Президент Петро Порошенко ще позаторік говорив про необхідність введення миротворців Організації Об'єднаних Націй на Донбас. Але Росія була категорично проти. А кілька тижнів тому Володимир Путін спробував перехопити ініціативу в Порошенка. Запропонував, щоб миротворці охороняли спостерігачів ОБСЄ на лінії фронту в Донбасі. Ні Україна, ні США, Німеччина чи Франція не підтримали такий підхід. Якщо вже вводити миротворців, то на всю територію окупованого Донбасу.
Тим часом серед українських експертів визріла ідея поширити миротворчу місію і на анексований Росією Крим. Чи виправдано зараз говорити про таке? Які плюси й мінуси це може принести Україні? Чи зможемо отримати "добро" Ради Безпеки ООН, де Росія має право вето?
У будь-яких ініціативах стосовно припинення збройної агресії Росії проти України й повернення наших територій маємо наполягати, що питання Криму й Донбасу розглядаються лише пакетом. Адже окупація півострова й частини Донеччини та Луганщини – це різні епізоди одного злочину РФ проти нашої країни.
Суттєвої правової різниці між цими епізодами немає. Міжнародне право однаково забороняє і формальну, й "неоголошену" агресію проти інших держав. Тому Україна мала б вимагати одночасно миротворчі сили на Донбас і в Крим. Жителі півострова так само потребують захисту, як і мешканці Донбасу. Міжнародна спільнота не визнає анексії Криму, а значить, це – щонайменше спірна територія. Необхідність втручання ООН очевидна. Окрім того, на півострові окупант нарощує озброєння. Це створює безпекові загрози не лише для України, а й сусідніх держав. Із території Криму військові РФ неодноразово порушували адміністративний кордон із Херсонською областю. Від збройного конфлікту вберіг стоїчний спокій України. Нема гарантій, що чергова провокація не призведе до початку бойових дій. Головне ж: без вирішення питання півострова неможливо закінчити конфлікт між Росією та Україною.
Натомість Порошенко запрошує миротворців на Донбас, а щодо півострова пропонує обтічну ідею "міжнародного клубу друзів Криму". Президент рухається "у коридорі", який Кремль задав ще 2014 року. А Україна й наші західні партнери прийняли: давайте домовлятися про вирішення "конфлікту на Донбасі", а тему Криму відкладемо в довгу шухляду. Захід таким чином хоче швидше відновити повноцінні взаємини з Москвою. Але для України це – політико-правова пастка. Якщо наша верхівка "проковтне" анексію Криму, то поділить громадян України на три сорти. Це привілейовані донбасяни, недогромадяни-кримчани і більшість, яка платить за війну й за так званий "мир" своїми життями та грошима. Така несправедливість делегітимізує керівництво держави.
Розділення питань Криму й Донбасу – це також політико-правова пастка для системи міжнародної безпеки.
Якщо дозволити великим державам вчиняти "договорняки", то війни виникатимуть усе частіше. Адже кожен тиран, кожен популіст, кожен Саддам Хусейн сподіватиметься, що Захід простить йому те, що вибачили Путіну: агресію проти сусіда з грабуванням тамтешньої економіки й злочинами проти людяності.
Росія заблокує будь-яке рішення Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, якщо воно не відповідатиме її інтересам. Сьогоднішні стосунки Заходу з РФ не змушують Кремль до поступок. Можемо навіть говорити, що ініціатива за Москвою: Путін тролить західні держави. За останні місяці Росія тричі змінила позицію щодо мандату миротворців ООН на Донбасі. Чому? Бо чинних санкцій недостатньо для капітуляції РФ. Тож чому Путін має поступатися? Введення миротворців на Донбас за нинішніх обставин означає намір формально повернути Україні території, які контролює Росія. Мандат і формат миротворчої місії будуть лише такі, які влаштовують Кремль, – або місії не буде взагалі.
А нас це влаштовує? Ні. Бо Росія бажає знищити нашу державу і українську націю. Тому наші інтереси протилежні. Ізраїльська прем'єрка Голда Меїр колись сказала: "Ми хочемо жити. Але наші сусіди хочуть бачити нас мертвими. Це залишає небагато простору для компромісу". Україна має наполягати на своїх життєво важливих інтересах, а не домовлятися про миротворців на будь-яких умовах. Пакетний підхід до Криму й Донбасу – наш життєво важливий інтерес. Без його задоволення рішення Радбезу ООН про миротворців нам не потрібне. Більше того, Верховна Рада має заблокувати будь-яку "миротворчу" чи іншу міжнародну місію, що суперечить нашим інтересам.
Мінус у нинішній ситуації може бути один – коли нам нав'яжуть політичні рішення, що суперечать волі українського суспільства.
Питання війни з Росією ключове для нього, показують соціологічні дослідження. Більшість громадян не бажають розмінювати суверенітет України на умовне відновлення територіальної цілісності. Політики помиляються, якщо думають, ніби можна протиснути такі рішення, як "Мінські домовленості" чи "миротворці". Президент мусить враховувати волю українців.
