Ексклюзиви
Вівторок, 17 квітня 2018 12:24

"ФСБшники покликали на кухню й запитали, що за синя папка лежить на холодильнику"

Крим із центру туризму й культури перетворили на мілітаризовану територію страху, в якої немає перспектив розвитку, – каже історик Андрій ІВАНЕЦЬ

Що буде з окупованим Кримом у найближчий час?

– Мілітаризація та колонізація переселенцями з Росії. З березня 2014 року на півострів переїхали майже 200 тисяч росіян. Це приблизно 10 відсот­ків загальної кількості тамтешнього населення.

Погіршиться екологічна ситуація. Крим недоотримує 85 відсотків питної води. Йшла на півострів Північно-Кримським каналом. Деградують водні ресурси. Окупанти відкачують артезіанську воду зі свердловин і заміняють морською. Планують будувати опріснювальні установки, але вони не вирішать проблему.

Санкції призвели до того, що Крим майже не використовує свій туристичний потенціал. Занепала банківська система. Економіка розвивається лише в секторах військово-промислового комплексу й будівництва. За минулий рік різко впало промислове виробництво.

Півострів перетворився на ізольовану зону. Великі надії окупанти покладають на Керченський міст, але він ситуацію не врятує.

Деградує медицина. Російські демографи порахували, що динаміка смертності після анексії виросла. Збільшили населення штучно за рахунок колонізації громадянами РФ.

На кого роблять ставку: на військових чи звичайних росіян, які поїдуть "за довгим рублем"?

– Крим невигідний для заробляння грошей. Усі надії Путіна – на військових і держслужбовців. Чиновників середнього рівня із числа місцевих колаборантів майже повністю витіснили приїжджі. Звичайні громадяни РФ їдуть, наслухавшись пропаганди про безтурботне життя в Криму. Але в Севастополі окупаційна адміністрація вже почала відбирати в них куплену за безцінь землю. Нібито отримали за неправильними документами. Насправді земля потрібна для військових.

  Андрій ІВАНЕЦЬ, 43 роки, історик, координатор громадської організації ”Таврійська гуманітарна платформа”. Народився у Сімферополі 24 липня 1974-го. ”У Крим мої предки переїхали на початку 1930-х із Мелітопольщини – знайомі попередили, що НКВС готується арештувати діда. Історією захопився, коли в п’ятому класі вчитель Василь Петрович Лукаш виписав мені журнал, де були статті про історію України. 1996 року закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету”. Працював учителем історії. Із 2007-го по 2009 рік – головний консультант представництва президента України в Автономній Республіці Крим. Був представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на півострові. Із травня по серпень 2014 року завідував відділом із питань тимчасово окупованої території та соціальної адаптації. Торік здобув спеціальність ”Державне управління” в Національній академії державного управління при президентові України. З вересня 2017-го – науковий працівник Науково-дослідного інституту українознавства. Кандидат історичних наук. Автор монографії ”Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кінець 1918 –1920 роки)”. Остання прочитана книжка – ”Революції. Дуже короткий вступ” Джека Голдстоуна. Найбільший вплив справила Біблія. Слухає музику гуртів ТНМК, ”Мандри”, ZAZ, ”Kozak system”, ТІК, ”Океан Ельзи”, Кузьму Скрябіна. Із 2014 року живе в Києві. ”Не мати власного дому складно. Навіть домашню тварину не можу завести. Коли жив у Криму, то вдома були акваріумні рибки й джунгарські хом’яки, якийсь час тримав котів”. Про сім’ю не розповідає з міркувань безпеки – залишилися в анексованому Криму
Андрій ІВАНЕЦЬ, 43 роки, історик, координатор громадської організації ”Таврійська гуманітарна платформа”. Народився у Сімферополі 24 липня 1974-го. ”У Крим мої предки переїхали на початку 1930-х із Мелітопольщини – знайомі попередили, що НКВС готується арештувати діда. Історією захопився, коли в п’ятому класі вчитель Василь Петрович Лукаш виписав мені журнал, де були статті про історію України. 1996 року закінчив історичний факультет Сімферопольського державного університету”. Працював учителем історії. Із 2007-го по 2009 рік – головний консультант представництва президента України в Автономній Республіці Крим. Був представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на півострові. Із травня по серпень 2014 року завідував відділом із питань тимчасово окупованої території та соціальної адаптації. Торік здобув спеціальність ”Державне управління” в Національній академії державного управління при президентові України. З вересня 2017-го – науковий працівник Науково-дослідного інституту українознавства. Кандидат історичних наук. Автор монографії ”Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кінець 1918 –1920 роки)”. Остання прочитана книжка – ”Революції. Дуже короткий вступ” Джека Голдстоуна. Найбільший вплив справила Біблія. Слухає музику гуртів ТНМК, ”Мандри”, ZAZ, ”Kozak system”, ТІК, ”Океан Ельзи”, Кузьму Скрябіна. Із 2014 року живе в Києві. ”Не мати власного дому складно. Навіть домашню тварину не можу завести. Коли жив у Криму, то вдома були акваріумні рибки й джунгарські хом’яки, якийсь час тримав котів”. Про сім’ю не розповідає з міркувань безпеки – залишилися в анексованому Криму

Крим перетворять на військову базу?

