"В Україні все вкрадено у повній відповідності до закону"

Корупція в постмайданній Україні зародилася в лютому 2014 року, – каже народний депутат Аркадій Корнацький

На початку вересня ви заявляли про рейдерське захоплення фірмою "Партнер-Агро" врожаю соняшника на полях біля села Чаусове Друге на Миколаївщині. Чи змінюються методи рейдерів?

– Ні. Зазвичай вони готують так званий рейдерський пакет документів. У більшості випадків це – незаконне рішення суду, що дозволяє отримати липові документи на право власності. З ними бандити мають формальне право захопити чуже. У випадку з "Агрофірмою Корнацьких" 2012 року застосували нікчемне розпорядження голови районної адміністрації. До державної власності віднесли землю, яка була приватизована ще в 1990-ті.

Як оцінюєте збитки?

– Рейдери намагаються захопити 1500 гектарів соняшнику. За нинішніми ринковими цінами вартість продукції становить до 30 мільйонів гривень. Також збитки мають сотні селян, які отримують доходи від використання цієї землі.

Який може бути вихід?

– В Україні немає держави. Є організоване злочинне угруповання чиновників, які співпрацюють із кримінальним світом. Тому вихід один: треба змінити владу. Думаю, це незабаром станеться.

 

Нинішня влада не справляється з викликами?

– Вона погіршила ситуацію. Продовжується розвал правоохоронної системи, започаткований Януковичем. Псевдореформа МВС і створення Національної поліції – окозамилювання. Система досі працює на зміцнення корупційних схем – і в центрі, і на місцях.

Ви часто голосуєте всупереч позиції фракції "Блоку Петра Порошенка", членом якої є. Чому?

– За неповних два роки роботи в Раді не бачив жодного справді важливого та потрібного суспільству й державі законопроекту. Часто кажуть, що в нас проблеми, бо немає закону. Це не так. В Україні все вкрадено у повній відповідності до закону. Зміни до законодавства, і в останні два роки, роблять для подальшого розкрадання.

Які, наприклад?

– Це 99 відсотків усіх ініціатив. За винятком нечисленних проектів президента у сфері реформування армії.

Один із прикладів – модель децентралізації. Що це таке? Передача повноважень і податків від державних органів влади до місцевих. У 2012–2013 роках режим Януковича відібрав у місцевих органів право розпоряджатися землями і віддав його Держземагентству й Державному земельному банку. Понад 10 мільйонів гектарів ще неприватизованої землі було вкрадено.

Після революції народ чекав, що ситуація зміниться. Але прем'єр Володимир Гройсман, який є куратором децентралізації та земельної реформи, залишає все по-старому.

Що потрібно робити?

– Треба негайно припинити діяльність обласних управлінь Держземагентства і передати сільрадам право розпоря­джатися землями. Я подав законопроект № 2267, який передбачає це. Але його зняли з розгляду. Бо в аграрному комітеті Верховної Ради працює суперпотужне лобі олігархів та аграрних корупціонерів.

Які у вас претензії до нинішньої моделі децентралізації?

– Цю реформу так спотворили, що навіть освічені люди не розуміють значення слова "децентралізація". Більшість думають, що це – об'єднання громад.

Децентралізація – це передача повноважень від органів державної влади до найнижчих, найдемократичніших органів самоврядування – сільрад. А шахраї у владі змішали докупи дві речі. Дурять голову українцям, Європі та Америці, які дають гроші на ці реформи.

Рада об'єднаної територіальної громади – це штучний орган. Їх у реальному житті не існує. Є громади села, селища, міста. Вони в Україні складалися століттями. Ламати їх у такий спосіб – це все одно, що об'єднувати сім'ї, робити спільними дітей, дружин, майно.

Якою ця реформа мала б бути?

– Органи державної влади повинні делегувати свої функції понад 10 тисячам уже наявних місцевих рад. У тому числі – право надавати адміністративні послуги: реєструвати шлюби, смерті, купівлю-продаж нерухомості, договори оренди землі.

Натомість влада вичавлює із селянина останні краплі.

Губернатора Миколаївщини обрали на конкурсній основі. Ним став народний депутат від БПП Олексій Савченко. Це хороший сигнал?

– Це був не конкурс, а такий же цирк, як і переатестація в органах МВС. Хто стане головою облдержадміністрації – було давно вирішено.

Я бачив, як проводили засідання комісії з вибору кандидатури на посаду губернатора. Це – суміш дебілізму й бюрократизму. Бюрократ може вибрати тільки бюрократа або призначити того, кого скажуть.

Область передають у володіння фінансово-промисловій групі, яка там ще не "погуляла".

Чому не бачимо істотних успіхів у боротьбі з корупцією?

– Одна з причин – наше законодавство. Проблема України не у відсутності хороших законів, а в жахливій якості існуючих. І поправити їх неможливо. Можна тільки замінити. Все – починаючи з Конституції 1996 року. Її називали чи не найкращою в Європі. Але насправді – це стовп корупції. У ній закладено близько 40 норм, які дозволяють створити тотально корумповану систему законодавства.

Друга причина – всеосяжність корупції. Більшість українців думають, що це знеособлене явище. Насправді корупцію очолюють конкретні чиновники. Зокрема, і перші особи держави.

