Тато завжди казав не сідати поряд із водієм, бо в разі небезпеки той інстинктивно підставить під удар інший бік. Своїм дітям теж це правило повторюю. А чоловік не слухав. Казав: "Це солідно - їхати на платному місці". Місяць тому загинув. Сидів спереду біля таксиста. Той живий, але поламані ребра від керма, а мого Колю у відкритій труні поховати не могли. За таксистом сиділа наша 11-річна донька. Має дві ґулі на лобі.
Ольга ФЕДОРУК, 39 років, Полтава
На УЗД дружині сказали, що в дитинки немає стегна. Вона зомліла. Це було останнє обстеження перед пологами. Коли донька народилася з обома ногами, обцілували кожен сантиметр. Потім виявилося, що наша лікарка регулярно чогось недобачає у породіль. Поцікавилися її освітою. З'ясували, що вона просто родичка головного лікаря.
Петро, 38 років, Закарпатська область
Нам допомагає святий Володимир. Йдемо до нього на пагорб і запалюємо свічку. Допоміг підняти сина на ноги, коли його побили, знайти йому хорошу дружину. Після того, як запалили 25 свічок і три години молилися там, племінниця кинула наркотики. Пробували звертатися до нього в церкві, але не допомагає. Треба йти саме на пагорб.
Ніна БРЯННІКОВА, 62 роки, Київ
Подруга Ната 15-річною зустрічалася з Ахмадуліною. Адресу роздобула через мамину подругу в Москві. Поїхала до неї з букетом білих троянд. Ахмадуліна мешкала тоді в Будинку письменників. Згадує, що у під'їзді лежав килим. Скрізь картини, живі квіти в горщиках. Подруга піднялася сходами, перемогла хвилювання та подзвонила у двері. Їй відчинила маленька жінка з блідим обличчям. Ната почервоніла, як буряк, ткнула їй до рук букет і побігла вниз - така була сором'язлива.
Олена, 30 років
Минулого тижня був у Києві, бачив мітинг підприємців. Думаю, не можна соціальні протести оцінювати: виграв - програв. Найбільша цінність їх у тому, що росте соціальна свідомість людей. Згадав давню приказку: добре живуть не там, де багато працюють, а там, де багато страйкують. Ми на правильному шляху, панове українці.
Олександр ШЕНДРИК, 39 років, Сміла Черкаської області
Недавно з колегами їздила на відпочинок до Львова. На зупинці, прямо на тротуарі лежав старий чоловік із відмерзлими кінцівками. Вони були блідого, неживого кольору. Мав пустий, приречений вираз обличчя. Я зустрілася з ним поглядом. Ледь змогла піти далі.
Ірина, 22 роки, Вінниця
Більшість бездомних люблять інших більше, ніж себе.
Надія, Тернопіль
Після репортажу про бездомних наварила бульйону і віднесла у двір. У нас під будівництвом ночують кілька бомжів. Із коробок зробили стіни, сплять на матрацах. Надворі було майже -10. Дякували і за чай, і за бульйон, і за найдешевші сосиски. Попросила чоловіка винести ще й старих ковдр, два товстих матраци, стару шубу, светри й чоботи. В одного з бомжів нога майже відгнила. Хотіла викликати йому швидку, але відмовився. Сказав, що в лікарні довго не триматимуть, а зиму все одно не переживе.
Людмила Петрівна, 47 років, Київ
Звичайно, шкода бездомних. Але їхня найбільша проблема - випивка. І дня без горілки не можуть. Як назбирають десь грошей, то зекономлять на хлібі, але чекушку куплять. Друг розповідав, що в столиці для бездомних є притулки, але вони з них тікають назад на вулицю, щоб бути вільними і пити горілку.
Роман САВЧУК, 17 років, Іллінці Вінницької області
Днями мені телефонувала дівчина із рекрутингової компанії. Пропонувала роботу у французькій насіннєвій фірмі. Шукали агронома-консультанта. Розповідала про переваги підприємства. Найбільше вразило, що коли захворію та витрачу гроші на ліки, компанія потім по чеку поверне все до копійки.
Сергій Борисович, 28 років, агроном, Вінниця
3 
1
Коментарі