вівторок, 25 липня 2006 15:15

"Робота на городі починається першого грудня"

Автор: фото: Сніжана РУСИН
  Іван Шергей збирає врожай помідорів у своїй теплиці в селі Заріччя Іршавського району Закарпаття
Іван Шергей збирає врожай помідорів у своїй теплиці в селі Заріччя Іршавського району Закарпаття

Найнижчі ціни на овочі в Україні — у селі Заріччя Іршавського району Закарпатської області. Відразу біля сільських обійсть при дорозі дрібні помідори можна купити за гривню, великі — до 2,5. Баклажани продають за 4–5 гривень, за перець просять удвічі менше. Водночас на ринках Ужгорода помідори коштують 3–3,5 гривні, баклажани — 6, перець — 5 гривень. В інших обласних центрах ціни ще вищі.

Заріччя знаходиться на півдні області, в долині, що вважається найтеплішою в Закарпатті. Село величеньке — чотири тисячі жителів, заможне. Кожна тутешня родина живе з овочів. Про свій бізнес говорять неохоче. Тому я звернулася до сільського голови, щоб той порадив більш балакучого ґазду.

Йдемо до двоповерхового сірого будинку в квітах. Ковані ворота відчинені, у заасфальтованому дворі стоїть зелений мікроавтобус. З хати виглядає господар у спортивних штанах та сорочці. Раніше 43-річний Іван Шергей працював у колгоспі, а коли той розпався зайнявся овочівництвом.

— Ходіть сюди, — запрошує господар. — Дружина якраз помідори збирає.

Проходимо на задній дворик. Вузькою, трохи болотяною стежкою пробираємося до відчинених дверей теплиці.

— Маємо чотири теплиці на 28 сотках, — розповідає Іван.— А ще на 50 сотках вирощуємо овочі у відкритому ґрунті.

40-річна Єлизавета у білій прозорій хустці та темно-синьому халаті з 14-річною донькою Мариною зривають у відра помідори. До теплиці заходять 9-річний Іванко та 13-річна Люба.

—  Ми двоє не встигаємо. Діти помагають нам, як дорослі, — тішиться Єлизавета. — Раніше доводилося наймати людей. Але платити 35–40 гривень за день — невигідно.

— Цієї зими перекрив оці дві 120-метрові теплиці, — каже Іван. — Затрати величезні. А ще тисячу доларів віддали лише за насіння, 500 — за машину органічних добрив із птахофабрики.

В іншій теплиці дозрівають баклажани.

— Робота на городі починається першого грудня, після збору останнього врожаю. І ніколи не закінчується, — сміється Єлизавета. — Спеціальною фрезерною машиною розпушуємо ґрунт і 14 грудня вже висіваємо капусту.

Тисячу доларів віддали за насіння

— Пікірувати паростки починаємо після Різдва, — продовжує господар. — На те місце, де була капуста, висіваємо перець і баклажани. Там у нас дві печі саморобні стоять, від яких трубою нагріваються теплиці, де пікіруються овочі.

— Грієте газом?

— Де там — дровами. А в тих теплицях, що не обігріваються, бо то витрати великі, зверху на паростки накладаємо ще один шар клейонки.

— Ці помідори ми ні разу навіть не удобрювали, — хвалиться Єлизавета. — Йдіть сюди, подивитеся на перець.

Стежкою, викладеною дошками, заходимо до іншої теплиці. Перець іще зеленкуватий.

— Доспіває, — каже господиня. — День-два треба почекати. "Найшвидша" — капуста: в середині квітня зібрали весь урожай і спродали. Добре йшла, бо рання. А от тепер зарічанці продають по 25–30 копійок за кіло, торгівля слабо йде. Капуста добре вродила, і мусять за копійки збувати.

— А ви де продавали? — розпитую.

— Возили з жінкою в Київ, — каже Іван. — Там на Троєщинському ринку оптом збували. Мали більш як 30 тонн капусти. До Києва їздимо з овочами третій рік. За півдня спродуємо. Але тепер херсонці нам і ціну збивають, і конкуренцію роблять. Росіяни перестали через оту урядову заборону їздити до них, то мусять десь свій товар продавати.

За скільки продавали ранню капусту, казати не хочуть.

— А тепер возимо в Мукачеве помідори. Продаємо на ринку оптом по гривні вісімдесят дві, — розповідає Єлизавета.

Інші жителі Заріччя, котрі не мають власних автівок, щоб возити городину на ринок, збувають її з містків або чекають закупівельників. Приїздять перекупники з Білорусі, Волині, Рівного, Києва, Івано-Франківська, Тернополя. Скуповують по кілька тонн одразу. А ще в сусідньому Сільці є невеликий овочевий ринок. Там пролягає центральна траса, тому покупців завжди повно.

Скільки можна заробити впродовж року на вирощуванні овочів, у Заріччі не каже ніхто. Але признаються, що найбідніша родина має не менше шести тисяч гривень на рік.


Середні ціни на овочі в магазинах обласних центрів Західної України (у гривнях за кг)


   Івано-Франківськ  Луцьк  Львів  Рівне
Тернопіль   Ужгород   Чернівці
 помідори  3–4  3,–3,5  3,5–4  3–4  3,5–4,5  2,5–3  3–4
 огірки  1,5–2  1,5–1,8  1,5–1,8  2–2,4  1,2–1,5  1,5–2  1,5
 баклажани  4–5  4–4,5  4–5  3,5–5  4–5  3–5  3–3,5
 капуста  1–1,5  0,8–1  1–1,25  1–1,2  0,8–1  0,8–1  1–1,2
 перець  4  4,5–5  3,5–4  3–4  2,5–3,5  3–4  4


Зараз ви читаєте новину «"Робота на городі починається першого грудня"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути