31 січня виповнюється 298 років з дня видання указу Петра I, що забороняв неукам одружуватися, пише pravda.ru. Щоб уникнути ухилення від державної служби цар заборонив дворянським і "Под'ячеським" синам одружуватися, не закінчивши школи. Відтепер вінчання не могло відбутися без схвалення шкільного вчителя. Недоуки плакали: "Не хочемо вчитися, хочемо одружитися!".
Государевий указ встановлював: "Послати в усі губернії по кілька чоловік зі шкіл математичних, щоб вчити дворянських дітей, крім однодворців і наказного чину, цифірі й геометрії та покласти штраф такий, що не до одруження буде, поки сього вивчиться". Священикам було суворо заборонено без дозволу шкільного викладача вінчати дворянських дітей. Згідно з указом, діти дворян, наказових людей, а також духовних осіб повинні були пройти курс, що включав основи грамоти, арифметики та геометрії. Цьому покликані були сприяти нововиявлені школи. Термін навчання був жорстко обмежений віком з 10 до 15 років, так як з 15-ти років дворянські діти були зобов'язані приступити до служби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дослідник чи фантазер? - Ілько Борщак вважав Конституцію Орлика першою в Європі
У "Загальній історії", надрукованій у журналі "Сатирикон", так описувався цей період:
"От наук и искусств Милосердный Бог спас допетровскую благочестивую Русь.
Географией интересовались только извозчики. Историей — тоже извозчики.
Люди высших классов считали ниже своего достоинства заниматься науками.
Искусством ведали уличные мальчишки — лепили из снега весьма замысловатые фигуры и рисовали на заборах углем не хуже других.
К литературе русский народ спокон веков чувствовал призвание, и при Петре литература, хотя и устная, сильно процветала.
Народ-творец изливал свою душу в лирических произведениях, хватавших за душу как русских, так и иностранцев.
Из прозаических сочинений к нам дошли превосходные сказки, в которых говорилось о первой русской авиаторше Бабе-Яге, летавшей на аппарате, который был тяжелее воздуха, — в ступе.
Петру все это показалось мало.
— Народу много, — сказал он, — а науки мало! Вы бы поучились немножко.
Он начал с министров, усадив их за азбуку. Министры плакали и не хотели учиться.
Петр колотил их дубинкой и в короткое время достиг неслыханных результатов — почти все министры всего в два-три года научились читать и писать.
Петр наградил их за это чинами и титулами, и только тогда они поняли, что корень учения горек, а плоды его сладки.
К концу царствования Петра почти не было ни одного придворного генерала, который подписывался бы крестом. Народ, видя это, втихомолку плакал с горя и горячо молился об избавлении от науки, искусства и литературы Святой Руси. В то время народ русский еще пребывал в истинном благочестии".
У 1911 році журналісти могли собі дозволити з гумором поставитися до того, що відбувалося за 200 років до цього. А в 1714 році цей указ для багатьох був трагедією: адже тут потреби держави прямо суперечили інтересам і сім'ї, і особистості.
Для виконання петровського указу в 1716 році було відкрито 12 шкіл. Через п'ять років їхня кількість збільшилася до 42, але учнів не вистачало: батьки ховали своїх дітей, не бажаючи віддавати їх на навчання на повний пансіон. Адже домашню освіту вважали кращою. Так само чинили багато посадських, у яких була більш переконлива причина. Їхні діти, потрапивши в школу, назавжди відривалися від батьківських занять - торгівлі й ремесла. От і виходило, що справу у спадок передати нікому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві перепоховали останки матері гетьмана Мазепи
Набором учнів займалися спеціальні військові команди. Дуже багато чинили опір насильницькому впровадженню навчання. Духовенство підтримувало протест, оскільки негативно ставилося до світської науки, впроваджуваної із Заходу.
Петро рішуче вторгся і в духовні, єпархіальні школи. Зобов'язав навчати в цих школах дітей духовенства. До кінця 1725 таких шкіл стало 46.
З'явилися Інженерна, Медична, Навігацкая школи, школа для піддячих, ремісничі школи. Відкрилася перша гімназія пастора Глюка, де за рахунок держави навчалися не лише діти дворян, але і посадських та солдатів. Їм викладали географію, політику, латинську риторику з ораторськими вправами, а також мови: німецьку, французьку, грецьку, давньоєврейську. Навчали їх і кінній їзді, і танцювальному мистецтву, і поступу (плавній величній ході), та етикету - німецькій та французькій "чемності". У провінції відкривалися "циферні" школи з навчанням письма, арифметики і географії.
Однак без Петра всі ці нововведення швидко пішли нанівець. Через два роки після його смерті число учнів шкіл скоротилося з 2 тисяч до 500.
Коментарі