Сполучені Штати Америки змушені будуть почати наземну військову операцію в Сирії, – вважає журналіст Микола Воробйов
Росія посилює військову операцію у Сирії. Захід критикує її, але рішучих кроків у відповідь не робить. Чому?
– Лише 15 відсотків авіаударів Росія завдає по бойовиках "Ісламської держави". Решту – по сирійській опозиції, яку підтримує західна коаліція на чолі зі Штатами. Вони розглядають кілька варіантів. Насамперед – чекають, поки Путін зануриться в цей конфлікт. 26 цинкових трун із російськими морськими піхотинцями вже привезли до Криму. Це означає, що Кремль починає платити за своє втручання в Сирію.
Не думаю, що обійдеться лише авіаударами. Так чи інакше, Росія використовуватиме свої наземні війська. Колись, під час війни у В'єтнамі, Штати теж думали, що вистачить ударів із повітря. Але почалися наземні операції, війна тривала 10 років, Америка мала важкі втрати. Тому США розраховують, що Путін ще більше зануриться у сирійський конфлікт і йому буде складно звідти вибратися. Це відволіче його від України та Європи.
Якщо Росія застряне в Сирії, як колись СРСР в Афганістані, це може обернутися для країни розпадом?
– Штати не зацікавлені в розпаді Росії, бо він може закінчитися плачевно для регіону і всього світу. Адже Російська Федерація – ядерна держава. По-друге, від цього може отримати вигоду Китай, опонент США. Вашингтон у ньому вбачає найбільшу зовнішню загрозу для себе. КНР потужно розвивається. Її бюджет на оборону за останні 10 років зріс на 200 процентів. Так чи інакше, вестимуть експансію. Це видно з провокацій у Жовтому морі (у вересні китайський винищувач виконав небезпечний маневр перед літаком-розвідником США. Вашингтон оцінив це як провокацію. – "Країна"). КНР за рівнем ВВП наздоганяє Сполучені Штати. Це – загроза політична, економічна й зрештою – воєнна. Від послаблення Росії найбільше бонусів отримає Китай. Звичайно, це дратує Штати. Тому буде скоріше не розпад Росії, а зміна режиму Путіна, прихід відкритішого й демократичнішого президента.
Для цього немає передумов.
– Ще за півроку до того, як Путін очолив Росію, про нього ніхто нічого не знав. Три-чотири місяці активної кампанії – і там буде новий глава держави. З технічної точки зору це – не проблема. Президентські вибори в Росії мають відбутися 2018 року. До того багато що зміниться.
Путін зустрівся із сирійським президентом Башаром Асадом. Могли говорити про його відхід від влади?
– Штати хочуть змінити Башара Асада, але, за словами держсекретаря Джона Керрі, це ще може почекати. А скільки – рік, два, три – не зрозуміло. Проблема в тому, що США не бачать конкретної альтернативи Асаду. Вони розуміють, що після виборів до влади може прийти "Ісламська держава" чи курди. Навіть на боці сирійської опозиції воюють бойовики "Аль-Каїди".
Для Кремля ж Асад важливий як предмет для торгів. Якщо знайдуть компромісну фігуру і Захід виявить бажання говорити про це з Путіним, то Асада можуть легко усунути. Навіть фізично.
Росіяни готові гинути невідомо за кого в Сирії?
– Майже 70 відсотків росіян не підтримують військову операцію в Сирії, згідно з опитуваннями. Але режим робитиме так, як йому вигідно. США впевнені: чим більше російських військових загине в Сирії, тим більша ймовірність протестних рухів у РФ. Але я не був би таким оптимістичним. Бо Росія мала військову кампанію в Афганістані, Чечні, Грузії – і антивоєнних протестів не було. Московська пропаганда показуватиме, як у Сирії катують християн. Розкручуватиме легенду, що православ'я пішло звідти. Тому потрібно захистити єдиновірних братів і сестер від атак ісламістів-радикалів.
Є думка, що США у військовій операції в Сирії вже програли Росії.