Як зрушити з мертвої точки?

– З корупцією потроху борються. Створено Національне антикорупційне бюро, внесені зміни до закону про Генпрокуратуру, процесуальні зміни у кримінальній сфері.

Треба зробити ще один важливий крок: надати право європейським та американським антикорупційним органам працювати в Україні. Разом з українськими колегами.

Докази, зібрані іноземними слідчими, треба визнати такими, що можуть бути використані в нашому суді. І чіткіше розмежувати повноваження антикорупційних органів. Наприклад, НАБУ має займатися тільки сьогоднішніми злочинами, а Генпрокуратура й Нацполіція – справами з минулого. Тоді вони не ворогуватимуть між собою.

Треба очищувати і систему Генпрокуратури. В першу чергу – від персонажа на прізвище Горбатюк (Сергій Горбатюк – начальник управління спеціальних розслідувань. – Країна). Переконаний, його поставили на посаду, щоб блокувати розслідування щодо "регіоналів".

Ніхто з оточення Януковича досі не сів за ґрати. У цьому навряд чи винен тільки Горбатюк.

– У цьому винуваті всі ті, хто домовився з Януковичем та його людьми. Вони – дали йому втекти. Домовилися, що старі корупційні потоки перейдуть до рук нових можновладців. Думаю, "регіонали" заплатили "преміальні". А потім робили щомісячні платежі, щоб їх не чіпали. Тож корупція в постмайданній Україні зародилася в лютому 2014-го.

Які позитивні зміни після Майдану бачите?

– Суспільство подорослішало. Поступово зникає стереотип, що політика – це брудна справа. Вона стає такою, коли її роблять нечесні люди. Але привести країну до майбутнього зможуть тільки нові сили, незаплямовані зв'язками з олігархатом і старими владними колами.

Кабмін вніс у парламент проект державного бюджету на 2017 рік. Чимось він суттєво відрізняється від попередніх?

– У державній політиці децентралізації та оподаткування немає радикальних змін. Бюджет орієнтований на концентрацію коштів у руках тих, хто сидить у центрі корупційних потоків. Від попередніх бюджетів відрізняється лише нюансами.

Як можна підтримати українського фермера?

– Заможний середній клас у селі – це фундамент здорової політичної системи в країні. Успішні люди не голосуватимуть за популіста-злодія. Таких обирають тільки зубожілі.

Фермерство в Україні не стало масовим явищем. Поодинокі аграрії в такому фінансовому стані, що їм і думати нічого про вихід на закордонні ринки. Виживають – від врожаю до врожаю. Хоч маємо можливість перетворити на фермерське будь-яке сільське домогосподарство. Як? Надати кожній селянській родині матеріальну допомогу – модульні приміщення для утримання худоби, доїльні апарати, інші засоби малої механізації.

Запровадити режим оподаткування, який зробить працю фермера прибутковою. Або використати американську модель дотацій. Без таких вливань сільгоспвиробник працювати не може. Ціни на техніку, засоби захисту рослин виросли в десятки разів, а на продукцію – майже не змінилися.

Навіть вирощуючи сьогоднішні обсяги продукції, селянин може бути заможніший – якщо його не грабуватимуть податками й дозволять встановлювати адекватні ціни.

Україна має потенціал однієї з найбільших аграрних економік світу?

– В експорті окремих культур ми вийшли на передові позиції в світі. Але до статусу провідної аграрної економіки нам ще далеко.

Аграрний сектор – це виробництво сировини. А треба розвивати переробну промисловість. Так випускатимемо продукцію з високою доданою вартістю. Однак потрібна продумана державна політика. Зараз неможливо оформити на себе земельну ділянку. А без права на землю інвестор нічого не може: ні розбудувати інженерну інфраструктуру, ні звести будівлі.

Ви підтримуєте скасування мораторію на продаж землі. Які маєте аргументи?

– Цей мораторій насамперед шкодить селянам, які мають земельні паї. Їх продають відтоді, як з'явилося право власності на землю. До січня 2001 року ними торгували без обмежень за законом. Потім Земельний кодекс заборонив продаж чи відчуження ділянок. І їх продають підпільно. Селянин не може отримати достойну компенсацію, бо на підпільний товар високих цін не буває. Тому я за зняття мораторію.

Але селянина треба убезпечити від несправедливого знеземелення. Пропоную ухвалити закон, що передбачатиме відповідальність держави за правомірність операцій із землею. Якщо при купівлі, продажу, даруванні, передачі до статутного фонду селянина обдурять, то держава, яка зареєструвала цю операцію, відповідатиме перед людиною.

Політичні опоненти закидають, що маєте майно в РФ і російське громадянство.

– Я отримав українське громадянство 2005 року. А для цього потрібно було вийти з попереднього. З травня 2005-го маю єдине громадянство – українське.

Майно, яке було в Росії, коли займався підприємницькою діяльністю, давно або продане, або передане моїм партнерам та членам сім'ї. Жодних активів за межами України у мене нема.

Я був співзасновником "Агрофірми Корнацьких". Восени 2012 року вийшов зі складу засновників, передав свої частки дітям. Займаюсь тільки політикою.

×