Ексклюзиви
Вівторок, 16 серпня 2016 12:56

Союзняк, наколесництво, дужання, лещетарство, гаківка, совгарство

Як називали олімпійські види спорту галицькі українці

"До моїх спортових занять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво", – пише в автобіографії провідник Організації українських націоналістів Степан Бандера (1909–1959). Щонайменше два слова з цього переліку – "лещетарство" і "кошиківка" – незрозумілі більшості сучасних читачів.

У першій половині ХХ століття серед галицьких українців була власна спортивна термінологія. Для видів спорту не калькували назви з інших мов, а вигадували власні. Більшість із них запропонував голова гімнастичного товариства "Сокіл-Батько" Іван Боберський (1873–1947). Їх витіснили у 1940-х, коли Галичина остаточно перейшла до складу Радянського Союзу. Тогочасні терміни досі вживають представники української діаспори

"Союзняк" або "копаний м'яч" – футбол

На початку ХХ ст. в Англії було два подібні види спорту – rugby football та association football. Правила першого сформували школярі з містечка Регбі. У них дозволяли брати м'яч у руки. Згодом його назву скоротили до регбі. Другий – це теперішній футбол. Назва походила від Англійської футбольної асоціації. Українці переклали їх як "регбі" та "союзняк". Іван Боберський запропонував для другого виду термін "копаний м'яч".

Багато слов'янських мов дотепер мають свої відповідники на означення футболу: польська – piƗka noz'na, чеська – kopana', словенська – nogomet.

"Відбиванка" – волейбол

Один із небагатьох видів спорту, який у міжвоєнні роки культивували і серед чоловіків, і серед жінок.

"Щотижня молодь установ та підприємств Бережан збирається на гру в відбиванку, – повідомляє "Чортківська думка" 5 вересня 1943 року. – Очевидно, завдяки тому бережанські спортовці добре пописалися минулої неділі в змаганні з рогатинцями. Около 200 осіб молоді виїхало до Рогатина на прогулянку та дружні міжмістові змагання. Грали в копаного м'яча і відбиванку як хлопці, так і дівчата. Як перші, так і другі вийшли переможцями. Публики було незвичайно багато".

 

"Кошиківка" – баскетбол

На початках у грі використовували справжні кошики. Закинутий м'яч треба було діставати звідти за допомогою палиці або драбини.

"Ситківка" – теніс

Поет Богдан-Ігор Антонич (1909–1937) присвятив "ситківці" один із віршів циклу "Бронзові м'язи". Опублікований 1931-го у збірці "Привітання життя":

Квадратова площа. Нитяний місток.

Білі молодці й дівчата білі

сновигають поміж стінами сіток

по піску, що мов підлога в віллі.

Мірні, рівні, певні, круглі рухи,

білі плями на мінистім полі,

аж здається, що безжурні духи

грають жеребом своєї долі.

"Пінг-понг" або "стук-пук" – ­настільний теніс

Першу назву вживають досі. Друга походить від звуків м'ячика, що вдаряється об стіл і об ракетку.

"Наколесництво" – велосипедний спорт

Найсильнішим галицьким наколесником був львів'янин Микола Степаняк. На початку 1939-го він став переможцем опитування на звання найкращого спортсмена минулого 15-річчя – його проводив спортивний часопис "Змаг". До редакції надійшов 1061 купон. У 872 із них згадувалося прізвище Степаняка.

"Пронизливий холод і безупинний дощ не був ні для кого із змагунів союзником, – писав "Змаг" від 16 травня 1938 року про перегони, у яких Степаняк посів незвично низьке 13-те місце. – Не був ним тим більше для Степаняка, що їхав без рукавиць із зовсім задеревілими руками, атакованого в додатку кількакратними жолудковими корчами. Коли додати до цього, що варшавські і шлеські змагуни їхали великими групами, допомагаючи собі взаємно, головно під моральним оглядом, то осяги наших наколесників треба вважати великим успіхом".

"Дужання" – боротьба

"Дужання й піднос тягарів вправляли вже княжі дружинники, а опісля козаки, – пише альманах, виданий до 25-річчя спортивного товариства "Україна" 1936-го. – Дужання і боротьбу навкулачки – бокс – стрічаємо в побутових повістях з життя запорожців. Любило й плекало ті роди спорту наше лицарство, бо в них найкраще увидатнювалася фізична справність, сила м'язів, сприт і відвага. Як в дужанні, так і в змаганнях навкулачки, мусить змагун виказати, крім сили м'язів, також особисту відвагу. Він мусить сам, не шукаючи помочі ні в кого, дати собі раду з противником. І то швидко, бо цей наступає та вдаряє боляче! По втраті козацтва перевелися на довгі часи й дужання та боротьба навкулачки. Щойно перед війною під впливом інших народів починають відроджуватися у нас ті ділянки спорту. На жаль, дуже повільно".

"Гаківка" – хокей

Назва походить від того, що перші ключки мали загнуті кінцівки, що нагадували гачки. У Радянському Союзі в міжвоєнні роки не культивували – вважали буржуазним видом спорту. Найсильніша команда на Галичині – львівська "Україна". 1938 року вона грала з "Краковією" у півфіналі чемпіонату Польщі. Матч у Кракові не відбувся – начебто через потепління. Припускали, що гру скасували, аби не дражнити місцевих поляків назвою нашої команди.

"Ціллю гаківки, як і багатьох інших спортових ігор, є вмістити мяч – чи пак кружок з твердої гуми – у воротах противника, а берегти рівночасно своїх, – пише у статті "Що таке гаківка?" газета "Діло" від 27 грудня 1931 року. – Від інших ігор різниться гаківка тим, шо відбувається на совгах на леді, через шо має незвичайно швидке темпо та скору змінність ситуацій. Дружина складається з шістьох змагунів: воротаря, двох оборонців і трьох членів нападу. Крім того, можна мати ще трьох запасових змагунів, які можуть змінюватися підчас кожного свистка судді".

"Лещетарство" – лижний спорт

Статтю мовознавця Ярослава Рудницького (1910–1995) "Термінологія зимових спортів" опублікував львівський часопис "Новий час" 7 січня 1935 року. У ній дослідник заперечує слово "лижі" як чуже і неправильне. Натомість пропонує називати це спортивне знаряддя "лещетами". Отже, лижник – "лещетар", лижний спорт – "лещетарство". В однині – "лещет". "­Лещата" – неправильна назва, так зветься прилад для затискання предметів. Інший варіант – "нарти", давньоруського походження. В якомусь із літописів вказано: "И прийдоша до них Мордва на ртах". Ще одна назва, зовсім українська – "снігівці". І похідний від них – "снігівчанин".

"Совгарство" – ковзанярський спорт

Ярослав Рудницький термін "совги" вважав найкращим на означення ковзанів. Але перелічував інші варіанти: "ховзани", "кобзани", "скобзуни", "лижви", "човги", "костяниці", "ковзанки", "ковзанці".

Зараз ви читаєте новину «Союзняк, наколесництво, дужання, лещетарство, гаківка, совгарство». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2635
Голосування Який український клуб досягне більших успіхів у Лізі Європи 2018/19?
  • 1) "Шахтар"
  • 2) "Динамо"
  • 3) обидві команди "вилетять" одночасно
Переглянути
Погода