Ексклюзиви
Вівторок, 24 березня 2020 10:51

Пандемія поставить під сумнів існування багатьох держав

На створення колективного імунітету можуть піти 12–18 місяців

Чи ефективно ми використовуємо час до пікового рівня захворюваності на коронавірус?

– Є математичні моделі оцінювання хворих за кількістю смертей. У нас зареєстровано три, кожна з яких дорівнює 800 заражених. Тобто є 2400 недужих. Офіційна статистика завжди наводить нижчі дані, бо відстає від реальності. Люди заражаються в один день, а діагностують їх у міру звернень і накопичення маркерів вірусу. Так було при закритті Уханя, коли говорили про 400 хворих, а їх насправді було 2,5 тисячі.

В Україні немає тест-систем. Півтора місяця мери звітують, на які суми їх закупили. То чого ж досі їх немає в усіх областях? За час пандемії виконали 600 тестів. Обстежили десь 100–200 людей – бо зразки двічі беруть із носа, рота, мокроту легень.

Більшість смертей від коронавірусу записують в інші причини. Помітити це неможливо – в охороні здоров'я велика проблема з даними. Ексміністерка охорони здоров'я Уляна Супрун скасувала форму №12, що збирала статистику з регіонів. За нею можна було оцінювати ситуацію загалом. Усе було застаріле і паперове, але працювало.

  Вадим Арістов, 37 років, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, директор Revival Institute for Future. Народився 10 жовтня 1982-го в Києві, в сім’ї лікарів. Батько – ендокринолог, мати – гастроентеролог. Закінчив медичний ліцей при Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця. 1999 року вступив до Національного медичного університету. Вивчав інфекційні хвороби у США та Єгипті. Отримав нагороду за найкращу роботу з епідеміології кору з рук Роберта Галло, американського вченого, який відкрив вірус імунодефіциту. Координував участь України в проєкті Пентагона щодо особливо небезпечних інфекцій. Має 15 професійних нагород. 2013 року разом із командою створив міжнародний правозахисний рух Sting.MD на підтримку медиків, яких піддавали незаконним арештам і репресіям через надання допомоги на Майдані. Працював незалежним консультантом з реформи охорони здоров’я при Одеській облдержадміністрації. Тоді в області за підтримки USAID створили перший в Україні Центр громадського здоров’я. Улюблена страва – помідори у власному соку. Країна для подорожей – Гонконг. Музичний гурт – Queen. Книжка – ”Антикрихкість” американського есеїста Насіма Ніколаса Талеба. Фільми – ”Міс Слоун” та ”V означає Вендетта”. Неодружений. Живе в Києві
Вадим Арістов, 37 років, стратег, інфекціоніст, консультант з управління змінами, директор Revival Institute for Future. Народився 10 жовтня 1982-го в Києві, в сім’ї лікарів. Батько – ендокринолог, мати – гастроентеролог. Закінчив медичний ліцей при Національному медичному університеті імені Олександра Богомольця. 1999 року вступив до Національного медичного університету. Вивчав інфекційні хвороби у США та Єгипті. Отримав нагороду за найкращу роботу з епідеміології кору з рук Роберта Галло, американського вченого, який відкрив вірус імунодефіциту. Координував участь України в проєкті Пентагона щодо особливо небезпечних інфекцій. Має 15 професійних нагород. 2013 року разом із командою створив міжнародний правозахисний рух Sting.MD на підтримку медиків, яких піддавали незаконним арештам і репресіям через надання допомоги на Майдані. Працював незалежним консультантом з реформи охорони здоров’я при Одеській облдержадміністрації. Тоді в області за підтримки USAID створили перший в Україні Центр громадського здоров’я. Улюблена страва – помідори у власному соку. Країна для подорожей – Гонконг. Музичний гурт – Queen. Книжка – ”Антикрихкість” американського есеїста Насіма Ніколаса Талеба. Фільми – ”Міс Слоун” та ”V означає Вендетта”. Неодружений. Живе в Києві

Чи допоможе зупинити спалах запровадження карантину, обмеження у транспорті?

– Урядовці не проґавили початку захворювання. Але протидія мала бути ще жорсткіша. Не така, як у Китаї, де замикали під'їзди і випускали людей двічі на тиждень по харчі. Але треба було одразу налагодити масштабне тестування й ізоляцію всіх хворих і контактів, як Південна Корея.

Карантин сповільнює поширення недуги і відтягує пік захворюваності. Не може бути й мови про послаблення – ми ще не отримали жодних протиепідемічних досягнень.

