– Позиція України щодо миротворців має полягати в комплексному підході. Місія повинна охоплювати всі зони конфлікту, пов'язані з російською агресією. Крим, зокрема. Доки тривають дискусії, маємо почути позицію наших закордонних партнерів з цього приводу, – каже 36-річний Борис Бабін, експерт Кримськотатарського ресурсного центру, юрист. – У Раді Безпеки ООН Росія має право вето. Отже, ухвалять лише ту резолюцію, яка задовольнить Москву.
Якщо РФ визнають країною-агресором щодо предмета голосування, вона зможе заветувати резолюцію?
– За статутом ООН, Росія не має права вето, якщо справа прямо пов'язана з її незаконними діями. Аби довести порушення Москвою міжнародного права щодо анексованого півострова, потрібно мати відповідні судові рішення. А вони будуть не цього і навіть не наступного року. Отже, де-юре РФ має право вето.
Миротворці зайдуть на Донбас чи в Крим лише за двох умов. Це згода Росії або військова поразка Москви й деокупація цих територій. Зараз іде мова про перший варіант. Може бути що завгодно: рішення Радбезу ООН, Міжнародного суду, Генасамблеї. Але все одно виходимо на питання згоди держави-агресора.
Із росіянами мають говорити ті, хто може їх знищити. Інших вони не розуміють. Лише комплекс військових і політичних заходів світових держав може змусити Москву піти на поступки.
Яку користь чи шкоду може принести Україні наполягання на введенні миротворців до Криму?
– Мінусів не бачу. РФ встановила контроль над півостровом. Присутність будь-яких миротворців не погіршить становища. Однак Росія робитиме все, щоб їх у Криму не було.
Варто розмістити миротворців на материковій частині України, що межує з півостровом. Це лише в українській компетенції. Згоди Москви не треба. У Криму розташоване російське збройне угруповання. Ті, хто думає, що агресія зупинилася, помиляються. Мета Кремля з 2014 року не змінилася – захопити й знищити Україну як державу і українців як народ.




















Коментарі