Люблю слухати "Реквієм" Моцарта. Трагедії допомагають гостріше відчувати смак життя.
У 1990-х зустрів однокласника-бізнесмена. Заговорили про гроші: "Скільки ти отримуєш?" Я збрехав: назвав зарплату, вдвічі більшу, ніж була насправді. Приятель закотив очі: "Як же ти живеш?" Це стало останньою краплею. Звільнився з академії.
Були часи, коли заробляв тисячу доларів. Спочатку відчував ейфорію, потім приїлося.
Бізнес псує людей. До всього в житті підхід один: що з цього матиму? Мене від цього завжди нудило.
Краще нічого не робити й не мати, ніж робити багато, а отримувати мізер. Видавництво пропонувало написати серію книжок з історії України. Але працювати за смішний гонорар не захотів.
Мої цінності – здоровий цинізм і розуміння, що все у світі суб'єктивно.
Почуваюся боржником, якщо мені роблять щось хороше. Одразу починаю думати, як віддячити цій людині.
Шкодую, що не зробив кар'єри. Не розумів, чого хочу і чим треба зайнятися. Найстрашніше, що такої мети в мене немає і зараз.
Коли ображають, сприймаю це спокійніше, ніж коли брешуть.
Останній раз бився два місяці тому. Не пустив робітника в роздягальню – він кинувся з кулаками. Він сильніший за мене, але був п'яний. Я його добряче відлупцював. Потім виявилося, що це син якоїсь шишки, мене стали лякати звільненням. Зрештою справу зам'яли.
Я герой, який не відбувся. Лідерських якостей немає, але самовпевненість іноді зашкалює.
На всі випадки життя маю власну думку. Навіть якщо помиляюся і вона неправильна, все одно не міняю її. Так легше жити. Простіше бути самовпевненим, ніж сумніватися в усьому.
Кожна людина складається з двох частин: якою її бачать інші і яка вона всередині. Зовні я різкий, а в душі – сентиментальний.
Люблю фантазувати: хто я? Який я? Іноді ловлю себе на манії величі.
Часто підлаштовуюся під колектив і пливу за течією.
Життя ніколи не ставило мене на місце. Я везучий. Якщо й страждав, то тільки через жінок.
Ідеальна жінка – друг, з яким ще і сплять.
Чоловік кохає тільки раз. Решта – ілюзії.
Коли чоловік ідеалізує жінку, це не любов, а божевілля. Інша справа, коли бачиш масу недоліків, але вона тобі все одно подобається. Улюблений жіночий тип – ініціативна, але при цьому м'яка.
Кілька разів закохувався в дівчат, зростом вищих за мене. Дискомфорту не відчув.
До третього класу не вмів зав'язувати шнурки й не розумів час по годиннику. Але добре читав і знав таблицю множення. А коли вчився їздити на машині, ніяк не міг рушити – хоч плач. Проте водив прекрасно.
Якби з мене хтось посміявся, вихід був би один: анігіляція (знищення, зникнення. – Країна).
Немає універсального добра і зла. Тому намагаюся нікого й нічого не оцінювати.
Дитинство було ніби суцільне свято, яке псувала школа. Вчитися було легко, але нецікаво.
Для мене неможливо сказати на біле "Чорне". Однак виправдати зло можу.
Звичайна людина здатна заглядати на день уперед, успішна – на рік, геній – на десятиліття.
1 
1
Коментарі