Ексклюзиви
середа, 20 липня 2011 18:20

"Я належав їй увесь, як собака належить своєму хазяїнові"

У Санкт-Петербурзі восени 1843 року гастролювала Італійська опера. Давали "Севільського цирульника" Вольфґанґа Амадея Моцарта. Партію Розіни виконувала 22-річна паризька примадонна Поліна Віардо.

— Яка негарна! Сажа й кістки, а очі, як два колеса. Циганка та й годі, — шепотілися глядачі, коли співачка вийшла на сцену.

Та потім Поліна заспівала. "Стогнав увесь партер, — писав потім один світський хронікер, — такого шаленства й захоплення столиця ще не бачила". Серед шанувальників співачки опинився й 25-річний письменник Іван Тургенєв. Він був завсідником модних салонів, блискуче володів французькою, мав успіх у жінок. Його запросили на прийом і представили Поліні.

— Відтоді, як я побачив її вперше, я належав їй увесь, як собака належить своєму хазяїну, — писав Тургенєв. — Я все кинув і пішов слідом за цією жінкою. Я не міг відвести погляду від її обличчя, тішився її бесідами, милувався кожним її рухом.

Івана не хвилювало, що його кохана була заміжня. Директор Італійської опери в Парижі Луї Віардо був старший за Поліну на 20 років і звик, що коло його дружини постійно крутяться шанувальники.

— Для того, щоб жінка мала успіх, — казала Поліна, — вона повинна про всяк випадок притримувати біля себе зовсім непотрібних шанувальників. Навколо неї має бути стадо.

1844-го Віардо їде до Відня. Та навесні наступного року повертається до Росії. У Москві зустрічається з Тургенєвим. Той здружився із її чоловіком — обидва були завзятими мисливцями. Тургенєв почав давати Поліні уроки російської. Коли Віардо зібралися повертатися до Парижа, випросив у матері грошей і поїхав за ними. Винайняв квартиру поряд із будинком співачки й подовгу гостював у неї. Луї не перешкоджав дружині зустрічатися з новим залицяльником. Казав, що вважає Поліну мудрою жінкою й цілком покладається на її порядність. Іван Тургенєв упродовж п'яти років супроводжував Віардо під час її гастролей.

— Що ти, як дурень, ганяєшся по всій Європі за тією циганкою, — гнівалася мати Тургенєва Варвара Петрівна.

Урешті-решт вона перестала висилати синові гроші. Той був змушений повернувся до Росії. Сумував за Поліною. Довідавшись, що співачка приїжджає у квітні 1853-го з концертами до Росії, примчав до Москви. Та Віардо прийняла його стримано. Повернувшись додому, він написав їй: "Ви знаєте, те почуття, яке я Вам присвятив, закінчиться лише з моїм життям".

Тим часом у Поліни через коклюш почав слабшати голос. Вона залишила сцену, почала давати уроки співу, потім відкрила свою школу. Тургенєв тим часом стає відомим у Росії письменником. Йому платять хороші гонорари. 1856-го він знову їде до Поліни й живе у її паризькій садибі кілька тижнів. Через дев'ять місяців у Віардо народився син Поль. Кажуть, що хлопчик схожий на Тургенєва.

Коли письменник повернувся в Росію, до нього дійшла чутка про роман Віардо з голландським художником Арі Шеффером, який малював її портрет. Тургенєв сильно страждав, але з'ясовувати стосунки з коханкою не наважувався.

— Вона давно й назавжди заслонила для мене все інше. Так мені й треба! — казав друзям. — Я тільки тоді щасливий, коли жінка каблуком наступить мені на шию й вдавить моє лице носом у бруд.

Тургенєв намагався забути Віардо. Став заводити романи, та все марно.

— Я й тепер, через 15 років, так кохаю Поліну, що готовий за її наказом танцювати на даху голий й пофарбований жовтою фарбою, — говорив.

