Художник Михайло Гуцул, 31 рік, щоранку виставляє мольберт на пішохідній алеї Трускавця Львівської обл. Малює пастеллю, м"якими олівцями портрети.
— Від курортників немає відбою. Люди, як мавпочки, побачать гарний кольоровий портрет — і собі таке просять, — усміхається Михайло.
До художника підходить білявка.
— Оцю дівчинку звати Боженою? — показує на рекламний портрет.
— Так, — радіє художник.
Жінка пояснює, що вона — вихователька дівчинки.
Готовий портрет фотографує разом із моделлю, 12-річним Владиславом. Хлопець відпочиває із батьками, приїхав з Києва. Портретист обприскує папір лаком для волосся, щоб не осипався.
— Живу у Дрогобичі, бо там дешевше житло знімати, — стягує волосся в пучок. — До Трускавця добираюся маршруткою. Тут недалеко, хвилин зо 15.
Раніше Михайло Гуцул працював ювеліром у Хмельницькому.
— Робив прикраси із золота, діамантів, — показує на екрані мобільника фотографії виробів. — Але мало хто може собі дозволити такі речі. Тепер ювеліром у Хмельницькому — моя колишня дружина. Я її навчив.
На Львівщину Гуцул перебрався чотири роки тому. У Трускавці вже працювало кілька художників. Перші тижні чоловік сидів без роботи. Потім зробив кілька малюнків — і справа зрушила. Тепер до Михайла записуються за кілька днів наперед.
— Якщо просять прийти в санаторій чи на квартиру, беру подвійну оплату, — малює нового замовника, попиваючи пиво.
За роботою спостерігають із десяток відпочивальників. Охочі питають ціну. Чорно-білий портрет завбільшки 40 на 50 см коштує 150 грн, кольоровий — 250. За день Гуцул малює чотири портрети. Каже, торік мав по 6–8 замовників.
Зароблене витрачає на випивку, житло, харчі та кількаденні походи в гори.
— Хочу на Середземному морі відпочити і малювати. Братиму з іноземців такі ж гроші, як і тут. Тільки в євро.
Коментарі