Певно, ви теж стикалися з цим. Бува, зійдешся в інтелектуальному двобої з черговим представником славної когорти людей, що за все життя спромоглися опанувати лише одну мову, та й ту, яка є не мовою, а "язиком" (хоча зазвичай це більше нагадує інтелектуальне побиття). Представник цей (назвімо його простіше - "ватніком") вже весь стогне від того, як перед його очі розвалюється така рідна й знайома йому з дитинства совково-російська картина всесвіту, розвалюється під тиском наведених вами фактів. Аж ось з останніх сил він застосовує "убійствєнний", на його думку, аргумент, один з останніх своїх доводів, що спрямовані на те, аби врятувати хоча б щось із віртуальності свого персонального "русскава міра". Він каже: "А почему идол свидомых - Шевченко - писал свои личные дневники на русском, а? А?! А?!?"
Я точно не знаю, що саме ватніки цим фактом намагаються довести (вони, мабуть, теж), але цей аргумент підсвідомо їм дуже подобається. Певно, він їм якось натякає, що "єщьо нє всьо патєряно", чи щось таке.
З іншого боку це свідчить про те, що перед вами ватнік більш-менш обізнаний. Більш-менш, але не достатньо! Бо інакше він би знав не тільки цей факт, а й реалії та контекст, у якому цей факт трапився.
Отже, Шевченко і справді писав щоденники російською. Але зовсім не тому, що вони були "лічниє", а якраз навпаки. Річ у тім, що в ті часи серед літераторів та інших публічних діячів (а Шевченко був таким собі, хоч і опальним, але celebrity в Імперії) було заведено вести особистий життєпис у формі щоденника з метою подальшої публікації. До речі, листування з іншими діячами та просто друзями було з тієї ж опери. Це приблизно, як зараз вести блог чи фейсбук і переписуватися з кимось у коментах. Наскільки це є "особистим"? Так отож!
Тобто, ще раз: це були не особисті щоденники, а форма літературного твору. Щось на кшталт письмового автопортрету. А позаяк проза (на відміну від "менш серйозних" жанрів - пісень і поезій) у ті часи в Російській імперії дозволялася лише "на великорусском", то ним Шевченко її й писав. Інакше цензура не пропустила б. Я вже не кажу про те, що під час заслання все, що він писав і малював, контролювалося відповідними органами, а отже, мало бути зрозумілою тим органам мовою.
Повідомте цю інформацію вашому ватніку, і він остаточно впаде в депресію та православний анґст, який можна залити лише "водкой" і заїсти лише "щамі", за умови, що "хлєбать" він їх буде не аби як, а "лаптєм", та ще й на тлі "бєрьозок".
4 
1
Коментарі
3