Хто наживається на оборонних спорудах
Мріючи про мир, Україна й сьогодні, й завтра має захищатися від агресивного сусіда. Одним з елементів цієї безпеки є оборонні споруди. Зокрема й так звані зуби дракона, які мають зупинити танкові підрозділи ворога. Держава витрачає на це сотні мільйонів гривень. Тож важливо знати, наскільки ці зуби міцні, а кошти виправдані. "Країна" переконалася, що проблеми з цим досить серйозні, й відстежила, хто та як на цьому заробляє
На початку березня військова частина з Чернігова оголосила два тендери на 274 млн грн для виготовлення та постачання конструкційних матеріалів. За умовами першого тендера на 96 млн грн, до одного з міст Харківської області до кінця травня мають доправити майже 54 тис. захисних споруд у вигляді залізобетонних пірамід. Саме тих, які зазвичай називають зубами дракона. За умовами другого тендера на 178 млн грн, 125 тис. залізобетонних пірамід трьома партіями мають доправити на Дніпропетровщину.
На перший тендер відгукнулися п'ять компаній – три заводи залізобетонних виробів із різних регіонів України та два товариства з обмеженою відповідальністю з харківською пропискою. Кого обирає військова частина?
Поки що збережемо інтригу. Із заводами все більш-менш зрозуміло, тож розкажемо про два згадані ТОВ, щоб читач краще уявив усіх дійових осіб та виконавців.
Добре бути третьою особою
Перша фірма – ТОВ "АСКБ", зареєстрована майже 10 років тому. Але 2024-го її доходи зросли двадцятикратно порівняно з попереднім роком. А все завдяки тому, що компанія, як кажуть, сіла на бюджет, почавши заробляти саме на виготовленні оборонних споруд на замовлення державних установ. "Заробляння" одразу привернуло увагу правоохоронних органів: у червні Головне управління Нацполіції в Донецькій області зареєструвало кримінальне провадження через зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. У поле зору поліції потрапили шість договорів ТОВ "АСКБ" на 31,8 млн грн, підписаних 2024-го з однією з військових адміністрацій, декількома міськрадами та двома комунальними автопідприємствами Донецької області. Під час досудового розслідування встановили, що посадові особи держустанов Донеччини й допустили згадане "зловживання службовим становищем" в інтересах третіх осіб, тобто ТОВ "АСКБ". Ідеться про те, що фортифікаційні споруди закуповували без торгів через систему Prozorro. Замовники укладали договори з підприємцями і вже потім оприлюднювали інформацію. Досудове слідство, зокрема, відстежило, що купували зуби дракона за завищеними цінами. Тому Заводський районний суд Кам'янського у вересні заарештував частину майна компанії, а саме декілька захисних споруд, які правоохоронці вважають неякісними, та відправив на судову будівельно-технічну експертизу. Рішення в цій справі ще немає, і "АСКБ" теоретично може брати участь у тендерах. Але військові мали б задуматися: чи не ризиковано їм мати справу з таким виробником оборонних споруд?
Друга фірма – ТОВ "Буд-Техпром", зареєстрована в лютому 2024-го. В її штаті 13 працівників. Дмитро Косотухін – і директор, і бухгалтер, і власник. Із тендерних документів випливає, що "Буд-Техпром" збирається виготовляти зуби дракона фактично просто неба – як виробничий майданчик заявлено старий цех та автостоянку будкомпанії.
Філігранна робота – обійти конкурента на одну гривню
Повернімося до наших тендерів. У першому перемогло ТОВ "Буд-Техпром", у другому – ТОВ "АСКБ". І цікаво, як це відбулося. У першому тендері харківські товариства зіграли в демпінг та спаринг. Що наштовхує на цей висновок? Якщо заводи з виготовлення залізобетону знизили ціну замовлення в межах кількох відсотків від стартової, то два ТОВ знизили ціну майже на третину і зробили це практично синхронно – до 64 млн грн.
Можете зауважити: хіба це погано, коли ціна відчутно знижується, а держава економить? Звісно, якщо йдеться справді про економію. І немає ризику, що під загрозою буде якість робіт, та ще й у такій критично чутливій сфері, як захист держави. "Країна" запитала у представників двох із трьох заводів-виробників: чи можна виготовити якісну продукцію за таку ціну? На що отримала чітку відповідь: "Ми за таке ніколи не взялися б. Це нереально й безвідповідально".
Це якщо про демпінг.
Тепер про спаринг. Уявляєте, при тому, що ціна впала із 96 до 64 млн грн, різниця в ціні між пропозицією "Буд-Техпром" і "АСКБ" становить аж… 1 грн. Хіба не магія, коли уявити, що фірми ніяк не узгоджують своїх дій і ось так, з точністю до копійок, конкурують та змагаються?