На початку 1860-х Іван Тургенєв купив будинок у німецькому курортному  містечку Баден-Бадені й оселився там із родиною Віардо. Брат Микола, який приїхав побачитися з ним, писав своїй дружині: "Діти Віардо ставляться до нього, як до батька, хоча зовсім на нього не схожі. Я не хочу розносити плітки. Думаю, колись у минулому його з Поліною пов'язували тісні стосунки, та мені здається, що зараз він просто живе з ними разом, як друг родини".

Тургенєв віддав на виховання Поліні свою 8-річну доньку, яку йому народила кріпачка. Назвав дівчинку на її честь — теж Поліною, хоч російське ім'я в неї було Пелагея. До повноліття вона виховувалася разом із дітьми Віардо — Луїзою, Клоді, Марієттою й Полем.

1874 року Віардо й Тургенєв продали маєток у Бадені й купили під Парижем — разом із 8 га парку, який колись належав дружині Наполеона Бонапарта Жозефіні. Там Тургенєв звів будинок. Складав лібрето для оперет Віардо, шукав видавців для альбомів її романсів. Якщо ж не знаходив — друкував за свій кошт. Коли писав свої твори, завжди радився з Поліною. Диктував їй свої оповідання, а вона перекладала їх французькою.

— Я дуже шкодую, що тулився все життя на краєчку чужого сімейного гнізда, — казав друзям Тургенєв незадовго до смерті. — Ви собі уявити не можете, яка важка старість, коли чекаєш ласки, як милостині, і перебуваєш у становищі старого пса, якого не проганяють лише через звичку й жалість до нього.

На схилі літ в Івана Тургенєва виявили рак хребта. Щоб угамувати біль, йому кололи морфій. Письменника мучили нічні страхіття. Він нікого не впізнавав. Поліну, яка його доглядала, називав Леді Макбет. 3 вересня 1883-го він ненадовго прийшов до тями. Коли Віардо схилилася над ним, вимовив:

— Ти — цариця із цариць!

Це були його останні слова.

Труну з тілом письменника відправили до Петербурга. Щоб уникнути пересудів, Поліна не проводила Тургенєва в останню путь. Довгий час після його смерті Віардо була така зломлена, що не виходила з будинку. Через кілька місяців, розбираючи його архів, Поліна знищила всі свої листи й записки до нього. Потім переїхала до іншої квартири. На стінах вітальні вивісила портрети живих і померлих друзів. Портрет Тургенєва — на найпочеснішому місці.

 

1821, 18 липня — Поліна Ґарсіа-Віардо народилася в Парижі в родині оперного співака й композитора Мануеля Ґарсіа

1829–1836 — вивчає гармонію й теорію композиції, бере уроки гри на фортепіано в угорського композитора й піаніста Ференца Ліста. Влаштовує власні вечори у брюссельському "Артистичному колі". 1837-го починає виступати як оперна співачка. Відбуває в концертне турне Німеччиною та Італією.

1840 — стає примадонною Італійської опери в Парижі. Виходить заміж за її директора — мистецтвознавця Луї Віардо. 1842-го французька письменниця Жорж Санд пише роман "Консуело", у якому прототипом головної героїні стала Поліна Віардо.

1843, 1852, 1857, 1859 — народжує дочок Луїзу й Клоді, сина Поля, дочку Марієтту.

1874–1883 — викладає у Паризькій консерваторії, тримає музичний салон на бульварі Сен-Жермен. 1883 року помирає чоловік Поліни — Луї Віардо.

1910, 18 травня — помирає 89-річною в Парижі. Похована на цвинтарі Монмартра. Три її доньки стали співачками, син Поль прославився як скрипаль і музикознавець. Прийомна донька — Поліна Тургенєва — вийшла заміж за власника скляної фабрики, та її шлюб був невдалий.

 

Зараз ви читаєте новину «"Я належав їй увесь, як собака належить своєму хазяїнові"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

4

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути