Міністерство охорони здоров'я буде маркером. Зрозуміємо: влада хоче привести країну до ручного керування чи пришвидшити реформи, – каже голова директорату МОЗ Оксана Сухорукова

23 вересня заступник міністра охорони здоров'я Михайло Загрійчук запропонував вам написати заяву на звільнення. Що стало причиною?

– Сказав, що я не поділяю думки нового керівництва. У мене та голови Директорату стратегічного планування Ірини Литовченко, мовляв, інше бачення. Коли я відмовилася звільнитися, попередили, що все одно знайдуть формальну причину.

Представники нової владної команди говорили: "На що ви перетворили міністерство? Чому всі гроші віддали Національній службі здоров'я? Їх треба забрати. Грошима маємо керувати ми". Дивувалися, чому тепер не можуть впливати на призначення і звільнення лікарів. Мовляв, це не зміни на краще, а МОЗ просто позбавили впливу. Проте саме в цьому полягала суть реформи державної служби та децентралізації. Мені відповіли, що "по панятіям" має бути інакше. Але я так не працюватиму.

У перший день свого призначення Загрійчук підійшов до мене зі словами "я – звичайний хірург" і попросив про допомогу. Від нього іноді йшли дивні критика й побажання. Розуміла, що це через відсутність досвіду державного управління. Питав, чому в нас серцево-судинні захворювання пріоритетні (Україна – перша в Європі та друга у світі за кількістю смертей від хвороб серця і судин, за даними ВООЗ. – Країна). Мовляв, хоче, щоб була хірургія. Загрійчук не мав жодних досліджень і експертиз, чому цей напрямок варто зробити пріоритетним. Пояснив лише тим, що він, заступник міністра – хірург. І цього має бути достатньо.

 

Робота міністерства паралізована три з половиною тижні, йшлося у відкритому листі працівників МОЗ до прем'єр-міністра Олексія Гончарука від 24 вересня.

– Це лист не всієї команди міністерства. Його писали три директорати – громадського здоров'я, стратегічного планування і євроінтеграції та медичних послуг.

Після оприлюднення нарешті підписали документ на погодження закупівель машин швидкої допомоги в Донецькій області. Зараз кажуть, що це – злочин (міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька 27 вересня повідомила, що СБУ побачила ознаки корупції в поданих їй на підпис документах про закупівлю "швидких" на 100 млн грн. – Країна). Це єдине, що було зроблено за останні тижні.

Наказ про надання паліативної допомоги (для смертельно хворих. – Країна) досі не підписаний. Не можемо затвердити визначені постійними робочими групами переліки по міжнародних закупівлях.

Загрійчук декларує важливість трансплантації. Є пілотний проект із цього напрямку. По ньому закуповуємо обладнання для чотирьох закладів. Там були зміни в договорі, й цю додаткову угоду не підписують. Це унеможливлює поставки обладнання на 50 мільйонів гривень.

Які проблеми викрив скандал у міністерстві? Що відбувається, на вашу думку?

– Михайло Загрійчук не сказав, у чому саме полягають наші розбіжності. Хоча про це всі просили (23 вересня заступник міністра зібрав працівників Директорату медичних послуг на нараду. Прийшли також із директоратів стратегічного планування та євроінтеграції, громадського здоров'я. Усього майже 50 осіб. Аудіозапис передали журналістам. – Країна). Якщо виходити з попередніх розмов, це ціннісний, а не особистий конфлікт. Намагаються насадити ручне керування.

Мали кілька неприємних зустрічей із радниками міністра. Ольга Голубовська увірвалася в кабінет і погрожувала державним експертам, лікарям Євгенові Гончару й Інні Масленчук через те, що її не включили до складу групи експертів, які супроводжують закупівлі. Голубовська наполягала на закупівлі конкретного дорогого препарату. Кричала, що так це все не залишить.

Я зустрічалася з радником міністра Олександром Чумаком. Він доводив, що маю виконувати все, що мені каже керівник, попри власну позицію. Проте я повинна діяти в межах законодавства. Держслужбовець не є рабом. Я не бачила й не чула ніяких прямих доручень міністра. Мені відповіли: "Хто ви така, щоб міністр озвучував вам їх". Досі не можу зрозуміти: те, що відбувається у МОЗ, – ініціатива заступників чи свідома позиція міністра?