За математичними моделями, зрозуміло: навіть один день зволікання з правильними заходами може призвести до перевищення ліміту найдефіцитнішого ресурсу – ліжкомісць у реанімації біля апарата штучної вентиляції легень. За негативного сценарію нам потрібно 64 тисячі цих апаратів. В Україні задекларували чотири тисячі. Потужність більшості з них розраховано на короткотривалі операції під час наркозу. Людям із двосторонньою пневмонією протягом 10–14 днів цього може не вистачити.

За тиждень карантину маємо 73 випадки захворювання і три смерті. Про що свідчать ці дані?

– Можемо повторити італійський сценарій. Там хворі лежать у підвалах і коридорах лікарні в черзі на місце в реанімацію. Їх сортують за законами військового часу. Рятують того, хто має більше шансів вижити. Тобто молодших. Старших відправляють додому помирати. Це плата, яку може заплатити Україна.

У світі під загрозою люди старші за 60 років. У нас так само?

– Організми українців "зношеніші", занедбані супутніми хворобами і поганим харчуванням. Імовірно, можуть масово помирати від 50 років.

Вихід – суворий карантин. Якщо зменшити на 10 відсотків кількість соціальних контактів, то в чотири рази протягом місяця зменшиться кількість захворювань у країні.

Дієво переселити старших людей із міста й забезпечити продуктами. Це зупинить циркуляцію. Або створити волонтерські служби, що привозитимуть харчі під двері.

Чи є сезонність у вірусу і чи піде він на спад улітку, коли буде спека?

– Вірус частіше передається повітряно-­крапельним шляхом, ніж через контакт. Ультрафіолет, температура і підвищення вологості трохи сповільнять поширення. Однак, якщо хворий кашляне у транспорті чи на роботі, хоч і влітку, інфікує. Єдиний шлях – соціальне роз'єднання до часу, коли перехворіє більшість людей або створять вакцину. На виникнення колективного імунітету можуть піти 12–18 місяців.

Що заважає на повну силу боротися з епідемією?

– Міністерство охорони здоров'я щодня випускає купу розрізнених документів, що потрібно знати. Лікарі не встигають цього опрацювати.

Зруйновано систему протиепідемічного захисту. Це наче організм із вимкненим імунітетом. Негласна позиція була в тому, що Україна бідна, аби утримувати такий соціальний інститут. Сан­епідслужбу пошматували, і тепер немає мережі лабораторій, щоб зробити аналізи. Раніше була мінімум одна в області, тепер – одна в країні. Немає повноцінної системи медичної статистики. Україна поводиться, як льотчик, що керує літаком без приладів. Кількість палива і напрямок визначає наосліп.

Які прогнози?

– Допомоги немає звідки чекати, бо коронавірус торкнувся всіх держав. Немає ніде у світі такої медичної системи, що була ідеально готовою.

У китайських госпіталях заготовляли плазму людей, які одужали після коронавірусу. Там є антитіла. Однак є питання, наскільки такі обсяги можливі в демократичній країні.

У Китаї кілька днів немає нових випадків. Та це не назавжди. Вони або з'являться, або про них не розголошують для покращення іміджу супердержави. Країна з контрольованою епідемією вже може претендувати на лідерство в геополітичних питаннях.

Коли епідемія мала би піти на спад?

– Економічні критерії не мають домінувати над питаннями життя і смерті. Іран відмовився оголошувати карантин через бідність. Їхні втрати світ намагається оцінити через супутникові знімки кладовищ. Якщо карантин в Україні скасувати через п'ять місяців, буде новий спалах, хоч і слабший.

Треба будувати економічну стратегію і дозувати карантинні заходи "пунктиром". Умовно, два тижні суворого карантину із забороною переміщення і два тижні роботи в три зміни, як у часи війни. Це розумні кроки, щоб не обвалити економіку й не вийти за ліміти ліжок у реанімації. Це зменшить темпи зростання епідемії. Такі малі перебіжки врятують підприємства. Це звучить як фантастика. Але вихід – у незвичних стратегіях. Бо такого у світі ще не було. Пандемія поставить під сумнів існування багатьох держав.

Зараз ви читаєте новину «Пандемія поставить під сумнів існування багатьох держав». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 308
Голосування Чи варто проводити фінал Ліги чемпіонів без глядачів?
  • 1) так, це краще, ніж взагалі не грати
  • 2) ні, ліпше уже залишити трофей нерозіграним
Переглянути
Погода