– Якщо рахувати за кількістю загиблих – то вже програла Росія. За останні два роки антитерористична коаліція завдала сім тисяч авіаударів по "Ісламській державі". У США – надточна зброя, яка б'є по штабах бойовиків, а не по житлових кварталах. А росіяни знищують усе.
"Ісламська держава" – це близько 100 тисяч військових. Це – ієрархія, структура, мережа по всьому світі. 350 американців за останні два роки пішли за них воювати, за даними ЦРУ. Якщо вони матимуть хімічну зброю і отримають ще й ядерну, наслідки будуть непередбачувані. А сирійська опозиція – ненадійна. Часто здаються і геть неконтрольовані. Тому Штатам доведеться почати наземну операцію. Чимало демократів і республіканців кажуть, що туди слід перекинути 10 тисяч американських військових. Це, так чи інакше, відбудеться. Але що пізніше – то більшою буде ціна питання.
Американці готові знову воювати на Близькому Сході?
– У них не буде вибору. Принаймні у наступного президента. Адміністрація Барака Обами слабка. Через зовнішню політику в нього найнижчі рейтинги серед демократів із часів Великої депресії (У 1920-му в США кандидат від демократів Джеймс Кокс програв президентську кампанію республіканцю Уоррену Гардінчу. Набрав 9 млн голосів проти 16 млн. Відновити позиції демократам вдалося лише у 1930-му. – "Країна").
Чого слід очікувати Україні від наступного президента США?
– Посилення санкцій щодо Росії, гарантій членства України в НАТО, вимоги позбавити РФ права вето в Раді безпеки ООН.
У квітні цього року у Вашингтоні Україна вона була у п'ятірці головних тем, а тепер вже не є навіть у десятці. Нині у Штатах говорять про Сирію, Ізраїль, атаки ХАМАСу, Китай, провокації в Жовтому морі, Арктику, де Росія посилює свою присутність. Крім того, Штати мають багато внутрішніх проблем. Однак досі приймають резолюції по Україні. Навіть тоді, коли Верховна Рада відпочиває по три тижні під час війни.
Натомість Україна у Штатах не просуває свої інтереси на професійному рівні. Активніші українська діаспора й самі американці – конгресмени, науковці, журналісти. У Вашингтоні працює лише один український кореспондент. Росія ж на лобізм витрачає кілька мільярдів доларів на рік.
Американці добре бачать, що відбувається в українській прокуратурі, в оточенні президента. Що реформ немає. Я особисто наполягаю на введенні точкових санкцій щодо представників нинішньої влади. Це люди, які займаються корупцією і виводять кошти в офшори.
Про кого йдеться?
– Не готовий назвати зараз.
Глава Адміністрації президента Борис Ложкін, проти якого Австрія веде розслідування щодо відмивання коштів, у переліку є?
– У тому числі. Американці не зацікавлені, щоб Україна перетворилася на сіру зону. Вони хочуть, щоб тут був порядок. За останні півтора року було понад 40 візитів офіційних делегацій США до України. Лише віце-президент Джо Байден був тут чотири рази. Американські політики пояснюють виборцям, навіщо підтримувати країну за 7 тисяч миль – бо йде нова холодна війна, й українці стоять на передовій.
Штати сприятимуть зміні влади в Києві?
– Думаю, розглядається варіант із Міхеілом Саакашвілі як можливим прем'єром. Також – зміщення генпрокурора Віктора Шокіна.
У серпні помічник Держсекретаря США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд наполягала на прийнятті змін до Конституції України в частині децентралізації. Після цього було багато розмов і публікацій про те, що американці не повинні диктувати – яким має бути Основний закон України.
– А хто виділяє гроші Україні? Що було б, якби Америка не надала черговий кредит? За наступні чотири роки Україна отримає 40 мільярдів доларів. А хто платить, той і замовляє музику. Це гроші, зокрема, американських платників податків. Чому вони мають потрапляти в Україну, а потім осідати на офшорних рахунках? Так само значною мірою за рахунок західних бюджетів може бути відновлений Донбас.
Чи є загроза Третьої світової?
– Думаю, вона вже йде. Але це не ядерна війна, а гібридна. Вона перейшла у комп'ютерний та інформаційний світи.
3 
1
Коментарі