Маємо багато дзвінків від держслужбовців інших відомств. Питають, як тепер працювати: за законом чи "по панятіям"? Зараз влада артикулює, як країна житиме найближчим часом. Це унікальний момент. Або держава зробить величезний стрибок, або повернуться темні часи.

Працівників у МОЗ набирали через конкурси згідно з реформою держслужби від 2015 ро­ку. Нинішні дії керівництва їй суперечать.

– Суть реформи полягала в тому, що зі змі­ною політичного керівництва має лишатись інституційна пам'ять. Тобто люди, які показали результат, не повинні втрачати посади. Може змінитися політичний вектор, але експерти та професіонали продовжать займатися своєю справою.

Міністерство кадрово оновилося на 60 відсотків за останні роки. Сформували нову структуру – директорати. Вони не займаються реалізацією політики, не розподіляють кошти. Формують правила і кажуть, у який бік має рухатися система охорони здоров'я.

Результат реформи МОЗ останніх трьох років є. Стартувала перша ланка – сімейна медицина. Докорінно змінили принципи фінансування лікарень. Система охорони здоров'я відійшла від простого утримання закладів. Почали платити за послуги. Знаємо про дві центральні лікарні в сусідніх невеликих районах. Вони мають приблизно однакову кількість госпіталізації – п'ять тисяч на рік. Проте в одній працівників 300, в другій – 400. Там, де менше, є хороші ремонти, сучасні палати, обладнання, майже немає черги. А де більше – розруха. Проте зразкова лікарня отримує 24 мільйони гривень на рік, друга – 62. Тож від фінансування не залежить напряму рівень надання допомоги. Лікарня, що отримує менше, працює краще при однаковому обсязі роботи. Спрямовує кошти на потреби закладу. Це залежить від керівника та місцевої влади.

Які настрої в міністерстві зараз?

– Рук ніхто не опускає, продовжуємо працювати. Кілька днів тому сипалися абсурдні доручення. А їх невиконання є підставою для догани та звільнення.

Люди хочуть далі робити те, що вважають важливим. Але поки що не зрозуміло, чи зможуть співвіднести свої цінності з новою командою. Ніхто не хоче перекреслити здобутки останніх років. Нашу медичну реформу ставлять за приклад на міжнародних зустрічах, конференціях, форумах.

У МОЗ заявили про внутрішній аудит. Залишаться працювати лише найефективніші працівники, сказала міністр Скалецька.

– Це медійний фейк. Інформація про аудит з'явилася вночі після наради, яку збирав Загрійчук 23 вересня. Тоді з публікацій у ЗМІ ми дізналися про перевірку. Писали, мовляв, ми влаштували демарш на нараді, бо злякалися раптової перевірки. Неможливо зрозуміти потік бруду та брехні, що ллється на держслужбовців МОЗу зі сторінки радника міністра Дмитра Раімова (фактично виконує обов'язки прес-служби. – Країна) у Facebook.

Лише через кілька днів побачили зареєстрований наказ у системі електронного документообігу. Туди неможливо заднім числом внести документ. Це оцінювання державних службовців, яке проводять щорічно.

Президент Володимир Зеленський підписав закон №1066. Спрощує працевлаштування та звільнення чиновників.

– МОЗ буде маркером. Зрозуміємо: нова влада хоче привести країну до ручного керування чи пришвидшити реформу державної служби. Залежить і від самих службовців. Люди не мають погоджуватися на роботу "по панятіям". Маємо небагато інструментів, щоб запобігти відкату. Це наша чесність, прозорість і публічність. Не маємо грошей, щоб замовляти статті у пресі. Єдиний ресурс – наше ім'я.

Медична реформа під загрозою?

– Так. Її суть – це не просто зміна фінансування, це зміна світогляду і ставлення лікаря до роботи й пацієнта, автономізація закладів, що надають медичну допомогу. Сьогодні є ризик ручного керування. Так не можна побудувати систему. Адже за п'ять років прийде нова команда. Ми це бачимо 28 років. За цей час наша медицина дійшла до занепаду. Якщо хочемо дати лікарням можливість розвитку – мають бути інституційні зміни.

