— Українцям заважає заощаджувати відсутність самодисципліни та бажання довести всьому світу свою успішність, крутість, — говорить фінансовий консультант Тарас Радзівіл, 31 рік.
Найекономнішими вважають німців, шведів і швейцарців. Що можна сказати про українців?
— За часів Радянського Союзу існувала проблема витратити гроші. Зараз — навпаки. Вулиці, інтернет, вітрини постійно спокушають пропозиціями. Змушують людей купувати. Це тому, що в Україні гарно розвинена реклама, продажі.
Українці багато грошей витрачають на їжу, одяг, техніку. У нас є така риса — купуємо непосильної вартості речі, щоб комусь щось довести. Показати, що круті. Зверніть увагу, як багато пасажирів громадського транспорту мають дорогі телефони. Хоча людина, яка дозволила собі витратити тисячу доларів на телефон, не мала би користуватися тролейбусами чи маршрутками.
Є думка, що треба витрачати 80 відсотків зарплати. 10 — відкладати. Ще стільки ж лишати на непередбачувані витрати — ремонт техніки, хвороба.
— Як розподіляти бюджет — це особиста справа. Головне — жити на свої кошти, не влазити в борги. Розмір зарплати не впливає на вміння заощаджувати. Можна заробляти мало і відкладати частину грошей. А можна — багато і витрачати все до останньої копійки.
Як навчитися заощаджувати?
— По-перше, має бути самоконтроль. Треба зрозуміти, що кожна гривня — зароблена. Вам її не подарували, ви не знайшли гроші на вулиці.
По-друге, з думкою про кожну покупку треба переспати. Якщо бажання на ранок не зникне, річ вам дійсно потрібна. Часто ми керуємося імпульсами, купуючи щось. А наступного дня задоволення минає і людина думає: "А нащо воно мені?"
По-третє, треба мати список бажань на рік. Розбити по місяцях, розпланувати витрати. Але речі не повинні коштувати менше 100 гривень.
Чи потрібні уроки фінансової грамотності в школі? Чи навчати дітей розпоряджатися грішми — це справа батьків?
— Школа обов'язково повинна навчати цього дітей. Потрібні практичні заняття з фінансової грамотності, де дітям показуватимуть, як заробляти гроші, витрачати і заощаджувати.
Не вважаю гарним прикладом, коли батьки платять за оцінки, миття посуду чи щось таке, що дитина робить без задоволення. Бо це все лишається у підсвідомості. Як наслідок — такі ситуації, коли люди ходять на нелюбу роботу тільки тому, що там платять гроші. Хоча можна займатися улюбленою справою і отримувати за це зарплату.
8 
35413
Коментарі