– Уже створили самодостатнє військове угруповання. Його посилюють новим озброєнням. Велика вірогідність, що на півострів завезуть атомну зброю. У Криму є носії для ядерних ракет. Окупанти відбудували об'єкти, де їх зберігали в радянський час.

Росія може розгорнути повномасштабний наступ на Україну з боку анексованого півострова?

– У Криму розмістили потужні військові бази, що погіршують стратегічну ситуацію для України. Мають багато наступального озброєння. Центр туризму й культури перетворили на мілітаризовану територію страху, в якої немає перспектив розвитку. Крим – це іміджевий проект для Путіна. Тому кошти поки що виділяють.

Чим півострів цінний для президента Росії?

– Путін зіграв на реваншистських настроях росіян. "Крим наш" суттєво підняв йому рейтинг. Хоча економіка продовжує деградувати. У Росії закінчився резервний фонд. Для цивілізованого світу вона стала країною нон ґрата. Але заради відновлення імперії люди багато пробачають Путіну. У битві холодильника з телевізором перемагає останній.

Як зміниться його політика щодо Криму після президентських виборів?

– На зміни слід чекати, якщо буде криза режиму. "Кримнашистська" ідеологія – один зі стовпів, на якому тримається президентське крісло під Путіним. Нагадує ситуацію з війною в Чечні 1999 року. На ній Путін зробив собі перший президентський термін.

Продовжуватиме "виховувати" з кримчан "нову людину" авторитарного типу. Для цього задіяв систему освіти. Її стандарти відкидають жителів півострова далеко від цивілізованого світу.

Чим відрізняються від українських?

– 2014 року проводили семінари підвищення кваліфікації. З Росії в Крим приїжджали викладачі. Знайома психолог розповідала, що називали психологію особистості "буржуазними вигадками". Мовляв, потрібно формувати "людину колективу".

До анексії було сім україномовних шкіл, де навчалися 7 відсотків учнів півострова. Зараз класів з українською мовою викладання поменшало у 30 разів.

Україна звернулася до Міжнародного суду ООН із проханням притягнути Росію до відповідальності за дискримінацію корінного кримськотатарського народу й українців на півострові. Торік у квітні було проміжне рішення – окупантів зобов'язали відновити навчання українською в школах. Його не виконують.

Якими ще методами окупанти проводять антиукраїнську політику?

– Росія любить застосовувати зако­нодавство про екстремізм до тих, хто не становить реальної загрози. Процес над фермером Володимиром Балу­хом тому підтвердження. Його засудили за сфабрикованим звинуваченням – лише за те, що вивісив на будинку український прапор. Ігоря Мовенка побили за українську символіку. Спроба звернутися до силовиків завершилася тим, що тепер його звинувачують в екстремізмі. А викладачеві одного із вузів Сімферополя Андрієві Нікіфорову розпалювання міжнаціональної ворожнечі зійшло з рук. Писав у блозі, що українців потрібно гнати з Криму, як скажених собак.

Права людини порушують на всьому півострові. Але найбільше притискають українську етнічну спільноту. Одразу знищили громадську інфраструктуру, заборонили чи унеможливили діяльність українських партій та організацій. На телебаченні немає україномовного контенту. Українці перебувають під загрозою асиміляції.

Як протидіяти цьому?

– До анексії інформаційним потребам кримських українців не приділяли потрібної уваги. Це понад 492 тисячі людей у Криму і більш як 80 тисяч – у Севастополі, за даними перепису 2001 року. Фактично чверть населення півострова. Крим і так єдиний регіон, де українці – етнічна меншина. З приходом окупантів перетворилися на меншину в меншині.

Київ має показати українцям на півострові, що їх чують. Переселенці з Криму звернулися до Верховної Ради, Кабміну й Інституту національної пам'яті з пропозицією відзначити в серпні цього року сторіччя першого Конгресу українців у Криму. Тоді утворили Українську раду, яка працювала на півострові до 1920-го, доки туди не увійшли більшовики. У проекті ювілейних і пам'ятних дат, який подали в парламент, цієї – немає.

