36 ЖІНОК ВИЗВОЛИВ ІЗ СЕКС-РАБСТВА ЗА КОРДОНОМ ІГОР ГНАТ
ПЕРШУ ДІВЧИНУ ВРЯТУВАВ 1999 РОКУ ВИПАДКОВО. Були з братом Володимиром у Словаччині у справах. На стоянці мотелю якийсь місцевий водій передав нам записку українською: "Допоможіть, мене тут тримають силою". Зайшли до мотелю як клієнти. Знайшли ту дівчинку, дуже молоденьку. Підходжу, питаю: "Ти писала записку і кинула на машину?" Вона – вплач, потім стрибає мені на руки, виходимо через чорний хід. Дівчину запакував у багажник, як була – у якійсь сукенці, білизні, без взуття. Документи сутенери забрали. На кордоні митники все зрозуміли, швидко вирішили питання з документами.
СХЕМА СЕКС-РАБСТВА ПРОСТА. Вже давно немає такого, що б'ють по голові й викрадають за кордон. Перший варіант – об'ява в газеті, на стовпах: набираємо молодь на високооплачувану роботу в Європі. Не лише танцівницями, офіціантками, а й на збір урожаю, роботу на фермі. Керівник схеми – це може бути місцева жінка – відбирає вродливих дівчат і жінок із малозабезпечених родин. За кожну має від кількох сотень до кількох тисяч доларів. Оформляє документи, візу на фіктивне запрошення. А вже за кордоном жінок розвозять по борделях чи продають у приватні руки.
Більш поширений варіант: наших доглядальниць, прибиральниць, офіціанток, які поїхали на заробітки нелегально з туристичною візою, зваблює молодий іноземець у Ferrari, робить подарунки, водить у ресторани, обіцяє одружитися. Жінка втрачає відчуття реальності й безпеки. А потім коханий продає її у секс-рабство сутенерові. І має за то тисячу-дві доларів.
Порада для жінок: рушаєш за кордон – залиш копії документів, трудового договору, контакти роботодавців родичам. Після приїзду повідом свою адресу, телефони земляків, місця їх проживання. Розказуй про нових знайомих, друзів, коханців. Це може врятувати навіть життя.
ЗНАЙШЛИ ОДНУ ЖІНКУ В БОРДЕЛІ, а вона каже: а де ви були два роки тому? Я вже викупила себе, працюю сама на себе, відкладаю гроші.
ЯКЩО ДІВЧИНА НЕ ВИХОДИТЬ НА ЗВ'ЯЗОК БІЛЬШ ЯК ТИЖДЕНЬ – ПОРА ЇЇ ШУКАТИ. Спочатку родичі мають спробувати самі – шукати земляків, роботодавців, знайомих. Далі йти в наш райвідділ міліції і писати заяву на зникнення, додати всі документи. Заяву передають в обласну міліцію. Українські правоохоронці не мають права займатись оперативною діяльністю за кордоном, тому дані передають в Інтерпол країни, де зникла людина. А ті – в місцеві відділки поліції. Минають місяці. У більшості випадків приходять відписки: не знайшли, немає. Їхати самим на пошуки немає сенсу, якщо родичі не знають ні мови, ні країни.
ПІСЛЯ ЗВЕРНЕННЯ РОДИЧІВ ІЗ ПРОХАННЯМ ЗНАЙТИ ДІВЧИНУ, ЗБИРАЮ ІНФОРМАЦІЮ ПРО ЖЕРТВУ. Куди і з ким поїхала, де працювала, коли востаннє телефонувала додому. Беру копії українського паспорта, довідки, фото. Це прискорює вироблення нових документів. На пошуки витрачаємо від кількох днів до кількох років. Інколи одночасно розшукуємо кількох жінок, які зникли в цій країні.
БОРДЕЛЬ У НЕВЕЛИЧКОМУ ЄВРОПЕЙСЬКОМУ МІСТІ МАЄ ПОСТІЙНУ КЛІЄНТУРУ. Щоб дівчата не приїдалися, їх міняють по різних закладах. Це дуже ускладнює пошук. Борделі в Німеччині легалізовані. У них просто можуть працювати нелегалки і жертви секс-рабства. Вхід коштує від 50 євро, тут і стриптиз, і розважальна програма. Деякі жінки "розводять" на дорогі коктейлі, а деякі – надають інтимні послуги.
НЕ ВСІХ ЗМУШУЮТЬ ПРАЦЮВАТИ СИЛОЮ. Завжди є можливість вирватися, втекти, підкупити когось. Попросити чи вкрасти у клієнта телефон – і подзвонити додому, в поліцію, шукати допомоги. Є дівчата, які працюють добровільно. Часто їх психологічно ламають перед тим, вони бояться повертатися додому, змирилися. А є такі, які свідомо їдуть за кордон займатися проституцією. Коли бордель "накриває" поліція, жінка каже, що її викрали, і вона – "жертва".
ВИЗВОЛЯТИ БРАНОК ДОВОДИТЬСЯ ПІД ВИГЛЯДОМ КЛІЄНТІВ. Вдягаємо з німецькими журналістами чи з братом солідні костюми, платимо за вхід до борделю, в якому може бути наша дівчина. В окулярах або в сумці маємо приховані камери. Поводимося як забезпечені клієнти – дивимося стриптиз, жартуємо з дівчатами, п'ємо. Розмовляємо німецькою чи польською. А тим часом роздивляюся, чи немає нашої жертви, акуратно розпитую повій. Бачу українку – кличу сутенера, знімаю дєвочку на годину. Йдемо з нею в окрему кімнату, пояснюю – хто я і чому приїхав. Зазвичай дівчата радіють, негайно хочуть тікати. Розпитую про охорону, господаря, шукаємо шляхи втечі. Буває, одразу вдається вийти через чорний хід.
25-РІЧНУ ТАНЮ З ТЕРНОПОЛЯ ВИКРАДАЛИ З БУДИНКУ ІСПАНСЬКОГО МАНІЯКА НА ОСТРОВІ ІБІЦА. Провела в полоні в підвалі три місяці. Історія стандартна. Поїхала в Італію доглядати за літніми людьми, зустріла прекрасного чоловіка, який пообіцяв золоті гори. Звільнилася, постійно була з ним. Під час подорожі до Іспанії наречений всипав у напій снодійного. Прокинулася закованою в ланцюги у підвалі. Її замовив іспанський садист, заможний сеньйор. Розповідала, що бив, ґвалтував і знущався. Усе знімав на відео. Був упевнений, що її ніхто не визволить. Якось господар читав листа, вийшов із кімнати й забув його на столі. Так Таня дізналася адресу. Коли вдалося зателефонувати – сказала рідним, де її шукати. Вони звернулися до мене. Кілька днів із вікна автомобіля ми спостерігали за особняком садиста. Коли той поїхав із дому – переліз через паркан, викрав Таню. Вона була прикута ланцюгом до стіни.
В ІСПАНІЇ ДІВЧИНА ПРАЦЮВАЛА ПОКОЇВКОЮ В БЕЗДІТНОЇ ПАРИ. Її запідозрили в крадіжці, прийшов підставний поліцай. Пригрозили в'язницею. Як вихід – запропонували стати сурогатною матір'ю. Після народження сина вигнали – дали гроші лише на квиток додому. Жінка звернулася в Україні до нас. Але ми вже їй нічим не допоможемо.
ПОВЕРТАЮ ЖІНОК ДОДОМУ Й ЗАБУВАЮ ПРО НИХ.
2 
1
Коментарі