— Сьогодні Україна імпортує більшість продуктів харчування: сало, свинину, яловичину, овочі. Раніше Угорщину вважали дорогою країною. Зараз нам вигідно звідти завозити як продукти, так і побутові товари. Бо коштують дешевше, — говорить 45-річний Олексій Дорошенко, директор асоціації постачальників торговельних мереж.
Подорожчання яких продуктів очікували протягом цього року? Прогнози збулися?
— Наприкінці минулого року говорили, що в 2018-му лідерами подорожчання будуть овочі борщового набору, хліб і м'ясо. На жаль, наші прогнози збулися. За рік овочі побили всі цінові рекорди. У розпал сезону Україна завозила їх із Казахстану, Хорватії, Сербії, Білорусі, Єгипту. Купувала навіть у Південно-Африканської Республіки. Адже ціни на вітчизняні овочі зашкалювали.
Які овочі продавали найдорожче?
— Ціни на буряк, моркву і капусту почали зростати наприкінці січня. Вартість моркви була захмарною у червні. Її купували поштучно, як банани. Кілограм коштував 35 гривень. У Європі також був дефіцит, але там моркву продавали на 20 відсотків дешевше. Торік за кілограм цибулі українці платили 3,5 гривні. Зараз коштує більше 15. До кінця року картопля додасть до ціни ще 10 відсотків.
Маємо такі цінові стрибки, бо не знаємо, скільки насправді фермери вирощують овочів. Дані, які дає держава, не завжди відповідають дійсності. Відхилення від справжніх буває на 30–50 відсотків. Крім того, не маємо даних, скільки офіційно та неофіційно продаємо овочів за кордон. Тому іноді виробники вважають, що продукції залишилося мало і починають піднімати ціну. В інших країнах вартість протягом року може коливатися на кілька відсотків. У нас різниця інколи доходить до 100. Тому доводиться завозити продукти з-за кордону, щоб задовольнити попит і збити ціну.
Протягом року експерти говорили про можливий дефіцит зерна і подорожчання хліба. Водночас Україна зібрала понад 69 млн тонн зернових. Яка ситуація зараз?
— Одні експерти запевняли, що хліб подорожчає на 50 відсотків. Інші казали, що все буде добре. Загалом хліб подорожчав на 30 відсотків. Найвідчутніше вартість зростала з вересня по грудень. Дорожчав в основному соціальний хліб — найдешевший.
Вартість хліба не залежить від того, скільки зерна збираємо. Бо фермер урожай може продати як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку. Раніше експортувати зернові було вигідніше. Зараз на внутрішньому ринку ціна вища. Але українці не можуть більше купувати. Немає грошей. Наступного року може зрости ціна на чорний хліб. Вартість білого вже на 30 відсотків вища, ніж за кордоном. Наприклад, литовці купують хліб на 30 відсотків дешевше, поляки — на 10–15.
У кожній області є виробник-монополіст. Він може на власний розсуд піднімати ціни. Рятує те, що з'явилися малі гравці. Створюють конкуренцію, що позитивно впливає на вартість.
Як змінилася ціна м'яса?
— Яловичина і свинина дорожчали поступово протягом року. Сьогодні свинина у середньому коштує 128 гривень за кілограм, яловичина — близько 140. Наступного року вартість зростатиме.
Куряче філе продають по 110–115 грн. Бройлер у листопаді коштував від 50 грн за кілограм. Вартість курятини змінювалася кілька разів. Спочатку декілька місяців трималася на одному рівні. Потім різко підскочила. Далі знову була пауза, після якої побачили відчутне подорожчання. Один великий виробник зробив так, що курятина в Україні вже коштує фактично, як свинина. Більше ніде у світі не побачимо такої малої різниці між вартістю свинини та курятини. Водночас Антимонопольний комітет не звертає на це уваги.
Торік лідерами подорожчання були молочні продукти. Що зараз?
