Ексклюзиви
Четвер, 11 вересня 2008 18:59

Приміські села не хочуть приєднуватися до Львова

Розширення Львова за рахунок поглинення кількох населених пунктів передбачає містобудівна система "Великий Львів". Планують, що це станеться до 2025 року. "ГПУ" поцікавилася в жителів приміських сіл, як вони ставляться до перспективи стати городянами.

До села Муроване, що на північ від Львова, із центру міста їздить два маршрутних таксі. Вартість проїзду — 1,5 грн. Адміністративно село належить Пустомитівському району.

— Із дітьми переїхала у Муроване, хоча маємо у Львові трикімнатну квартиру, — розповідає Марія Луців, 60 років. — Тут гарно, спокійно. Але якби село включили до обласного центру, був би тільки позитив. Місто — це ж не село все-таки. Почнуть вулиці будувати. Але це, мабуть, станеться, коли нас уже не буде.

Більшість жителів Мурованого — землероби. Городину збувають на ринках Львова.

— Що їмо, а що зайве — продаємо, —45-річна Любов Лещишин перебирає на подвір"ї картоплю. — Для чого нам до Львова? Це ж і комунальні послуги зростуть, і землі відберуть.

— Я 18 років тому женився. Уже тоді говорили, що Муроване будуть зі Львовом об"єднувати. Думаю, далі розмов це не зайде, — сміється її сусід Ярослав Бучковський, 42 роки.

У центрі села — триповерхова школа з білої цегли. Спілкуюся із завучем 48-річною Лесею Шулим.

— Якби Муроване приєднали до Львова, діти з міста точно сюди їздили би вчитися, — упевнена вона. — Таких шкіл, як наша, у Львові небагато. Батьки за власні кошти роблять у класах ремонти, купують меблі. Але це все завдяки чому? Завдяки землі, яка у них є. Чула, біля Києва у людей позабирали земельні паї не питаючи. Наші селяни такого не дозволили би. Якщо треба — і залізницю перекриють. Ми ж маємо найцінніші ділянки — уздовж київської траси.

— У Мурованому колгоспу ніколи не було, люди звикли працювати на своїй ділянці, — додає вчитель музики, депутат сільської ради Сорок-Львівських Михайло Дума, 44 роки. — Якщо ми станемо частиною Львова, люди можуть цю землю втратити. Якщо таке питання поставлять на референдум, майже всі мешканці села будуть проти приєднання.

Педагоги кажуть, що сільські школи мають переваги перед міськими.

— Троє моїх випускників цьогоріч вступили до університету за сільськими тестами, — каже Михайло Іванович. — Учителі отримують доплату. Випускники, що йдуть працювати вчителями у село, не викликаються до армії.

Дума скаржиться, що сільрада не може затвердити генплан розвитку.

— У центрі Мурованого є вишка, яка за совдепії глушила західні радіостанції. Це 56 гектарів землі. Але належить вона не селу, а району. Там можна було б збудувати будинок культури. Але якщо увійдемо до Львова, уже нічого не вирішуватимемо.

Село Малехів від Мурованого відділяє залізничний переїзд. Проте воно належить іншому району — Жовківському.

— Ще 1980 року люди обходили всі подвір"я і питали, чи хочемо ми до Львова, — згадує житель Малехова Богдан Протон, 36 років. — Казали, у селі буде глобальна перебудова. Міст на в"їзді до Львова мали зносити, на його місці будувати велику транспортну розв"язку. Усі особняки також під знос. Але далі розмов тоді не дійшло.

Село Солонка Пустомитівського району розташоване на південь від обласного центру. Тут зводять будинки заможні львів"яни.

— Куди нам до Львова? — обурюється секретар сільської ради Іванна Гук, 67 років. — Люди звикли працювати на землі. Поки що питання про приєднання до міста не обговорювалося. Але більшість буде проти цього.

Шістдесят років тому Сихів був селом

На початку XX ст. площа Львова становила 3,2 тис. га. 1901 року вперше було порушено питання про розширення. Планувалося збільшити територію Львова всемеро. Проте тоді проект "Великий Львів" здійснений не був.
1930-го місто зросло вдвічі — було приєднано села Замарстинів, Клепарів, Голоско Мале, Знесіння, Сигнівку, Кульпарків, Білогорщу, Козельники, Кривчиці.
У радянські часи Львів і далі розростався. На початку 1950-х його частиною стали села Скнилівок, Підсигнівка, Сихів, Старі Збоїща, Великі Кривчиці, Малі Кривчиці.  1955-го приєднано хутори Козельники, Богданівка й село Козельники. За два роки — села Гори, Кам"янка, Нові Збоїща, Колонія, Голосівка.
Назви більшості цих населених пунктів досі присутні в лексиконі львів"ян. Проте тепер як назви районів міста.

Зараз ви читаєте новину «Приміські села не хочуть приєднуватися до Львова». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 4700
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода