Великдень

 

У ніч проти юдейського свята Песах Юда зрадив Ісуса Христа. Його розп'яли. Тож і воскресіння Ісуса християни почали називати Пасхою. "Пасха" – це арамійська вимова єврейського "Песах", саме арамійською розмовляв Ісус. Чому в Україні свято Воскресіння Христового називають Великоднем?

Свято Воскресіння Христового в більшості країн світу називають "Пасхою". Це слово походить від давньоєврейського  – "песах" – "перехід", "обхід". Під час єгипетської неволі євреї просили Ягве зглянутися на них і вивести з рабства. Він обрав Мойсея своїм пророком. Той декілька разів вимагав у фараона випустити євреїв з Єгипту. Але фараон відмовлявся. Урешті Ягве призначив ніч, коли мав знищити всіх первенців у єгипетських родинах, щоб єгиптяни дозволили євреям вийти. Тоді Мойсей наказав євреям забити по ягняті й помазати двері кров'ю. Ангел, який вбиватиме єгипетських дітей, бачив ті знаки і "оминав" – "песах" – будинки, де жили євреї. Тієї ночі вони готували спеціальну вечерю зі смаженим ягням та прісним хлібом. Наступного дня фараон відпустив їх на волю.

Євангелісти-євреї записали це слово в Євангеліях грецькою – . І звідти воно перейшло у більшість мов: латинською Pascha, італійською Pasqua, французькою Pa^ques, іспанською ­Pascua, російською Пасха, шведською Pa°skdagen. В українській "паска" означає спеціальний солодкий Великодній хліб, який у це свято несуть до церкви освячувати.

У слов'янських мовах, окрім

російської, є свої назви свята

Воскресіння Христового.

В українській – Великдень,

білоруській – Вялікдзень,

болгарській – Великден, македонській – Велигден. Воно походить від візантійської форми    – "Великий день". Християни замінили ним слово "Пасха" у візантійську добу, коли язичники їм закидали, що вони святкують юдейський ­Песах. ­Хотіли в такий спосіб підкреслити окремішність своєї релігії. Слідом за греками це слово перейшло і до слов'янського перекладу ­Біблії та літургій. ­Просвітники ­слов'ян Кирило і Методій просто переклали його слов'янською.

Є українська народна легенда, чому свято Воскресіння Христового називають словом "Великдень". Її записано у ХІХ ст. на Слобожанщині. Нібито Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце. "Стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім скласти, щоб був один тодішній. Тоді було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп'яли Христа – дні поменшали. Тепер тільки царські врата в церкві стоять навстіж сім днів".

Західні слов'яни Великдень називають "Велика ніч": ­Wielkanoc – поляки, Velikonoce – чехи, Vel'ka'noc – словаки. Бо в західній церкві Воскресіння Христове починають святкувати вночі, після Служби Божої. Саме тоді ­євреї святкували й Песах. Отже, Велика ніч – данина латинській традиції католицької церкви. На Сході ж свято настає вранці після пасхальної Утрені, тож далі йде "Великдень". Хорвати й серби вживають Ускрс – "Воскресіння".

В англійській та німецькій мовах на позначення Великодня вживають назви Easter та ­Ostern – від давньої поганської богині весни Еостри. Давні германці на квітень говорили ­E-osturmo-nap – місяць Еостри. Під його впливом і назвали Великдень, який святкують у той-таки період року.

У фіно-угорських мовах Воскре­сіння має назву "М'ясоїд": естон­ське Lihavо~tted, угорське Hu'sve't. Воно знаменує собою кінець Вели­кого посту – вже можна їсти м'ясо.

Уперше слово "Великдень" на українських землях записано в "Ізборнику" 1073 року: "Велик день, настане Великодьноє врем'я". Спершу відмінювали обидва слова: до Велика дня, к Велику дні, по Велиці дні.

"Великодниця" – суворий триденний піст перед Великоднем. Починається в Чистий четвер.

Розговляються на Великдень здебільшого свининою. У деяких регіонах України запікають ягня. У Західній Європі – зайця або кролика.

Повір'я, пов'язані з Великоднем

– Як на Великдень удень спить господар, то виляже пшениця, а як спить господиня, то виляже льон.

"Сироті тоді Великдень, як сорочка біла", – каже українська приказка.

Головний символ ­Великодня – фарбоване яйце. За легендою, перше Великоднє яйце подарувала Марія Магдалина ­цісарю ­Тиберію й розповіла, що Христос воскрес. Римлянин сказав, що це неможливо – так само, як те, щоб яйце забарвилось на червоно. І в ту ж мить воно ­почервоніло.

×