— Чебуреки навчила готувати подруга, яка працювала кухарем. Разом смажили їх на моїй кухні, носили продавати на ринок і по магазинах в Авдіївці. Справа була прибуткова, — розповідає Наталія Панфілова, 45 років. П'ять років тому переїхала з Донеччини в Одесу з чоловіком і двома дітьми. Відкрила чебуречну.
— Завжди мріяла про салон краси та реабілітаційний центр для людей, які опинилися в тяжких життєвих умовах. Після переїзду до Одеси хотіла спробувати себе в новому бізнесі. Але треба було заробляти гроші, годувати дітей. Потрапила на навчання підприємців від міжнародного фонду "Відродження". Там переселенцям давали кошти на бізнес. Просити гроші на салон краси побоялася. Потрібно розробити бізнес-план, а я нічого в цьому не розумію. Для чебуреків мало що треба. Вмію їх робити, і це приносить прибуток.
Не думала, що доведеться залишитися жити в Одесі надовго. Приїхали сюди без техніки, речей. Усе залишилося в Авдіївці. Пізніше мені передали з дому фритюрницю для смаження чебуреків. Коли отримала перший грант — 30 тисяч гривень на власну справу, почала шукати приміщення. Оренда в Одесі дорога, за квадратний метр просять від 4 до 6 тисяч гривень на місяць. Допоміг інвестор. Домовився з директором ринку, щоб мені виділили точку. Два місяці, коли починала, взагалі звільнили від орендної плати. Потім я виграла ще один грант на розвиток бізнесу — 8 тисяч євро (понад 226 тис. грн. — ГПУ). Перейшла у більше приміщення, купила техніку. Розширила асортимент — пропоную піцу, молдовські плачинди, пиріжки з листового тіста. Чебуреки готую з м'ясом, бринзою і томатами, грибами та сиром. Можу зробити з будь-якою начинкою, яку захоче клієнт. Найчастіше замовляють класичні з м'ясом.
8 
35413
Коментарі