У нас було до двох гектарів поля. За кожен непослух нас із братами карали роботами на ньому. Або не пускали на футбол. Коли об'єднували обидва покарання – було найгірше.
Не пам'ятаю, щоб мене сильно били. Але десь у голові таке крутиться, що побивали. Як інакше б мама впоралася з трьома мужиками?
Село дало різноманіття людських емоцій. Там сваряться, б'ються, заздрять, обмовляють, працюють, ходять на танці. У селі люди щасливіші. Живуть сьогоднішнім днем і цінують його.
Село – це небо. Виходиш уночі – темно, а над тобою стільки зірок. У місті заважають ліхтарі.
На косовицю треба було вставати о четвертій ранку. Від третьої ночі не спав. Прислухався, чи тато в сінях не йде будити. Жахливий стан, коли себе присипляєш, а воно над тобою як дамоклів меч: скоро вставати, скоро вставати. Потім ішов на косовицю з дискотеки.
У другому класі вкрав у магазині жменю цвяхів. Нащо вони мені були, досі не збагну.
Не вистачало всього. Коли в наш магазин привозили взуття, одразу утворювалася черга. Тому нам забороняли грати у футбол. Бо невідомо було, коли взуття привезуть знов і чи будуть гроші.
Найбільше боялися, як батько заїжджав до школи нас забирати і заставав на стадіоні. Дорогою ми піддавалися психологічному покаранню. Потім удома мати добивала.
Коли мене запросили до команди КВК, у ній було 15 людей. За два роки залишилося четверо. Настає час, коли вибираєш: іти на день народження чи на репетицію. Так одні лишаються, інші відходять.
Як звільнився з видавництва, кум порадив вивчити мову програмування Java. Сказав: Тарасе, навіть мавпа може це вивчити. Півтора тижні просидів за книжкою. Зрозумів: може, мавпа і може, а мені не подобається.
Дитину бити немає сенсу. Якщо вона вже щось зробила – пізно. Якщо не хоче щось робити – треба знайти, як пояснити. Дати підсрачника – найлегше.
За моєю невеличкою статистикою, багато зрад стаються через алкоголь. Чоловіче задоволення триває 2 хвилини. Стосунки я будую 12 років. Не можу заради миті зруйнувати це все.
Перше кохання було в 11-му класі. Її звали Юля. Але я так і не насмілився до неї підійти.
Маю відразу до жінок, які курять. Подобаються дівчата, що читають.
Виходжу з хати – на одній нозі висить одна дитина, на другій – друга. Говорять: приходь скоріше. Це мене завжди вертає додому.
Коли чоловік любить дружину, це видно по ній. Її зсередини аж розпирає.
На нинішньому етапі для моєї дружини велике щастя, коли насмажу їй сковорідку картоплі, поставлю кефір і лишаю на самоті. Вона може відпочити.
Жінка не хоче спочатку дивитися на ціну, а потім – що за товар. Хоче йти і брати в магазині, що потрібне. Якщо чоловік наблизить її до цього – вона буде щаслива.
Почуття йдуть по синусоїді – вгору, вниз. Якщо холонуть, треба до них щось докладати. А не одразу думати про розлучення.
Є багато одружень, що відбулися зашвидко, люди не дуже добре знали одне одного. Моя дитина має улюблений мультик "Крижане серце". Там є епізод, де принцеса хоче побратися з принцом. Знає його день. Її запитують: а якщо він чухається, і це тобі не подобатиметься?
Можна молитися де завгодно. Бог є у квітах, у чайнику.
Іноді бачу, що треба людині дати по пиці. Але намагаюся добити словесно.
Коли прокидаюся зранку, насолоджуюся, як біля мене посопує один носик, з іншого боку – другий, а за два метри – третій. Розумію: проблеми, що були вчора, – взагалі не проблеми. Найголовніше – оце.
У Львові мені найкраще. Київ зашвидкий. Колись вернуся у село, і не на таку вже й старість.
Не переймаюся речами, на які не можу вплинути.
Не люблю, коли люди в черзі для оплати комунальних послуг знають усе, – як підняти країну, як завершити АТО за два тижні. І ніхто з них не має уявлення, як керувати хоча б трьома людьми.
Людина, яка вірить у забобони, знімає з себе відповідальність за події.
Я – помірний жмот. Завжди боюся витратити забагато. Бо є страх із дитинства, що може не бути грошей.
Не розслабляюся, бо не напрягаюся – цей анекдот про мене.
Не вживаю алкоголю вже два роки. Так вирішив для себе, без пояснення.
3 
35413
Коментарі