ХОЧ БИ ХТО прийшов до влади, катастрофи не станеться. Поступово утворюємо механізми протидії авторитаризму, – каже письменник Ян ВАЛЕТОВ
Як прихід Джо Байдена до влади у Сполучених Штатах Америки вплине на Україну?
– Ідеально, щоб Україні було все одно, хто виграв президентські вибори у США.
Нам не варто очікувати кардинальних змін. Вашингтон вважає, що "Північний потік-2" загрожує енергетичній безпеці європейських партнерів США. Тут їхні економічні інтереси перетинаються з нашими політичними. Конфлікт із Москвою – тривалий. Не завершиться за нинішнього керівництва РФ. Зближення зі Штатами буде за будь-якого президента. Ми маємо добрі відносини і з Демократичною, і з Республіканською партіями. Отримуватимемо військову й технічну допомогу. Важливо, щоб була поміч у боротьбі з корупцією.
Якими були українсько-американські відносини за Трампа?
– Україна не є великим гравцем на політичній карті світу. Наша значущість менша за фізичні розміри й кількість населення. Ми не диктуємо, не задаємо трендів, окрім революційних. Але через непрофесійність влади втрапили в усі американські корупційні скандали – від сина Байдена до втручання в їхні вибори. Ми схожі на людину, яка прийшла на бал і з неї при всіх спали штани. Всі як танцювали, так і продовжують – без нас.
27 жовтня за поданням 47 народних депутатів Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування та повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції на повну перевірку й моніторинг способу життя. Президент запропонував розпустити Конституційний суд. У чому найбільша небезпека цього рішення?
– Розглядаю такі дії суду як корупційні. Листя ховають у лісі. Мають нечисті руки і статки, які неможливо пояснити. Тут не варто шукати третє дно. Йдеться про недосконалість законодавства й кадрової політики.
Конституційна криза створена штучно. Але ще за часів президента Януковича. Якщо глава держави вижене цих суддів і призначить інших, якість їхньої роботи може бути такою ж. Лікуємо симптоми, а не шукаємо причину. Між гілками влади спостерігаємо бійку жаби й гадюки. А страждатиме народ. Бо Основний закон вкотре не працюватиме.
Деякі експерти переконані, що Володимир Зеленський свідомо руйнує конституційний лад у країні. Чи є підстави так вважати?
– Лад у нас руйнують усі, кому не лінь. Активісти, які під судом палять шини, теж це роблять. Ми – молода демократія. А такі хворіють на праві, ліві й анархічні недуги. Завдання – вижити. Це як із коронавірусом. Одужати можна, коли є правильний протокол. В Україні немає ні протоколу, ні тих, хто його дотримується. Є масштабна проблема управління. Але питання навіть не до Зеленського. До нього були Порошенко, Янукович, Ющенко. Всім плюють у спину. Нинішній президент робить те саме, що і всі до нього. Маємо створити систему, яка самовідновлюється. Щоб закони диктували людям, а не люди – законам.
Чи можна останні події назвати наступом на антикорупційні органи?
– Найкращий закон не працюватиме, якщо немає покарання за його невиконання. Корупція грає колосально негативну роль у розвитку економіки, політичних процесах. Та ця влада, як і будь-яка інша, не збирається боротися з корупцією. Прагне її очолити.
Чому партія Зеленського на місцевих виборах не мала такого чудового результату, як торік на парламентських?
– За президента і депутатів українці голосували серцем, а не розумом. Була віра в диво, але такого не буває. А місцеві вибори – про теплі батареї взимку, прибирання снігу, надійність мосту, побудованого ще за СРСР. Мер – це завгосп, а не політик. Олег Філімонов – хороший актор. Але який із нього міський голова Одеси?
"Слуги" привели до влади людей із різними симпатіями й політичними інтересами. Коня і лань запрягли в одного воза, і той не зміг зрушити.
У Дніпрі мер Борис Філатов набрав майже 45 відсотків, а представник "Слуги народу" Сергій Риженко – 10.
– Перемога Філатова була прогнозована. Я здивований, що не в першому турі. Він не ангел, але йому не було альтернативи. Керівник лікарні імені Мечникова Сергій Риженко – чудовий організатор. Але його виборча кампанія була приречена через репутацію політичної сили. "Слугам" не вірять.
