В Україні протягом п'яти років створять майже 1 млн робочих місць, заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, 35 років. Також до кінця року Рада прийме новий Трудовий кодекс, планує уряд. Мають збільшити відпустки, скоротити випробувальні терміни й офіційно дозволити дистанційну роботу.
— У Європі малий і середній бізнес створюють найбільше робочих місць. За цим сценарієм треба діяти і в Україні, — каже 46-річний Олексій Дорошенко, голова Національної ради економічного розвитку. — Також можна залучати трудових мігрантів. Вони фінансують економіки інших країн, хоча й переказують гроші додому. Крім того, робочі місця можна створити за рахунок сільського господарства.
Треба переробляти те, що зараз сировиною продаємо за кордон. Наприклад, зерно. Маємо постачати готові товари або напівфабрикати. Протягом двох-трьох років реально створити 200–300 тисяч робочих місць. Далі спрацює ефект лавини. Потрібні доступні кредити малому та середньому бізнесу. Щоб позики подешевшали, Нацбанк має знизити облікову ставку. На іноземні інвестиції поки що розраховувати не доводиться.
Трудове законодавство в Україні кардинально не змінювали з радянських часів. Маємо комуністичний кодекс. Працівника практично неможливо звільнити з роботи. Будь-хто може поновитися через суд. Цим користуються прокурори, судді, чиновники. Крім того, багато людей працюють дистанційно чи за гнучким графіком. Такі види зайнятості потрібно офіційно внести до Трудового кодексу.
— Потреби в нових робочих місцях немає. Сьогодні за кордоном працюють майже 4 мільйони українців. Якщо запустити виробничу кооперацію з Європою, люди почнуть повертатися додому. Цей шлях підійде для машинобудування, логістики, транспорту. Польські, голландські, німецькі компанії можуть відкрити в Україні свої представництва, — говорить економіст Олександр Охріменко, 54 роки.
— Насправді вже сьогодні для Польщі виготовляємо печі, шиємо європейський брендовий одяг. В Україні збирають і постачають до Німеччини побутову техніку. Але таких підприємств ще замало. Змінити ситуацію можна за рахунок стабільного податкового й митного законодавства. А у нас тут постійно зміни. Бізнесменам потрібні гарантії.
Треба також чітко визначитися, на яку модель трудового законодавства орієнтуватися. У Швеції працівники соціально захищені. Там дуже високі податки. Якщо людина втрачає роботу, отримує велику допомогу з безробіття. Може жити на ці гроші. У Німеччині — навпаки. Якщо працівника звільняють, живе за рахунок своїх заощаджень. В Україні — хаос.
Торік 3,9 мільйона людей в Україні працювали неофіційно, нарахував Держстат. Якщо ліквідувати тіньовий ринок, неофіційно оформлених стане ще більше. Тіньова економіка шкодить бюджету. З другого боку, дає бізнесу можливість пережити кризу.
— Держава має чітко окреслити, як спонукати роботодавців створювати нові місця. Наприклад, запропонувати податкові пільги, — пояснює експерт ринку праці Тетяна Пашкіна, 47 років.
— Вакансій не вистачає лише юристам і топ-менеджерам. Маємо дефіцит кадрів у продажах, торгівлі, виробництві, адміністративному персоналі. На виробництва шукають працівників на "білу" зарплату, але охочих небагато. Хоча є підвезення до роботи, уніформа, харчування, медичне страхування. Проблема в тому, що зарплати зазвичай невеликі. Тому спочатку треба вирішити питання з тими робочими місцями, які вже маємо. Потім говорити про створення нових. Якщо роботодавці виплачуватимуть зарплату невчасно або нижчу середньої, пропонуватимуть погані умови роботи, то мільйон нових вакансій не врятує. Люди поїдуть працювати за кордон. Іноді компанія просто не може підвищити зарплату. Наприклад, роботодавець узяв кредит під високі відсотки, щоб запустити нову лінію на виробництві. На гарну зарплату працівникам грошей не залишається.
8 
35413
Коментарі