Арешти в Криму пов'язані із загрозою повномасштабної війни

НАКАЗ ЗАТРИМАТИ НАРІМАНА ДЖЕЛЯЛА ВІДДАЛИ В КРЕМЛІ

Для українського суспільства слова президента Володимира Зеленського про можливість повномасштабної війни з Росією були не більше ніж констатацією факту. Припущенням, яке він зробив під час виступу на форумі YES у Києві 10 вересня. Відповідаючи на запитання, чи може Росія наважитися на пряме вторгнення в Україну, Зеленський пустився в розлогі міркування, що це було б найбільшою помилкою Кремля. Що в такому разі "на ідеї сусідства Росії, України та Білорусі був би поставлений хрест". Що повномасштабна війна – це найстрашніше, що він може уявити, "але, на жаль, така ймовірність є". Щось подібне президент говорив неодноразово. Тому для українців визнання ним агресивності й непередбачуваності дій Кремля є, скоріше, його самоусвідомленням.

 

Після всіх цих "війна вигідна олігархам" і "потрібно просто перестати стріляти" приємно, що Зеленський визнає факт російської агресії та зрозумів небезпеку. Але не більше. В цьому немає ні превентивних кроків, ні зміни курсу, ні анонсованих державних заходів із блокування агресора.

У Москві ж слова Володимира Зеленського викликали нервову реакцію. Голова Держдуми В'ячеслав Володін закликав лідерів країн Європейського Союзу відреагувати "на те, що відбувається". "Чи розуміє керівництво європейських країн небезпеку таких висловлювань від свого сусіда? Навіть якщо ти не маєш політичного досвіду й необхідної підготовки для державної діяльності, навіть якщо все життя звик жартувати й грати ролі, повинен розуміти, що поганий мир кращий за будь-яку війну, тим більше – повномасштабну", – написав він у телеграм-каналі.

То що відбувається? Про російську загрозу для України в посланні Конгресу говорив президент Сполучених Штатів Джозеф Байден. Білий дім непокоїться через російсько-­білоруські військові навчання "Захід-2021", що тривали з 10 по 16 вересня. "Росія має історію використання таких навчань як прикриття агресивних дій проти своїх сусідів", – йдеться в документі. The Wall Street Journal пише, що спільні російсько-білоруські маневри поблизу кордонів України "ще більше підвищать градус конфлікту". The New York Times попереджає про безпекові ризики через угоду про поглиблення інтеграції Росії та Білорусі, яку просуває Путін. "Якщо це станеться, Україна буде майже повністю оточена кордонами, підконтрольними Росії", – пише видання. А Олександр Лукашенко готується розмістити на кордоні з Україною російські зенітно-ракетні комплекси C-400. Тож чому російська владна кліка раптом обурилася пересічними висловлюваннями президента України? Відповідь проста. Це інформаційний удар на випередження, щоб змусити Київ утриматися від дій із захисту від загроз, що зростають.

 

На початку вересня в окупованому Криму заарештували першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та двоюрідних братів Асана й Азіза Ахтемових. Їх звинувачують у підриванні газогону в селі Перевальному в День Незалежності України. Показово, що 23 серпня мови про підривання не було. Місцева преса писала про "механічне пошкодження". На сайті ФСБ РФ стверджується: "За вказівкою одного з керівників Меджлісу в червні виконавці виїжджали в Україну, в Херсон, де працівники ГУР навчили їх вибухової справи… За вчинення диверсії військова розвідка України обіцяла їм винагороду – майже 2 тисячі доларів США". Фігурує ім'я голови української розвідки Кирила Буданова. Щодо цього слушно висловився президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар. За його словами, газогін у Перевальному – не магістральний. Тож наслідки такої "диверсії" мають надто локальне значення – короткотермінове переривання постачання газу в одне конкретне село без жодних наслідків для мережі. "Ця "диверсія" видається сміховинною, й очевидно, що була швидко склепана за завданням згори, коли у "креативників" не було часу напрацювати фактаж для "диверсії стратегічного характеру", – вважає Гончар.

Російській владі не потрібна логіка. Вони створюють привід, який розраховують представити світу як доказ української агресії проти РФ. Немає сумнівів, що наказ на затримання першого заступника голови Меджлісу віддавали в Кремлі. Адже резонанс тут був передбачуваний. За кілька днів до арешту Наріман Джелял був учасником "Кримської платформи". На його арешт відреагували США, Туреччина й інші країни – учасниці саміту. Так Москва стверджує, що Україна за допомогою кримських татар проводить диверсії "на її території". Паралельно до кордонів України – зокрема з Білоруссю – підтягує війська, нібито для навчань. Що це як не створення плацдарму та причини для повномасштабного наступу? А тут Зеленський зі своїми міркуваннями й припущеннями. Звісно, у Кремлі не могли пройти повз можливість вказати світу на "агресивний Київ" і закликати Європу у свідки. Просто Володимир Зеленський, коли заговорив про можливість російського вторгнення, сам того не розуміючи, потрапив у самісіньку точку.

×