"Наша боротьба наближається до кінця. Якщо не переможемо, то щезнемо із Землі"

Усі мої учні були готові боронити свою землю. Шкода, що кілька з них загинуло.

Найвища заслуга – віддати своє життя, захищаючи когось. Після такої смерті герої на крилах слави летять одразу до Бога.

До бойового гопака йшов усе життя. Шукав джерела нашої бойової культури. Ходив у архіви та бібліотеки. Їздив країною, ходив по селах. Вишукував характерників на Запоріжжі, в Харкові, Одесі. 2016-го домігся, що бойовий гопак став законодавчо визнаним національним видом спорту.

 

Думаєте, з мене не сміялися? Сміялися, ще й як! Та я вперто робив своє.

Маємо завжди бути готові до війни. Навіть коли Путін помре. Навіть після перемоги. Доки Росія не розпадеться. Та й після цього теж.

Питав діда, чому ми називаємось українцями, якщо була Русь й нас кликали русинами. "Розумієш, Володю, коли москалі вкрали нашу назву, ми були змушені називатись інакше, щоби нас із ними не ототожнювали", – пояснював.

Росіяни так часто називали нас хохлами й салоїдами, що й забули, з ким мають справу. Думали, ми ні на що не здатні, крім як обробляти землю. Але українці передусім – нація воїнів. Добре, хоч ми цього не забули.

Росіяни звикли жити тимчасовою наживою, як кочівники. Тому й війну підтримують – бо це можливість отримати щось, не докладаючи зайвих зусиль. Украсти легше, ніж заробити. Навіть якщо крав не ти, а твій батько чи сини. А щоб не називати речей своїми іменами, використовують слово "трофей".

У росіян є багато красномовних приказок: "Без лоха жизнь плоха", "Работа не волк, в лес не убежит", "Дураки работу любят". Це і є основа їхньої моралі.

Садист, подонок і злодій – боягузи. Владою над слабшими вони самостверджуються. Але коли приходять сильні – втікають.

Дітей треба виховувати в любові до природи. Ми прийшли від неї, ми й зникнемо у ній.

Я досліджував різні течії та релігії. Тепер зосередився на шиваїзмі. Учення каже, що бог Шива прийде відродити світ. Вірю, що з нашого тризуба й нашого прапора й почнеться це відродження.

Усі релігії вчать, що таке бути людиною. Дають ідеал, якого треба прагнути. Християни хочуть бути досконалими й величними, як Христос, мусульмани мріють бути подібними до їхнього пророка Магомета.

Негативне мислення притягує негативні наслідки. Треба нагадувати собі про це щоразу, коли думаєш погано.

Якщо хочемо бути успішними та справедливими, усі рішення маємо приймати гуртом. І гуртом за них відповідати. Це і є демократія.

Наше життя – це місія, яку маємо здійснити. Смерть – це зміна сорочки душі. Душа вічна, вона не помирає, але вдосконалюється розвитком та діями людини.

Байдуже, що мені 67 років. Дивлюся на світ очима юнака. Моє око досі зачіпається за вродливих жінок. Це не я такий ого-го, це душа моя не постаріла.

Наша мова – мова кодів. Тому для ворога вона небезпечна. Як у нас називали алкоголь – трунок. Не напився – затруївся. Бо напитися можна будь-чого – води, молока. Божевільний – вільний від Бога. Тобто несповна розуму, бо втратив віру.

Навчитися вчитися – от що справді важливо.

 

До батьків треба звертатися на "ви". Це не лише повага до них, це звернення до всіх поколінь за їхньою спиною.

Один мій дід – козацького роду. Служив в охороні цісаря. Коли бив у плече, людина падала, як солома. Палець мав, як моїх два. Коли жав пшеницю, сніпок брав кистю. Другий дід – із лицарів, мав герб. Батько в нього вдався. Працював міліціонером. Стріляв із двох рук, однаково лівою і правою. Якось затримав 13 злочинців.

Коли синові був рік, проводили йому освячення, ініціацію. На стіл поклали багато предметів. В одну руку він узяв гроші, у другу – меч. Так і обрав свій шлях.

Пропонував Данарію віднести документи в різні вузи. Він уперся, подався лише в Академію сухопутних військ. Конкурс був шалений – п'ять абітурієнтів на одне місце. Доки тривала вступна кампанія, думав, посивію. Та він наполегливий – добився свого.

Кохання – найвищий прояв вірності й поваги. Воно не буває випадкове, бо сходяться не тіла, а душі. Велике щастя – знайти свою душу.

Мати мого сина служить в "Азові". Хоч маленька за статурою, та бойова. Справжня амазонка. Хоч ми не спілкуємося, сумую за нею. Та дороги назад немає.

Коли поєднуються емоціо та раціо, інтуїція й розум, народжуються ідеї, вчинки, діти.

Сексуальна революція наробила багато біди. Жінка – це не об'єкт задоволення. Вона – суб'єкт, мати. Чоловіки мають шанувати жінок, наче богинь, приносити їм "жерт­ви" й покладати до ніг. Втішені богині – найвище благо.

Правда – найбільша цінність світу. Будемо знати правду – будемо могутні.

Наша боротьба близиться до кінця. Якщо не переможемо, то щезнемо з Землі. Або ми, або нас. Війна – наш старт. Якщо візьмемося за себе – розквітнемо, як ніколи. Ми й до того добре розвивались. А як знищимо ворога – рівних нам не буде. Єдине, що для цього треба, – чесні правила гри.

Після війни хочу відкрити 100 шкіл бойового гопака. Відновити зруйновані. Ми так багато зробили й так багато втратили.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"

×