Пропаганда не спить

Російська пропаганда не спить, ворог розносить брехню по всьому світу. Ми маємо реагувати й достукуватися до всіх.

Запит на оперативну й, головне, достовірну інформацію про щоденні події в нашій країні високий. Здавалося б, це парадокс. Оскільки нині вибору інформації на будь-який смак і колір є тьма. Щоправда, не в телевізорі. Там досі інформаційна монополія – а саме марафон "Єдині новини". І відсутність альтернативи, зокрема опозиційних медіа в цифровому мовленні, давно відштовхнула глядача від екранів.

Нині понад 75% українців черпає інформацію із соц­мереж. А якщо йдеться про оперативні новини, то серед лідерів – вайбер і телеграм. Зупинюся на останній платформі, бо саме вона є ключовим розплідником російської пропаганди, зокрема в темі війни. Воно й не дивно. Власник телеграму – Павло Дуров, росіянин, саму платформу, за інформацією керівництва РНБО, контролюють російські спецслужби. А ми й досі продовжуємо користуватися цим месенджером для обміну інформацією з друзями, рідними, колегами та вірити анонімним телеграм-каналам.

 

Понад рік в українському парламенті час від часу порушують питання закриття телеграм-каналів. У березні цьогоріч навіть законопроєкт зареєстрували, щоб урегулювати питання анонімних ТГ-каналів і зменшити вплив ворожої пропаганди на мізки українців. Але швидкого рішення тут годі шукати. І від моменту реєстрації документа до моменту, коли він стане законом, можуть пройти місяці. Це не те питання, яке горить для самих народних обранців. Знаєте чому? Та тому, що вони теж є активними користувачами платформи "Телеграм". У багатьох із них є канали в телеграмі, й саме там вони доносять до аудиторії інформацію.

Але арешт власника телеграму у Франції наприкінці серпня знову поставив на порядок денний питання небезпеки цієї платформи. Французькі правоохоронці звинуватили Павла Дурова в порушеннях роботи його соцмережі. Серед цих порушень тероризм, торгівля наркотиками, шахрайство, відмивання грошей і контент, який містить насильство над дитиною.

Коли цей арешт прогримів на весь світ, в Україні в певних сферах теж почали діяти. Заборонили використовувати телеграм на службових пристроях працівникам органів державної влади та підприємств критичної інфраструктури. Ця заборона стосується також і військових. Але ж ідеться про робочі пристрої, а не особисті гаджети. Хоча від початку вторгнення більшість військових, із якими я контактую у журналістській чи волонтерській діяльності, спілкуються не в телеграмі, а інших альтернативних месенджерах, наприклад вотсап. Але весь фронт досі новини дізнається з телеграм-каналів. Та, власне, як усі ми в тилу.

Це зручно, швидко й потребує мінімуму інтернет-­покриття. І так само швидко та легко в наші гаджети, а далі в наші голови, пролазить ворожа пропаганда й брехня. Бо телеграм не має правил спільноти, як фейсбук чи ютуб, де канал можуть покарати за демонстрацію жорстокості чи неповаги й видалити ваш акаунт назавжди. У телеграмі можна все – наклеп, брехню, "смерть у прямому етері". Будь-хто може завести на цій платформі канал, вивішувати будь-який контент і розносити його зі скандальною швидкістю. І що хайповіше фото чи відео, то швидше воно розлетиться. А потім доводь, що в тебе не донька, а син, що це кадри не окупованого Запоріжжя, бо воно ж під українським контролем, а архівне відео з Луганська часів АТО і так далі.

І як тут бути в цьому замкненому колі? Уявіть глибину парадокса: ми воюємо з Росією, водночас на повну користуємося російською платформою, віддаючи їй цінну інформацію. Насправді інформація – це той самий товар, що й на прилавках супермаркетів. І пригадуєте період, коли українці бойкотували російські товари. Це просто було робити у великих містах, бо вибір у великих супермаркетах достатній. Але складно було патріотичним покупцям у райцентрах, якщо власник крамниці завозив товар, виготовлений на території рф. Або ж згадайте будівельні супермаркети, левову частку в яких становили російські товари. Нині в нас ринок переорієнтувався на європейські товари та вітчизняного виробника. Але поштовх цьому всьому дали самі ж українці, бойкотуючи товари з країни-агресорки. І якщо зубна паста з РФ місяцями валяється на прилавку як непотріб, то власник крамниці не закуповуватиме її далі. Бо це його збитки.

Керуючись цією логікою, ми з командою "5-го каналу" вирішили, що маємо дати альтернативу телеграм-каналу. Саме тому відкрили для наших читачів вотсап "5 канал". Він теж зручний і швидкий. Там можна реагувати на повідомлення, пересилати, ділитися. Можна дивитися відео з ютубу, залишаючись на платформі "Вотсап". Але поки що немає можливості коментувати пости, як у телеграмі. Цей месенджер відносно молодий. Трохи більш як рік його запустила компанія "Мета", яка володіє фейсбуком, інстаграмом. Відповідно, і правила спільноти на цих трьох платформах – ідентичні.

Вотсап "5-го" ми видаємо у форматі журналу, кількість повідомлень менша, ніж на телеграм-каналах. Тричі на день – добірка важливих дайджестів новин, а також фронтові зведення. Ексклюзивні фото та відео від наших журналістів із місця події. Випуски новин у відеоформаті та важливі цитати гостей "5-го каналу". Цей формат для тих, хто не готовий весь день сидіти в гаджетах. Достатньо кілька разів на добу зазирнути у вотсап "5-го" – і ви точно не проґавите головного.

Також ми запустили й англомовну версію 5-го у вотсап. Причина проста. У ворога тьма каналів англійською, де вони нав'язують свою реальність. Кремль завжди вкладав мільярди у пропаганду, й це дало свої плоди. Візьміть, наприклад, греків, італійців. Вони дивляться на події в Україні в російських окулярах, бо в їхніх країнах чимало медіа, які лояльні до держави-агресорки і гнуть її лінію. А почитати в соцмережах оперативну й реальну інформацію про події в Україні англомовному споживачу практично немає де. Тож якщо друзі-іноземці запитають у вас: "Що там?" – можете сміливо радити вотсап "5-го каналу", посилання на нього можна знайти на офіційних сторінках каналу в інтернеті.

Для інформаційників оперативність – це ключове завдання. Але навіть у соцмережах наші журналісти та редактори не забувають про достовірність. Тому на платформах "5-го каналу" ви побачите перевірену інформацію.

Новини – це такі собі чернетки історії. Моє покоління добре знає, як жити у країні, в якої вкрали історію чи переписали реальність. Російська імперія це робила споконвіку і продовжує цим займатися. Наша справа – гідно протистояти ворогу на полі інформаційному.

×