Парламент ухвалив багато хороших законів – про ринок землі, імпічмент, недоторканність. Але вони не працюють. Влада лажає на кожному кроці. Це вкладається в картину: "Скільки там ще залишилося? Три з половиною роки?"
Що стало найбільшим провалом влади?
– Коронавірус – у всьому світі. У Чехії знову локдаун. Німеччина теж запроваджує карантин. Пандемія показала, наскільки людство може відповісти на виклики природного характеру. Ми робимо це не менш успішно, ніж країни з вищим рівнем добробуту.
Однак у будь-якій кризі винна влада. Бо Зеленський узяв владу в політиці, економіці, боротьбі з корупцією. А отже, й відповідальність.
Чи втратить президент контроль над Верховною Радою?
– Мав пів року реального керівництва парламентом. За цей час можна було ухвалити більше законів. Тепер монобільшості немає. Може й цю Раду розпустити. Щоразу її склад стає гірший за попередній. 2010 року виграв не Янукович – це ми програли ще раніше. 2004-го він здавався політичним трупом. Але поведінка демократичних сил призвела до того, що недемократична опозиція повстала з попелу й прийшла до влади. 2014 року до Ради зайшли не лише "гідники", а й негідники. Якщо Зеленський розпустить цей парламент, то в наступному рахуватимемо, скільки там не членів ОПЗЖ і "За майбутнє". Краще, коли своє незадоволення владою українці висловлюватимуть на чергових виборах.
Послаблення Зеленського може привести до влади кума російського президента Віктора Медведчука, писали ви.
– Янукович був політичним трупом, а Медведчук – ні. Сильний політик. Багато років він у владі. Нарощує електорат. Послідовний, розумний, жорсткий. Має своє розуміння України. Не думаю, якщо прийде до влади, то побіжить здавати її Росії. Всі, хто опиняється на верхівці, хочуть грабувати самостійно. У нас може вирости свій Путін. Україну чекатимуть наступна й наступна його каденції. Цей у Ростов не втече.
Ми так і не осмислили, чому після Порошенка, який був не найгіршим президентом, прийшов Зеленський на чистому популізмі. Теж непоганий чоловік, але без досвіду, шоумен. Так може прийти і Медведчук. Його "Опозиційна платформа – За життя" стабільно друга політична сила на сході і в центрі. Ми бачили цифри на парламентських і місцевих виборах. Розчарована більшість проголосує за кого завгодно. А хто на противагу йому може бути лідером із демократичного табору?
Не роблю трагедії з цих прогнозів. Проукраїнські сили можуть бути різні. Перемога Зеленського над Порошенком – тріумф оголеного беззмістовного оптимізму над стабільністю. Час Порошенка минув. Його стали менше підтримувати. Як і Тимошенко. Має незнищенні 11–12 відсотків. Вище не стрибне.
Але хіба такі зміни не означатимуть розвороту в бік Росії, відмови від руху в Євросоюз і НАТО?
– Маятник демократії не зупиниться, хоч і коливатиметься. Врешті прийдемо до умовних республіканців і демократів. Сумніваюся, що буде ухил до Росії, доки там при владі Путін.
Хоч би хто прийшов до влади легітимно, катастрофи не станеться. Поступово утворюємо механізми протидії авторитаризму. Моя мрія – щоб ми не знали, хто в нас прем'єр. І щоб президент не мав особливого значення для кожного. Лише закони й інтереси України. А хто потрапить у цей механізм, аби підкорявся. Коли приходить ідіот, у країні не має починатися ідіотизм.
Голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук запропонував демілітаризувати ОРДЛО на початку 2021 року, щоб 31 березня провести там місцеві вибори, влаштувати вільну економічну зону. Це реально?
– Не вірю в ці перспективи. Знаю настрої на тому боці. Днями погодили чергові пункти розведення військ. Пів року минуло від попереднього. Варто зачекати.
Війна набула характеру затяжної. Здається, матимемо заморожений конфлікт, як у Придністров'ї. Розібратися з цим не вдалося ні Порошенку, ні Зеленському. Війна почалася у Кремлі. Доки там Путін, ми її не закінчимо.
Коментарі