Але от факт, що ставить під сумнів магію і свідчить про дещо інше: в березні 2024-го та сама військова частина оголошувала тендер на ті самі зуби дракона на 78,7 млн грн. Переможця так само обрали з двох фірм, і різниця в їхніх пропозиціях становила так само 1 грн. І знаєте, хто став переможцем? ТОВ "Буд-Техпром". Його ціна становила 78 796 799 грн. Хто програв? Так, ТОВ "АСКБ", з ціною 78 796 800 грн. Ну хіба не філігранно зіграно? Є ще одна промовиста подробиця: "Буд-Техпром" виграв цей тендер уже за місяць після реєстрації.
"Буд-Техпром" і "зуби" на Харківщині
Тепер детальніше про другий тендер. Якщо в першому не перемагає жодне з профільних підприємств, а стає переможцем скромне ТОВ "Буд-Техпром", то на тендер з удвічі більшою сумою, 178,7 млн грн, заходить тільки один учасник – ТОВ "АСКБ". І зрозуміло, перемагає.
Перемагає той, кому треба
Чи не дивно, що жоден із потужних заводів – учасників першого тендера, наприклад відомий у країні Завод залізобетонних конструкцій імені Ковальської, не відгукнувся на це замовлення? Адже залізобетон це, так би мовити, їхній хліб, єдиний спосіб заробітку. Тож хоча б у одного з трьох заводів міг виникнути інтерес, тим паче документи в усіх були готові. Як бачимо, не виник. "Країна" поговорила з виробниками, й усі вони назвали причиною своєї відмови неможливість за два тижні якісно виготовити й доправити першу партію 41 тис. захисних споруд і наступні партії в такому ж темпі. Але "АСКБ" це, бачимо, аніскільки не збентежило. У кращому разі, можливо, у фірми вже є виготовлені захисні споруди. Адже основним видом діяльності "АСКБ" вказано гуртову торгівлю будматеріалами. А в гіршому? Під серйозним сумнівом за умови двотижневого терміну буде слово "якісно", на якому наголошували ті, хто спеціалізується на залізобетоні.
Такою от банально знайомою видається в підсумку картина: в одному тендері маєш спаринг-партнера, який програє тобі 1 грн, в іншому – відходиш убік і перемагає той, кому треба.
Додамо, що "Буд-Техпром" має свій бекграунд в історії з виготовленням залізобетонних конструкцій для захисту української землі. У січні 2025-го екскомандувача Сил територіальної оборони та двох його підлеглих затримали за підозрою в недбалості, через яку ворог зміг захопити частину Харківщини у травні 2024 року. Арешт викликав хвилю обурення серед військових, які вважають підозри необґрунтованими і кажуть, що причина – в катастрофічному браку бійців, а головне – в неготовності укріплень на Харківщині. Але до чого тут "Буд-Техпром"?
Просування російських окупантів у перші дні травневого наступу 2024-го відбулося стрімко, незважаючи на нібито готові фортифікації. Лише за кілька тижнів ЗСУ кривавими зусиллями вдалося стабілізувати фронт, тоді й розпочався "розбір польотів". Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради з вивчення ситуації зі зведення фортифікацій на Харківщині з'ясувала багато цікавого. Зокрема те, що з початку 2024 року Харківська обласна військова адміністрація без проведення тендерів уклала договори на будівництво фортифікаційних споруд на понад 4,5 млрд грн. 29 договорів на 545 млн грн у лютому-квітні 2024-го з мало кому знайомим ТОВ "Тех-Інком". Компанія має юридичну адресу, але невідомо, де її виробничий майданчик. А ще важливіше: хто нею володіє. На той час підприємством володіла цивільна дружина віцемера Харкова з питань забезпечення життєдіяльності міста й депутата Харківської міськради Андрія Руденка. А основною компанією, через яку гроші за договорами з "Тех-Інком" ішли куди треба, стало вже знайоме нам ТОВ "Буд-Техпром".
29 березня 2024 року компанія отримує статус платника податків, відкриває рахунок у банку й одразу отримує на нього майже 4 млн грн авансу. Головне управління ДПС у Харківській області відмовилося реєструвати податкову накладну на цей платіж: податківці запідозрили недійсність і нікчемність укладених договорів, за якими перерахували кошти. Але довести це не змогли, бо податківці чомусь у суд не прийшли й не надали "доказів наявності ознак фіктивності в діяльності ТОВ "Буд-Техпром".
Такий от не зовсім хепіенд, якщо йдеться про безпеку країни й витрачання бюджетних коштів. "Тех-Інком" сховав власників – після гучного скандалу цивільна дружина віцемера вже не володіє фірмою. А "Буд-Техпром" продовжує успішно освоювати сотні мільйонів бюджетних коштів.
Тож військовим командирам, людям, які захищають країну, – судові процеси, а тим, хто "косить бабло", – можливості косити його й далі?
P. S. Аналіз судових документів показує: зловживання на тендерах на виготовлення захисних споруд є не тільки на Харківщині. Кримінальні справи є по оборонних спорудах у багатьох регіонах. У більшості випадків у зв'язку з державною таємницею, назви компанії, які недобросовісно виконують замовлення, не оприлюднюються. Тим важливіше досліджувати тих, чия праця на захист держави є сумнівною.
Передплатити журнал "Країна"
2 
1
Коментарі