Ексклюзиви
Понеділок, 19 серпня 2019 16:21

"Не битва це була, а різня"

"Ворог оточив навколо, так що й птах до нас і від нас не пролетить. Не маємо пороху відстрілюватися, хіба що на три дні. Сподіваємося на Вашу милість і допомогу термінову", – такого листа отримує король Речі Посполитої 40-річний Ян ІІ Казимир на початку серпня 1649-го від своїх воєначальників із міста Збараж – тепер райцентр на Тернопільщині.

Вони понад місяць оточені козаками на чолі з гетьманом 54-річним Богданом Хмельницьким. У квітні того року він оголосив про підготовку походу проти поляків. До козаків долучилися селяни й кримські татари з ханом 45-річним Іслам-Гераєм ІІІ.

Автор: Фото: wikipedia.org
  Картину ”Битва поблизу Зборова” намалював польський художник Юліуш Коссак 1897 року
Картину ”Битва поблизу Зборова” намалював польський художник Юліуш Коссак 1897 року

Під Збаражем сходяться з польським військом під командуванням 37-річного Яреми Вишневецького. Шляхтич ставить у передню лінію оборони новобранців. Вони починають утікати від атаки козаків. Ті далі розбивають лави досвідчених воїнів і заважають їм вести прицільний вогонь. Починається паніка. Важко поранений Вишневецький відводить військо в збаразький замок. На полі бою залишаються 20 тис. поляків. Козаки захоплюють обоз із 57 гарматами. Їхні втрати незначні.

– Я виб'ю з лядської неволі весь народ руський. Перше я воював за шкоду і кривду свою. Тепер буду воювати за нашу віру православну. Нас Бог від них увільнив – короля ми не обирали й не коронували, і хреста йому не цілували. Ми волею Божою вільними стали, – виступає перед військом після перемоги Хмельницький.

Наступного дня беруться за штурм Збаража. Та подолати оборону не вдається. Штурмують замок протягом місяця, інколи 15 разів на день. Тоді Богдан Хмельницький вирішує блокувати фортецю і добитися від ворога капітуляції через голод. Поляки мають з їжі тільки м'ясо коней та собак. Місцеві їдять гризунів і варять шкіряну амуніцію. Багато хто не витримує і тікає до козаків.

На підмогу обложеним з-під Любліна рушає 30-тисячне військо короля Яна II Казимира. Хмельницький лишає частину козаків і з головними силами в кількості 50 тис. людей іде назустріч королю.

15 серпня 1649 року сходяться під містом Зборовом на річці Стрипі – за 80 км від Збаража. Коли поляки підходять до річки, розвідники запевняють короля, що поблизу ні татарського, ні козацького війська немає. Насправді ж ті стоять неподалік у глибокому яру. Коли переправилася половина польської армії, зі Зборова пролунав дзвін – міщани подали козакам сигнал. Тоді вони вийшли зі сховку й одночасно вдарили в кількох місцях.

"Не битва це була, а радше різня. Перший цвіт польської шляхти був стертий рукою ворога, – пише у спогадах шляхтич Самуель Ґрондський. – Втрати в офіцерах і рядових жовнірах склали тисячі вояків. Уже кількасот років не була Польща та її король у такій критичній ситуації. Монарх велів то одному, то іншому полку вдарити ворога. Однак вони, схвильовані втратою своїх братів, не дуже корилися".

Військо Речі Посполитої втрачає 7 тис. вояків, у козаків і татар майже всі живі. Канцлер Єжи Оссолінський підмовляє Яна Казимира звернутися до кримського хана.

– Єдиний спосіб порятунку, – заявляє він, – відлучити татар від козаків. Хана Іслам-Герая треба щедрими подарунками та обіцянками схилити на бік миру.

Король погоджується і відправляє чинов­ника на таємні переговори до ханського візира Сефер Ґазі-аґа. Канцлер обіцяє поновити щорічну данину Криму і сплатити 400 тис. золотих за відступ з-під Зборова. Дає завдаток. Отримавши підкуп, хан Іслам-Ґерай вимагає від Богдана Хмельницького замирення з королем. Гетьман знімає облогу Збаража й укладає з Яном Казимиром Зборівський договір. Визнає козацьке управління південно-східними територіями Речі Посполитої. Усім учасникам війни оголошує амністію. У володіння гетьмана переходить місто Чигирин.

Автор: фото: bloximages.chicago2
  Солдати розмотують колючий дріт на берлінській вулиці 13 серпня 1961 року. Відділили частину міста, яку контролює СРСР. За два дні вздовж цієї лінії почали зводити бетонну стіну заввишки до 5 м і довжиною 45 км. До листопада 1989-го жителів Східного Берліна не випускали в Західний
Солдати розмотують колючий дріт на берлінській вулиці 13 серпня 1961 року. Відділили частину міста, яку контролює СРСР. За два дні вздовж цієї лінії почали зводити бетонну стіну заввишки до 5 м і довжиною 45 км. До листопада 1989-го жителів Східного Берліна не випускали в Західний

17 000 людей загинули під час землетрусу в Туреччині 17 серпня 1999 року. Епіцентр поштовхів потужністю 7,4 бала за шкалою Ріхтера був у місті Ізміт за 100 км на схід від Стамбула. Через спеку загиблих одразу ховали у братських могилах. Район залишився без електропостачання і зв'язку, постраждав водогін. Збитки оцінили в $25 млрд

"Я не вмію виступати перед глядачами, ще й перед таким великим зібранням. Це найбільша в історії кількість людей, які зійшлися заради музики й розваг. Сподіваюся, ви нічого поганого тут не робитимете", –

каже фермер 50-річний Макс Ясгур зі сцени музичного фестивалю Woodstock 15 серпня 1969-го біля містечка Бетель у штаті Нью-Йорк. Назву взяли від міста Вудсток – за 100 км, бо сподобалась її милозвучність. Макс Ясгур – єдиний в окрузі погодився дати в оренду свою землю. За три дні фестивалю виступили 32 групи й виконавці. Було близько півмільйона відвідувачів

13 серпня 1521-го іспанський конкістадор 36-річний Фернандо Кортес із загоном солдатів захопив столицю ацтеків Теночтитлан – тепер це Мехіко, столиця Мексики. Перед тим на три місяці перекрив акведук, яким у місто надходила вода. Захопив у полон імператора 19-річного Куаутемока. Тортурами вивідали в нього місцезнаходження скарбів і викрали золото й коштовності. Бранця вбили, а Теночтитлан зруйнували.

18 серпня 1941 року Червона армія відступаючи підірвала греблю ДніпроГЕСу в Запоріжжі. Наказ віддав Йосип Сталін – аби не дати німцям зайти в місто. У греблю заклали 20 т вибухівки. Вода затопила нижню частину острова Хортиця й південні райони міста. Людей не відселили й не попередили, тому від 20 до 100 тис. потонули. За рік німці електростанцію відновили.

Зараз ви читаєте новину «"Не битва це була, а різня"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 3900
Голосування Чому президент Зеленський погодився на "формулу Штайнмаєра"?
  • Хоче швидких перемог для себе і не розуміє наслідків для країни
  • Робить це через тиск європейських партнерів
  • Піддався Росії
  • Це зрада і немає, чого обговорювати
  • Ще не все пропало, ситуацію можна виправити
  • Ваш варіант у коментарях
Переглянути
Погода