"По Пекіну розклеєні листівки із закликами бити християн і мститися кожному, хто їх переховуватиме. Боксери з запаленими факелами нападають на будинки, хапають нещасних і катують, змушуючи зректися Христа. Розпорюють животи, відрубують голови і спалюють разом з оселями. Багато хто зрікається віри, щоб урятувати життя", – писав про Боксерське повстання 1900 року учасник православної місії в Китаї архімандрит Авраамій.
У виступі беруть участь найбідніші. Протягом ХІХ ст. європейські держави, Японія та США хотіли перетворити територію Китаю на колонії. Розоряли селян і розробляли родовища корисних копалин. Китайцям насаджували християнство.
Місцеві створюють їхетуані – загони справедливості й миру. Їх називають боксерами, бо на емблемі зображають кулак і серед повстанців багато спортсменів. Їхній лідер Чжу Хунден оголошує гасло "Знищимо заморських дияволів і білих чортів". Хочуть очистити від іноземців Пекін і скинути правлячу династію Цін, яка їх підтримує.
Учасники загонів вірять, що вони захисники богів і мають надприродні здібності – можуть руками відбиватися від холодної зброї й уникати куль. Домовляються не мародерствувати. Все захоплене майно мають здавати місцевій владі.
"Їхетуані, виконуючи волю неба і шануючи буддизм, повинні вбивати іноземців і винищувати місцевих християн, щоб захистити державу і встановити спокій для добропорядних людей", – йшлося у програмі повстанців.
Озброєні ножами "боксери" захоплюють місто Тяньцзінь і розбивають урядову армію. Заходять до Пекіна. Імператриця 65-річна Цисі налякана і висловлює підтримку повстанцям. "Це неконтрольована стихія, треба бути обачними і вести подвійну гру", – каже своїм радникам.
У місті починаються погроми магазинів і фірм іноземців. Навколо кварталу з дипломатичними представництвами виставляють оборону з 500 солдатів різних країн. Там хочуть заховатися майже тисяча іноземців і три тисячі китайців-християн. Імператриця просить їх протягом доби залишити Пекін, бо не може гарантувати безпеку. Та дипломати залишаються.
Територію, де перебувають представники європейських держав, повстанці обстрілюють із гармат, що їх відібрали у військових. Гине німецький посол. Китайці тримають квартал у облозі. Жінок і дітей європейці розміщують у найбезпечнішому англійському посольстві. Їдять конину та листя дерев.
"Іноземці поводяться агресивно, порушують нашу територіальну цілісність, винищують народ і забирають власність, зневажають богів, – оприлюднює "Декларацію про війну" Цисі. – Народ терпить небувалі утиски, але ми дуже мстиві. Тому відважні їхетуані спалюють церкви і вбивають християн".
21 червня 1900-го Китай оголошує війну Російській імперії, США, Німеччині, Великій Британії, Франції, Японії, Австро-Угорщині й Італії. Ті об'єднуються в Альянс восьми держав. Організовують доставку військ в Азію.
Беруть штурмом стратегічний пункт на шляху до Пекіна – форт Дагу, захоплюють місто Тяньцзінь, де зосереджені повстанці. У серпні – столицю. Уряд та імператриця Цисі тікають на захід країни. Залишки їхетуанів відступають. Союзники грабують Пекін, у порти відправляють ешелони із золотом і витворами мистецтва.
Повстання придушують. Імператриця Цисі наказує винищити їхетуанів. Китайський уряд повертається, але мусить виплатити $333 млн – $8 млрд на теперішні гроші – за збитки від повстання. Іноземні війська отримують право залишатися в Пекіні.
16 червня 1578-го у Львові відрубали голову запорозькому отаману і господарю Молдови 45-річному Івану Підкові. Він із козаками скинув з престолу ставленика турків Петра VI Кульгавого. Місцеві підтримували отамана. Схопили його вояки польського короля Стефана Баторія. За це турецький султан надіслав до Варшави 50 биків, чотири бочки вина і дві бочки маринованих лимонів. Люди забрали тіло страченого, пришили голову і поховали в Успенській церкві. Пізніше козаки перенесли його до Канева на Черкащині.
17 червня 1950 року в госпіталі міста Евергрін-Парк у США лікар Річард Лоулер провів перше вдале пересадження нирки людині. Через хронічні хвороби в його пацієнтки одна відмерла, друга функціонувала на 10%. Орган узяли в щойно померлої жінки того ж віку і з такою самою групою крові. Прооперована прожила з новою ниркою п'ять років і померла від хвороби серця.
20 червня 1840-го американець 49-річний Семюель Морзе запатентував телеграф. За допомогою постукування спеціальним ключем подавав імпульси струму певної тривалості. Вони змушували коливатися електромагнітне перо приймача, що відтворювало чорнилом на паперовій стрічці короткі імпульси у вигляді крапок, а довгі – як тире. З їх комбінацій винахідник склав телеграфну абетку. Доти єдиним засобом сполучення між континентами була пароплавна пошта. Новини передавали тижнями. З телеграфом це відбувалося за кілька хвилин.
350 частин статуї Свободи запакували в 214 ящиків у Парижі для перевезення до Нью-Йорка. Французький військовий вітрильник "Ізер" доставив монумент 18 червня 1885-го у США. Його зібрали на бетонній основі на острові Бедлоу біля Мангеттена за чотири місяці. Це був подарунок до 100-річчя незалежності США, яке відзначали 1876-го
"Програно лише битву, але не війну. Нічого не втрачено. Наше протистояння триває", –
говорить у студії ВВС у Лондоні 18 червня 1940-го гість прямого ефіру, генерал французької армії 50-річний Шарль де Голль. Після капітуляції уряду перед німцями він із частиною армії відмовився виконувати наказ і евакуювався у Велику Британію. Закликав французів до боротьби проти окупантів і колабораціоністського уряду. Через чотири роки разом з американськими і британськими військами взяв участь у звільненні Парижа
7 
35413
Коментарі