— Найбільше цьогоріч зросла ціна на молоко. Інші продукти фактично досягли європейського рівня цін ще в попередні роки. Водночас український молочний ринок цікавий для зарубіжних компаній. Вони хотіли б постачати молочну продукцію з середнім терміном придатності. Якщо Україна зможе створити умови для швидкого митного оформлення, ціни різко підуть вниз. Бо молоко не може кілька днів чекати на кордоні.
Українців дивує вартість пшона. Минулого року коштувало 10 грн, тепер ціна перевалила за 20.
— Українці різко перейшли з найдешевших макаронів на крупи. Найдоступнішою є перлова — 8–10 гривень за кілограм. Кукурудзяну продають по 13. Гречка коштує 15–16 гривень за кілограм. Стільки ж, як найдешевші макарони. Лідером подорожчання серед круп стало пшоно — ціна перевищила 20 гривень за кілограм. Останні роки воно не було популярним серед українців, тому вартість залишалася стабільною. Коли гречка дуже сильно подорожчала, люди почали купувати більше пшона. І ціна одразу зросла. Зайдіть до їдальні Верховної Ради. Раніше гречка завжди була в меню депутатів. Тепер щоденно є пшоно. Гречка втратила покупця, коли подорожчала до 50–55 гривень за кілограм. Зараз ціна впала, але купувати її більше не стали.
Як змінилася купівельна спроможність українців, адже зарплати, пенсії зросли?
— Українці витрачають на продукти харчування близько 50 відсотків доходів. Від початку року вартість частини товарів зросла на 100 відсотків.
Скільки українці в середньому витрачають під час походу до магазину?
— Уже декілька років торговельні мережі не надають дані по середніх чеках. Суми настільки малі, що не хочуть навіть називати. Соціологічні дослідження показали, що вісім відсотків людей протягом останніх п'яти років нічого не купували, крім продуктів харчування.
Які прогнози на наступний рік?
— Кращим він не буде. Однак інфляція трохи зменшиться. На полицях магазинів стане більше імпортних товарів. Це допоможе контролювати ціни. Наступного року лідерами подорожчання будуть крупи. Додадуть до ціни молоко, кисломолочні сири. В Україні є дефіцит сировини.
25 гривень за кілограм коштує сало, яке закуповують у Польщі. В Україні в середньому продають по 65 грн. Найдешевше коштує на Тернопільщині — 50. У Києві ціни починаються від 70 грн.
— Торік у столиці найдешевше сало коштувало 100 гривень за кілограм. У середньому вартість по Україні була 120–130, — каже Олексій Дорошенко. — Цьогоріч сало було більш доступним для українців. Ціна знизилася за рахунок імпорту з Німеччини та Польщі.
Зміниться упаковка товарів
В Україні почнуть діяти нові правила маркування продуктів. На етикетках заборонили писати недостовірні дані. Наприклад, "цілющий чай", "молоко, яке зміцнює кістки".
Виробники мають на видному місці зазначати алергени, які є у продукті. Також по-новому вказуватимуть термін придатності. Для продуктів, що швидко псуються, залишать напис "використати до". На всіх інших писатимуть мінімальний термін придатності. Це дата, після якої продукт ще можна вживати. Однак смак може змінитися. На напоях, що містять понад 10% спирту, хлібобулочних виробах термін придатності не вказуватимуть. На рибі та м'ясі зазначатимуть, чи їх розморожували.
За порушення виробники платитимуть штрафи. Підприємства — від 111,69 тис. грн, підприємці — 74,46 тис. грн.
— Цей закон ми запозичили в Європі. Там подібні правила працюють уже сім років. Навіть у невеликих країнах щороку проводять десятки тисяч перевірок виробників. У нас Держпродспоживслужба зі своїми функціями не справляється. Щоб почали виробляти якісні товари, необхідно за рік робити 5–7 тисяч контрольних закупок і лабораторних експертиз, — каже 45-річний Олексій Дорошенко, директор асоціації постачальників торговельних мереж. — Сьогодні кожен другий товар — контрафактний. У кращому випадку його завезли з-за кордону без сплати податків. У гіршому — склад продукту не відповідає вказаному на упаковці.
7 
35413
Коментарі