Минулого понеділка столичний метрополітен підвищив плату за проїзд до 2 грн. Реальна вартість поїздки — 2,42 грн, заявив заступник київського мера Олександр Попов. Тому метро дорожчатиме й далі.

Метрополітен отримує кошти від продажу жетонів та місячних проїзних. Щодня під землю спускається не менш як 1,5 млн пасажирів. За рік вони віддають за проїзд 0,8–1,1 млрд грн. Стільки ж витратили на зарплати, електроенергію, ремонт вагонів та станцій 2009-го.

Також метро отримує дохід за оренду під торгові точки та від реклами. Офіційно це 7–10 млн грн на рік. Однак за тарифами приватних фірм, що розміщують рекламу у вагонах і на станціях, прибуток сягає 1,8 млрд грн. Ці кошти йдуть приватним фірмам. Якщо враховувати реальні доходи, собівартість однієї поїздки становить 70–80 копійок. Про це повідомив Петро Костенко, колишній керівник головного управління транспорту Київської міськдержадміністрації.

— За останні 10 років я не чув про економічні розрахунки метрополітену, скільки отримують від реклами, скільки пільговиків ним їздить, — каже голова комітету "Кияни за громадський транспорт" Михайло Барашков, 27 років. — Приховують, бо гроші йдуть не за призначенням. Колишній керівник метрополітену брав дорогі кредити, під 30 відсотків річних. Теперішній розказує, що реклама дає малий прибуток, тому метро не буде нею займатися. Хоча продовжують кричати про збитки. Чого ж тоді було збільшувати кількість пільговиків і запроваджувати безкоштовний проїзд школярів? Він і так був у кілька разів дешевшим.

Пасажири від підвищення вартості проїзду не виграють, вважає Барашков.

— 2008-го проїзд підняли до 1,7 гривні. Говорили, що треба збільшувати зарплати працівникам. Обіцяли поліпшити якість обслуговування. І що? Касирів, 10 відсотків машиністів скоротили. Поїзди ходять рідше. На станціях та у вагонах стало брудніше. Від подорожчання проїзду не буде жодного результату.

×