Реформа первинної ланки відбулася. Більшість населення України – 28 мільйонів – уклали декларації з лікарями. Підготувалися до запуску змін вторинної ланки. Запустили електронну систему охорони здоров'я eHealth. Змінили підходи до навчання лікарів. Запровадили практику постійного професійного розвитку. Зараз у пріоритеті ліцензування медиків, комп'ютеризація надання ліцензій для лікарень і усунення від нього впливу чиновників. Майже все готове, щоб почати.

Сподіваюся, закладені у законодавстві зміни – незворотні. На жаль, від того ж Загрійчука чую, що треба забрати повноваження в Національної служби здоров'я України. Мовляв, щоб мати на них більший вплив. МОЗ формує політику, як розраховуються тарифи, відбувається оплата. Але ми не керуємо грошима. Це робить НСЗУ. Якщо нова влада хоче впливати на гроші, забрати автономність цього органу – це зруйнує всю систему. Зробить її залежною від уподобань і настроїв конкретної людини. Це регрес. Система має працювати незалежно від того, яка команда прийшла до влади. Можна змінювати пріоритети, стратегії, але міністерство має бути стале, незалежне.

Громадянське суспільство здатне відстояти зміни? У нас потужні організації пацієнтів.

– Громадськість має бути рушієм прогресу. Але багатьом організаціям пацієнтів Раімов сказав, що скорочення фінансування орфанних захворювань (рідкісні, перебігають тяжко та хронічно. – Країна) – це навмисні дії, щоб дискредитувати нову команду. На жаль, деякі організації пацієнтів сприймають такі неправдиві слова серйозно.

Наскільки медична реформа реалізована?

– Первинний етап ми перевиконали на рік. Усе готове, щоб почалася реформа в поліклініках і лікарнях. Варто тільки підписати нормативно-правові акти. Є кілька політичних рішень. Наприклад, щодо автономізації національних і відомчих закладів.

Завершення реформи вторинної ланки не буде фінішем змін в охороні здоров'я. Це тривалий процес, вимагає постійного розвитку. Треба впроваджувати передові методи й технології. Можливо, років за три-чотири зможемо сказати, що план виконали й далі прогресуємо у спокійному темпі.

Які відмінності в баченні реформи команди Уляни Супрун і Зоряни Скалецької?

– Немає команди Супрун. Є люди, які зайшли в МОЗ за часів її керівництва. Вони не служать політикам. Ми працюємо на країну. Тут живуть мої діти. Хочу, щоб вони отримували якісну медицину. Через недоліки нашої системи охорони здоров'я у квітні помер мій батько. Я хочу змінити це. Люди не можуть отримати елементарні послуги. Не хочу, щоб існувало так зване телефонне право. Зараз люди мені дзвонять: до якого лікаря краще піти і як до нього потрапити швидко? Але не можна йти без черги. Бо це означатиме, що когось посунуть.

Іншого варіанту зміни системи охорони здоров'я немає. Політичні лозунги від осіб чи партій – це не реформа. Поки що ми йдемо наміченим шляхом. Змін або нововведень немає.

Мала дві зустрічі з новим міністром. Перша була, коли з МОЗ ішла Уляна і заходила Зоряна. Друга – коли міністерка знайомилася з колективом. Тоді вона спитала, з ким варто провести першу робочу зустріч. Директорат медичних послуг – найбільший, тому вирішили, що це маємо бути ми. Проте цього так і не відбулося. Комунікація між Зоряною Скалецькою та структурними підрозділами міністерства майже відсутня. Спілкування з міністром для нас закрите.

П'ять років після Революції гідності – час утрачених можливостей або все-таки досягнень?

– Реальним досягненням є трансформація системи охорони здоров'я. На жаль, це єдина успішна реформа, яку бачу. Працюючи з переселенцями, стикалася з усім спектром проблем суспільства. У внутрішньо переміщених осіб вони загострені, адже втратили домівки, ресурси для нормального життя. Для мене найбільшим шоком була пенсійна реформа – просто не відбулася. Цю велику проблему треба вирішити.

×