"В польсько-українській дискусії про події 1940-х польські історики (а відтак політики та медіа) не те що не хочуть чути українську сторону — вони ігнорують власні документи, спираючись на спогади, зібрані в останні роки. Про це на своїй сторінці у Facebook написала представник Центру досліджень визвольного руху Ярина Ясиневич. - Ми ж відкриті — в електронному доступі майже 400 копій документів з архівів СБУ, Гарварду, Центр Досліджень Визвольного Руху та ін — це практично повна колекція матеріалів української сторони (повна колекція — у виданому у 2011 році Лну ім. Івана Франка збірнику) у вільному доступі з будь-якої точки світу. Це — погляд однієї сторони конфлікту, зафіксований в документах того часу, а не в спогадах і переказах через півстоліття. Він суб'єктивний, втім конфлікти від об'єктивності не виникають. Але без його врахування поляки нав'язують нам свою правду, і тільки свою".
В Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua виклали у відкритий доступ колекцію документів про польсько-український конфлікт часів Другої світової війни та після неї. Вона складається з матеріалів ОУН та УПА 1942—1947 років. Польський електронний проект, присвячений темі протистояння, зокрема Волині, документів досі не публікує, — зазначають фахівці Центру.
Документи колекції відтворюють атмосферу поступового наростання польсько-українського конфлікту протягом 1941—1942 та його швидкого розгоряння у 1943—1944 роках. Тут можна віднайти інформацію про суспільні настрої, окупаційну адміністрацію, діяльність українського, польського та радянського підпілля. Надзвичайно точно описано суспільно-політичне тло, на якому розростався конфлікт і починалася війна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українець — це хам, бидло" - стереотип поляків про українців
"Корисним для дослідників джерелом є відтворені підпільниками списки жертв та записи свідчень уцілілих очевидців. Надзвичайно цікавим є також комплекс протоколів показів жертв і свідків так званої "Грубешівської революції" весни 1944 року, який по гарячих слідах відтворює деталі нападів польських формувань на українські села Холмщини. Звіти також подають інформацію про антипольські акції, проведені як українськими повстанцями, так і цивільними селянами", — зазначив дослідник цієї теми історик Володимир В'ятрович.
Керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху" Андрій Когут вважає, що поява таких документів у мережі є важливим кроком до розуміння трагічних подій польсько-українського конфлікту. "Зараз ми бачимо дуже багато дискусій довкола цієї проблеми, часто надто далеких від історії. Впевнені, що публікація первісних джерел сприятиме наповненню професійного діалогу важливим фактажем. На жаль, з польського боку поки бракує таких проектів. До прикладу, цього року запущено інтернет-портал zbrodniawolynska.pl, на якому можна знайти свідчення, записані в останні роки, статті науковців. Натомість там немає документів із того часу, особливо матеріалів польського підпілля".
На думку Володимира В'ятровича, дані документи однієї з воюючих сторін надзвичайно важливі для розуміння суті всього конфлікту. "Якщо зіставляти оприлюднені в Електронному архіві документи з матеріалами польського підпілля, то отримаємо унікальну можливість побачити польсько-українську війну з "окопів" кожної воюючої сторони і, таким чином, наблизитися до розуміння цих подій, мотивів їх учасників".
Загалом у новій колекції Електронного архіву представлено 380 документів зі Збірки документів Миколи Лебедя архіву Центру досліджень визвольного руху, а також електронні копії документів Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України.
3 
1
Коментарі
39