Вікторія Кулініч, 13 років, із райцентру Городище Черкаської обл. на канікулах пасе корови. Найнялася до сусідів своєї бабусі, в село Орловець того ж району.
— Хочу комп"ютер, — каже дівчина. — Трохи грошей уже є, але мама зараз виплачує кредит за квартиру. Треба самій заробляти. Я корів не боюся. Торік бабуся тримала бичка й я його пасла.
Вікторія встає до 8-ї ранку, швидко снідає. Корів треба гнати на пасовище, за 1,5 км від села. У дорогу господарі дають дівчині бутерброди. Опівдні жене корів додому, на доїння. За дві години — знову пастися. Вечеряє разом із господарями.
— У кожної корова своя вдача, — ділиться враженнями. — Одна спокійно пасеться, іншій весь час кортить у шкоду, на городи. Бігаю за ними цілий день. Зі мною женуть пасти й інші дівчата. Із ними гуляємося, магнітофон слухаємо. Ходили на черешні у фермерів садок. Скоро дозріють абрикоси. Я вже засмагла — ніби на морі!
Вікторії доручили пасти п"ять корів. За одну платять 100 грн у місяць. Дівчина хоче залишитися в селі до кінця літа. Тоді заробленого вистачить на купівлю комп"ютера.
— Шкода тільки, що на полі мобілка не бере. Часом хочеться подзвонити мамі або однокласницям.
8 
35413
Коментарі