"Він полохливий і соромливий. Із першого дня нашого знайомства помітив у ньому сильне бажання вчитися живопису. Він став бувати в мене у свята, бо в будні його пан не відпускав. Тарас уривками повідомив мені деякі епізоди зі свого невеселого минулого. Мене до глибини душі зворушила жалюгідна доля молодої людини. А допомогти йому я не міг. Але врятувати обдарованого юнака потрібно було будь-що-будь", – пише влітку 1836-го у щоденнику художник 29-річний Іван Сошенко про "покоєвого маляра" поміщика Павла Енгельгардта (1798–1849) – Тараса Шевченка, якому тоді було 22 роки.
Вони зустрілися вночі у Літньому саду в Петербурзі, де Шевченко перемальовував статуї. Він – син кріпаків із села Моринці, тепер Звенигородського району на Черкащині. Вчився малярству у місцевих дяків і майстрів. Потім пан Енгельгардт почав загадувати малювати портрети своїх коханок. За це часом нагороджував "рублем серебра – не більше". Потім віддав хлопця на чотири роки до живописця Василя Ширяєва в Петербург. Планував заробляти на його роботах.
Іван Сошенко теж родом з України. Знайомить Тараса Шевченка з іншими земляками – письменником Євгеном Гребінкою, художником Аполлоном Мокрицьким і мистецтвознавцем Василем Григоровичем, який працює в Петербурзькій академії мистецтв. Останній вмовляє нового знайомого показати малюнки Товариству заохочення художників – для отримання допомоги на навчання. Їх високо оцінюють, але кріпака не можуть зарахувати до вищих навчальних закладів. Григорович стає одним із друзів Шевченка. У листах молодий художник звертається до нього: "Батьку мій рідний", а той відписує: "Сину Тарасе".
У майстерні Сошенка маляра помічає художник Карл Брюллов – нащадок знаменитих французьких емігрантів. Вважається найкращим і найбільш високооплачуваним художником того часу в імперії. Він хвалить малюнки Тараса й пропонує стати учнем.
"Єдиний спосіб позбавити Шевченка від важких і ненависних ланцюгів рабства – через Брюллова", – згадує художник Аполлон Мокрицький.
Брюллов їде до петербурзької квартири Павла Енгельгардта. Просить відпустити на волю обдарованого хлопця. Пан пропонує викупити Шевченка за 2,5 тис. рублів. Це вп'ятеро дорожче за кваліфікованого кріпака – сума рівнозначна 45 кг чистого срібла.
– Це найбільша свиня в торжевських пантофлях (м'які кімнатні туфлі. – Країна), яку я бачив! Феодал-собачатник! – кричить Брюллов, залишаючи поміщика.
Через Гребінку Шевченко знайомиться з "придворним живописцем" Олексієм Венеціановим. Той добре знає поета Василя Жуковського, що був вихователем спадкоємця престолу цісаревича Олександра. Письменник теж переймається долею молодого художника.
"Зговорившись попередньо з моїм поміщиком, – пише Шевченко в автобіографії, – Жуковський просив Брюллова написати з нього портрет, із метою розіграти його в приватній лотереї. Великий Брюллов одразу погодився".
Вирішують провести лотерею серед членів царської родини. Залучають до неї виховательку та фрейліну імператриці графиню Юлію Баранову. Лотерейні квитки купують імператриця, царівни, майбутній імператор Олександр Миколайович та інші вельможі.
4 травня 1838-го у палаці в Царському Селі поблизу Петербурга проводять урочистий обід і танці. Потім розігрують портрет Жуковського. Виграш дістається цариці Олександрі Федорівні. Від імператорського двору організатори одержують 1 тис. рублів. Цих грошей недостатньо. Решту додають Брюллов, Жуковський, Венеціанов, Баранова та їхні друзі.
За три дні після лотереї Василь Жуковський вручає відпускну грамоту Тарасові Шевченку. Робить це в майстерні Карла Брюллова. Викуплений художник пише поему "Катерина" і присвячує її Жуковському. Через місяць стає учнем Петербурзької академії мистецтв.
Портрет Жуковського залишається в майстерні Брюллова, який працює над ним ще 14 років. Після смерті художника родина імператора продає його підприємцю Павлові Третьякову. 1939-го портрет передають до новоствореного Музею Тараса Шевченка в Києві.
2 травня 1963 року пісня From Me to You гурту The Beatles посіла перше місце британського хіт-параду. До того в історії гурту не було такого успіху. Сингл написали учасники колективу Джон Леннон і Пол Маккартні. Придумали його в автобусі під час туру. Пісня утримувала лідерство в рейтингу протягом семи тижнів. "Уперше я подумав, що ми справді круті, коли, лежачи вранці в ліжку, почув, як молочник насвистує From Me to You, – казав Маккартні. – Та що там, якось її навіть птахи насвистували. Клянуся, я чув".
4 травня 1738-го за наказом російської імператриці Анни Іоанівни французький хореограф Жан-Батист Ланде заснував у Петербурзі першу танцювальну школу. В ній протягом трьох років навчалися діти кріпаків. Для першого набору взяли по шість хлопців і дівчат. Школа містилася у Старому Зимовому палаці. Хореограф вважав, що дворяни не стануть присвячувати себе танцям. Тому дітей відбирали серед прислуги палацу. Головна вимога – бути стрункими.
5 травня 1873 року Данія і Швеція уклали Скандинавський монетний союз. Вартість своїх валют прив'язали до золота. Згодом до союзу приєдналася Норвегія. Він забезпечував фіксований курс обміну і стабільність валют. Кожна країна продовжувала випускати власні гроші, але їх приймали по всій території союзу. Монетна унія розпалася з початком Першої світової війни 1914-го.
26 годин 50 хвилин і 48 секунд тривав перший безпосадковий трансконтинентальний переліт, що розпочався 2 травня 1923 року. Одномоторним дерев'яним літаком Fokker T2 керували американські пілоти Джон Макріді й Оуклі Келлі. Вони перелетіли з Нью-Йорка на східному узбережжі США до Сан-Дієго на західному. У цей час почався сильний вітер і дощ. Сталася поломка у двигуні, яку довелося ремонтувати в повітрі. Переліт завершився успішно. За 10 років за цим маршрутом запрацював пасажирський авіарейс
"Поступаємося і даруємо у вічне володіння вам і вашим нащадкам усі острови й материки, знайдені й ті, які знаходитимете, – на захід і на південь від лінії, проведеної і встановленої від арктичного полюса на Півночі до антарктичного – на Півдні. Немає значення, чи будуть це землі, знайдені в напрямку до Індії, або до будь-якої іншої сторони", –
звертався 4 травня 1493 року у своїй буллі Папа Римський Олександр VI до іспанського короля Фердинанда ІІ. Документом поділив Новий світ – Америку, Австралію та Океанію –
між Португалією й Іспанією. З того часу португальці почали колонізувати територію сучасної Бразилії, бо їм дісталася вигідна частина східного узбережжя Південної Америки
8 
35413
Коментарі