Як почуваються в окупації кримські татари?

– На момент анексії вони складали 14 відсотків населення півострова. Окупаційна адміністрація відверто їх дискримінує. З 2016 року заборонили само­організацію, закрили більшість газет і журналів. Переслідують за політичною та релігійною ознаками. Серед політв'язнів надзвичайно великий відсоток кримських татар. Для Росії вони особливо небезпечні, бо мають колосаль­ний досвід самоорганізації в місцях депортації. Це – структуроване організоване громадянське суспільство. Тим паче вони негативно ставляться до сталінізму, який відроджується в Росії.

Вчительку з Бахчисарайського району засудили до штрафу в 300 тисяч рублів (127 тис. грн. – Країна) за проукраїнський пост у Facebook. Сума для жінки непідйомна. Тоді кримські татари з руху "Солідарність" зібрали її 10-рубльовими монетами й принесли під суд. А от допомогти тим, хто потрапив у місця позбавлення волі, майже неможливо.

Кримських татар можуть почати звинувачувати в терактах?

– Така практика вже почалася. Мета силовиків – не одразу позбавити людину волі, а витіснити з Криму. Знайомий журналіст після анексії залишився на півострові. Намагався працювати за фахом. Розповідав, як додому прийшли ФСБшники. Були ввічливі. Наприкінці розмови покликали на кухню й запитали, що за синя папка лежить на холодильнику. Відкрив її й побачив інструкцію для складання вибухового пристрою. На обкладинці залишилися відбитки пальців. Силовики поставили умову: або виїжджаєш, або залишаєшся й сідаєш. Забрав рідних і перебрався на материк.

Які настрої панують серед типових кримчан?

– Живуть у міфах кремлівської пропаганди. Їм прищеплюють негатив до України та західного світу. Із Криму створили версію Радянського Союзу. Тоді розповідали про буржуїв, які заважають побудувати комунізм, а зараз кримчан годують байками про хунту й бандерівців, які не дають півострову процвітати. Обіцяють процвітання після побудови Керченського мосту. Цікаво, які кліше коток російської пропаганди вбиватиме у мозок кримчан після того, як міст з'явиться.

Серед кримчан – різні настрої. Опитування на початку грудня 2013 року показало, що більшість вважають себе патріотами України. 25 відсотків хотіли приєднатися до РФ. Така сама частина жорстко орієнтувалися на Україну. Решта – вагалися.

Після 16 березня оголосили, що 90 процентів кримчан проголосували за приєднання півострова до РФ. Але за даними ФСБ, доступ до яких отримав Мустафа Джемілєв, на виборчі дільниці прийшли всього 40 відсотків. Пізніше цю інформацію підтвердила експертна група Ради з прав людини при президентові РФ.

Як повертатимемо Крим?

– Держава досі не виробила чіткої стратегії. Відновлення територіальної цілісності – це іспит на зрілість України, перевірка на здатність відповідати на виклики.

Держава зосередилася на юридичному та дипломатичному інструментах повернення півострова. Це може допомогти. Але необхідно також розвивати сектор безпеки й оборони. Він знадобиться.

Можемо повернути Крим через переговори, коли в Росії настане криза. Велика ймовірність, що вона розпадеться.

З якими довгостроковими наслідками окупації півострова зіткнемося?

– Найперше – це шкода від ідеологічної обробки кримчан. Потрібна буде тривала реабілітація.

По-друге, нам у спадок залишать низку екологічних проблем. Висока ймовірність того, що буде повністю зруйнована місцева економіка. Це потребуватиме значних фінансових вливань.

Муситимемо побудувати особливий режим безпеки. Бо чекістський режим окупантів залишить по собі диверсантів й агентурну мережу. Шкодитимуть на кожному кроці.

Після деокупації Крим залишиться автономним?

– Потрібен буде такий статус, що забезпечить права громадян України, гарантує територіальну цілісність країни, дасть змогу максимально захистити інтереси українців і кримських татар, які несуть найбільші втрати від окупації. Але головне – відновити територіальну цілісність.

Зараз ви читаєте новину «"ФСБшники покликали на кухню й запитали, що за синя папка лежить на холодильнику"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 2160
Голосування Чому я не голосуватиму за Петра Порошенка на президентських виборах у 2019 році?
  • Він не виправдав моїх очікувань
  • Я за нього й на попередніх виборах не голосував
  • Є достойніші кандидати
  • У нього є можливість переконати мене у протилежному
  • Україні треба президент нової якості
  • Голосуватиму за Порошенка
  • Ще не визначився з кандидатом
Переглянути
Погода