Донецьк, щоб збірна підтримку хоч якусь мала, - відповідає його сусід.
За столом сидить компанія німців. Кожні 5 хв голосно стукаються стаканами. Вибігають на середину залу, обнімаються, підстрибують та кричать.
- Я вже думав відпустку на Євро брати. А тут їхати нікуди не потрібно, прямо під носом свої будуть грати, - каже один із них, у сірому костюмі та червоній краватці. - Ми всіх порвемо.
Прямують до барної стійки, замовляють ще пива.
Троє відгадали збірні, що гратимуть у Львові. Ведучий оголошує їх, але мікрофон шипить і віддає луною. За кілька хвилин звук налаштовують. На середину залу виходить Уляна Винарчук, 27 років. Їй дарують м'яч та футболку. Ще двох переможців знайти не вдається.
- У футболі нічого не тямлю. Збірні вибирала пальцем в небо. У португальців і німців кілька симпатичних футболістів є, тому їх відмітила, - зізнається Уляна.
Кілька чоловіків прямують до двох настільних футболів. Запитують, чи безкоштовна гра. Радіють, що так, діляться на команди й починають грати.
- Одна справжня халява за цілий вечір! - кричать один до одного. - Я вже думав, що даремно сюди прийшов. Давай ти будеш збірною Франції, а я - України. От зараз я тобі натовчу.
















Коментарі