Миротворча місія ООН у Криму має зупинити воєнні злочини Росії проти місцевого населення. Військових дій там немає, а жертв окупації півострова – викрадених, ув'язнених, позбавлених майна чи роботи, "витиснутих" на вільну територію України – з кожним тижнем більшає. В Криму замінюють населення – сталінськими методами.
Пробувати досягти компромісів із Москвою – це згубний шлях. Росія повинна піти з Донбасу і з Криму під примусом і без будь-яких умов.
Михайло БАСАРАБ, політолог
Про введення миротворців ООН у Крим треба було говорити одразу після його анексії. Зараз реалістичніше далі просувати вимогу ввести місію на Донбас. Подивитися, як вона працюватиме там, урахувати всі недоліки. Потім поетапно розробляти план введення миротворців у Крим. Але вимагати цього потрібно вже тепер.
Така вимога похитне позиції Путіна. Він і так УЖЕ ПАНІКУЄ. Погодився, щоб миротворці стали на лінію розмежування, а потім охороняли представників місії ОБСЄ на всій окупованій території. Хоча доти міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступав категорично проти їхньої присутності взагалі. Небезпека – в одному: якщо наполягати на одночасному введенні контингенту в Крим і на Донбас, то процес може не зрушитися.
Ігор РОМАНЕНКО, 64 роки, генерал-лейтенант, військовий експерт
"Це все ХИТРОЩІ ПУТІНА. Він ясно сказав: миротворці мають стояти по периметру захоплених ним територій. Це дозволить йому уникнути санкцій і заморозити конфлікт на Донбасі. Робить це і для того, щоб перекласти тимчасове гуманітарне постачання жителям регіону, які сидять без грошей і без роботи, на міжнародні організації та Київ. Ще одна ціль – поступово під соусом введення миротворців налагодити стосунки України з окупованими територіями, змусити Київ спілкуватися з лідерами бойовиків. І таким чином поступово вбудувати Донбас у політичну систему України. Троянський кінь допоможе захопити владу в країні повністю і повернути її під вплив Росії"
Айдер МУЖДАБАЄВ, 45 років, журналіст
Світова спільнота побачить, що реально відбувається на окупованих територіях. Наша мета – швидше припинити окупацію, а місія ООН є лише інструментом для цього. Бо бачимо окуповані Росією Придністров'я, Абхазію, Південну Осетію. Там є міжнародні місії, але хіба територіальна цілісність тої ж Грузії відновлена? Після звільнення Донбасу й Криму маємо отримати від Росії КОМПЕНСАЦІЮ – за заподіяну нею шкоду.
Володимир ОГРИЗКО,
61 рік, колишній міністр закордонних справ
Введення миротворців – це наближення деокупації Криму й Донбасу. Росія готова віддати Донеччину й Луганщину, а півострів залишити собі. Але мусимо наполягати на пакетному рішенні, бо Крим – це Україна.
Ахтем СЕЇТАБЛАЄВ, 44 роки, режисер, актор
Мусимо наполягати на введенні миротворців до Криму. Доки Росія є постійним членом Ради безпеки ООН, накладатиме вето на це рішення. Але маємо приклад з історії. Коли Радянський Союз визнали агресором, його позбавили членства в Лізі націй. Можливо, РОСІЮ ВИКЛЮЧАТЬ З ООН. Думаю, це – питання часу.
Валерій ГЛАДУНЕЦЬ, 36 років, музикант, волонтер
Питання миротворців ООН у Криму можна піднімати. Але у найближчій перспективі домогтися реальних дій у цій справі буде неможливо. Мусимо дочекатися моменту, коли РФ буде НАЙБІЛЬШ ОСЛАБЛЕНА. Цього не трапиться щонайменше до виборів їхнього президента навесні 2018-го. А потім російський режим у санкційному зашморгу може піти на поступки.
Володимир ГОРБАЧ, 47 років, політичний аналітик
"Наявність у Криму "блакитних шоломів" ООН – не було б добре для України. За всю історію людства не було такого, щоб силою відібрану територію повернули дипломатичним шляхом. Доки в Криму не розгорнуть ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ, говорити про його повернення важко", –
Валерій БОБРОВИЧ,
65 років, начальник головного штабу УНСО
Спочатку потрібно вирішити питання миротворців на Донбасі: формат і мандат місії, її склад та повноваження. Пропозиції ввести контингент у Крим можуть завести перемовини в глухий кут, бо тоді Росія відмовиться домовлятися про будь-що.
У законі про реінтеграцію УКРАЇНА МАЄ ВИЗНАТИ РОСІЮ АГРЕСОРОМ. Тоді зможемо апелювати до міжнародної спільноти й обговорювати проект введення миротворців у Крим.
Дмитро СНЄГИРЬОВ, 45 років, військовий експерт
У Криму – одна ситуація, на Донбасі – інша. Вирішувати їх одним способом не можна. Основним дієвим методом боротьби за повернення півострова залишаються санкції та передача матеріалів про злочини Росії до Гаазького суду.
Леонід ПОЛЯКОВ, 57 років, військовий експерт
2 
1
Коментарі