Він покаже, які ми ще дикуни
Рівень розвитку того чи іншого міста найпереконливіше показує його афіша. Що цивілізованіше місто, то вона яскравіша – спектаклі, фестивалі, концерти, спортивні змагання. Прикро, що афіша столиці України, попри всі волання про її "європейськість", і досі значно поступається не лише столицям країн ЄС, а й містам із кількома десятками тисяч населення, якщо вони знаходяться у Франції, Німеччині, Австрії чи Нідерландах.
Афіша – це не лише наклеєне на стовпі оголошення. Це наявність потрібної кількості концертних залів, театрів, палаців спорту, стадіонів сучасного рівня. Плюс розвинута транспортна й готельна структура. Це дає змогу глядачам спокійно прибути на місце події, у зручних умовах подивитись обране видовище й не менш комфортно вирушити додому – хоч на сусідню вулицю, хоч на інший континент. В Європі все це працює щодня й бездоганно. Тому великий футбольний матч не принесе тим містам жодного клопоту. Він спокійно впишеться у щоденну афішу.
16 травня у французькому Ліоні відбувся фінал Ліги Європи з футболу. Жодних "катаклізмів" із цього приводу в місті не було. Ніхто не збирався зачиняти за півтора місяця до фіналу стадіон. 6 травня там зіграла місцева команда і знову проведе матч за три дні після фіналу. Так само працює і працюватиме парк розваг, на території якого розташований стадіон і куди щодня приходять десятки тисяч людей. Фінал футбольного єврокубка є для Ліона, як і для інших європейських міст, лише однією з подій у щоденній афіші розваг.
А в нас? Фінал Ліги чемпіонів у Києві проводитиметься у режимі стихійного лиха. Стадіон уже давно закритий. А перед фіналом і під час нього основні вулиці столиці блокують для транспорту, паралізувавши життя центру чотиримільйонного міста. Все буде так само, як шість років тому під час Євро-2012. Тож, аби зрозуміти, що відбувається, повернемося на початок двотисячних. Тоді стало відомо, що футбольний чемпіонат Європи проведуть в Україні.
Одразу після цього з'явилися сотні публікацій у стилі літературного героя, який 90 років тому розповідав, як міжнародний шаховий турнір сприятиме будівництву доріг, готелів, вокзалів, аеропортів. І це закінчиться суцільними прогресом та процвітанням. Пригадую, як за шість років до Євро-2012 українські журналісти писали про будівництво автостради від Донецька до Львова, лінії метро від Києва до Борисполя і тому подібне.
Розумні люди з цього всього сміялися так само, як до цього реготали з літературних Нью-Васюків. Сміялися не тому, що нам не потрібні нові дороги, аеропорти, вокзали, готелі. А тому, що в нормальних країнах це все будують для себе, а не для іноземних гостей. Гості самі приїдуть, коли побачать, що тут зручно, дешево й комфортно. Так воно і є у європейських країнах. Суперсучасні "Амстердам-Арена" у Нідерландах, "Мілленіум" у Вельсі, "Вемблі" в Англії, "Стад де Франс" у Франції та десятки інших стадіонів збудовані насамперед для себе, а вже потім – для гостей. Усі ці арени працюють цілий рік, приймаючи, крім футболу, десятки інших подій.
Цивілізована людина зводить зручний дім для себе, а вже потім запрошує туди гостей. А дикун, що живе у брудній та смердючій юрті чи вігвамі, будує для гостей новий курінь із туалетом, прикрашаючи його згідно з власним смаком. Коли гості йдуть, дикун або робить новий курінь таким, як усі, або просто не користується ним.
Що зробили українці до Євро-2012? Склепали поспіхом кілька стадіонів та аеропортів, які виявилися потім практично непотрібними і тепер вимагають ремонту. Зате підрядники вкрали на цьому стільки, що нова "чесна" влада досі не може порахувати. А навіщо, коли можна за бюджетні кошти взятися за ремонт, без перебільшення, "золотого" стадіону в Києві? Все одно він майже весь рік стоїть порожній.
У Ліоні фінал Ліги Європи стосувався лише тих, кому він цікавий. Решта міста цього, може, і не помітила. Так само, як сусіди можуть не побачити гостей у маєтку, що знаходиться поруч. У столиці України навпаки: фінал Ліги чемпіонів зачепить кожного. Більшість заходів традиційного Дня Києва будуть через один футбольний матч або перенесені, або "переформатовані", що в перекладі на нормальну мову означає: скасовані. Українська столиця, мов той дикун із вігвама, влаштує свято для гостей, намагаючись приховати все непривабливе й показатися в усій красі. Про все це прекрасно знають іноземні гості футбольного фіналу. Для них ми досі залишаємося дикунами, а поїздка до Києва й тепер сприймається більшістю європейців як щось екстремальне.
Так було під час Євро-2012, так буде й зараз. Нічого не зміниться. Аби змінилося, нам слід навчитися проводити всі футбольні матчі на рівні фіналу Ліги чемпіонів. Пересічний календарний поєдинок "Баварії" в Мюнхені чи "Арсеналу" в Лондоні вже тепер від того фіналу нічим, окрім церемоній, не відрізняється. Мюнхену та Лондону не треба заради одного футбольного матчу напружувати транспорт, готелі й торгівлю – вони мають усе це щодня.
Досвід показує, що головний європейський футбольний матч, європейський пісенний фестиваль чи цілий футбольний чемпіонат континенту до європейського життя нас не наблизять. Навпаки: ще раз покажуть і нам, і всьому світу, які ми ще дикуни
7 
35413
Коментарі