Міжнародна система безпеки розсипалася

Маємо шукати виходи на російських генералів і олігархів, які підтримають зміну влади

"Третя світова почалася з України і це війна проти всіх, хто вважає себе людиною", – написав дипломат Павло Клімкін у фейсбуку. Чим відрізняється ситуація в Європі від тієї, що була на початку Другої світової?

– Нинішня Європа бачила, чим можуть закінчитися дії агресора. На жаль, не всі це пам'ятають. Німеччина наче пережила денацифікацію і повинна негативно ставитися до тоталітаризму, але мала добрі стосунки з Путіним. Я називаю це комплексом бажання мати фюрера. Демократичні лідери для них погані, а Путін – хороший.

 

Суто економічними речами це неможливо пояснити. Польща, Естонія, Латвія, Литва й Велика Британія вимагали відключити Росію від банківської системи SWIFT. Німеччина, Італія, Угорщина, Кіпр зразу цього не підтримали. Перші три з них мали власні тоталітаризми. А Угорщина й зараз авторитарна. Ці підсвідомі комплекси грають на руку Путіну. У номінально демократичних країнах насправді щось не те з демократією.

В Європі 1939-го були інші комплекси. Наприклад, що Німеччина – країна великої культури, тому не може бути злом. Не те що Чехословаччина чи Польща. У випадку з сучасною Росією не має такого комплексу.

Історичний досвід мав би вплинути на Європу. Мають згадати, чим закінчується умиротворення агресора. Санкції руйнуватимуть російську економіку, але Путіна вони не спинять. До нього слід застосовувати тільки силові засоби. Без великої кількості сучасної зброї Україні буде важко втриматися. Це реальність.

Володимира Путіна порівнюють із Гітлером. Надто явні історичні паралелі.

– На початку свого президентства він копіював італійського диктатора Беніто Муссоліні. Той теж займався гірськолижним спортом, пілотував літаки, їздив верхи і мав яхту. Тільки м'язи накачав, працюючи за молоду на будівництві доріг, а не як Путін – у спортзалі. За Муссоліні був достатньо м'який тоталітаризм.

Далі Путін перетворився на Гітлера – з агресивністю, завоюваннями, жахливою брехнею, ліквідацією політичної опозиції. Для промивання мізків населенню контролює ЗМІ – як-от "Эхо Москвы". Це копія гітлерівського тижневика Das Reich, популярної газети серед усіх німецькомовних. На 80 відсотків була незалежною від політики, публікувала тексти провідних інтелектуалів. А от на 20 процентів заповнювалась потрібною ідеологією. Під псевдо до неї писав ідеолог фашизму Йозеф Ґеббельс. Видання забезпечувало підтримку Гітлеру. Десь така сама кількість росіян готова відстоювати правоту свого президента.

Порівняння з Гітлером доречне. Нинішній рівень цинізму Путіна зашкалює. Ставиться до українців, як Гітлер до євреїв. Це легко простежується, якщо порівняти виступи кремлівського господаря і зміст книжки Mein Kampf. Стилістика та аргументація – подібні.

 

Перший етап вторгнення в Україну – Крим і "Новоросія" – перегукується з окупацію Гітлера Судетської області та Австрії 1938 року. Якби Україна виконала Мінські домовленості, то опинилася б у такій ситуації, як тоді Чехословаччина. У неї відібрали частину земель. Нинішній напад Росії – своєрідна польська кампанія.

Відмінність між Гітлером і Путіним у тому, що у фюрера був Ґеббельс. Як фронтовик Першої світової війни Гітлер покладався на командну гру. Путін не довіряє нікому, або в Росії немає таких талановитих пропагандистів.

Президент Володимир Зеленський на 58-й Мюнхенській конференції заявив: "Архітектура світової безпеки крихка і потребує оновлення. Правила, які світ погодив десятки років тому, більше не працюють. Не встигають за новими загрозами. Недієві".

– Сказав правильно, але потім нівелював це відповіддю на запитання журналістки: "Хочу зустрітися з Путіним, я не розумію, чого він хоче". Цим утопив блискучу промову, яку хтось йому написав.

Міжнародна система безпеки розсипалася. 2014-го і 2022 року предметно доведено, що тільки ядерна зброя може забезпечити збереження державності і захистити від тоталітарних режимів.

Путін висунув ультиматум НАТО – повернутися до ситуації 1997 року. Тобто країни Балтії, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія повинні вийти з Альянсу. Російський президент упевнений, що доб'ється свого, зламає Захід об коліно. Так само Гітлер був переконаний, що американці – нікчеми, не вміють воювати і зважати на їхній потенціал не варто. Він помилився. Чи зможуть зараз США проявити себе – побачимо.

Перед широкомасштабним нападом Росії на Україну було враження, що Лондон і Вашингтон більше переймаються, ніж Київ. Чи все можливе зробили лідери провідних країн світу для запобігання війні?

– Не все. У цьому винна позиція Києва. Українська влада звинувачувала світових лідерів у руйнуванні економіки заявами про війну. Із початком масованої агресії ситуація змінилася. Поступово допомога надходить. Вона різноманітна і посилює бойовий дух українців.

Вступити у відкриту збройну боротьбу з Путіним бояться. Якби хотіли, могли б надіслати добровольчі формування із сучасним озброєнням – льотчиків, ракетників. Коли Сталін напав на Фінляндію 1939 року, то на боці фінів воювали іноземні добровольці. Зокрема й українці. Найбільше – тисяч 8 – було шведів. Вони залучили авіаційну ескадрилью. СРСР не напав на Швецію, хоча хотів. Це класичний приклад діяльності добровольців, які воюють проти тоталітаризму.

 

"Війна – комплекс заходів, спрямований на захоплення чужих природних, енергетичних і людських ресурсів. Є найвищим ступенем загострення відносин за допомогою армії та зброї". Яка мета нападу Росії на Україну?

– Мета Путіна – знищення незалежної Української держави і перетворення її на плацдарм для подальшого руху на Захід. Тому вимагає роззброєння і хоче окупувати територію.

У соцмережах українці публікують фото вбитих ворожих солдатів. Закликають матерів-росіянок вимагати від влади припинення війни. Чи є шанси в учасників антивоєнних мітингів у Росії вплинули на свого президента?

– На вулиці виходить недостатня кількість росіян. Мізер від необхідного.

Путіна може усунути рішуча генеральська опозиція. Для цього потрібна військова поразка і жорстке блокування західних держав. Санкції розраховані на тривалий період. Путін розраховує пом'якшити їхні наслідки завоюванням України з її колосальним потенціалом.

Потрібно, щоб Захід допоміг із виходом на російських генералів та олігархів. Щоб через посередників поспілкуватися з тими, хто хоче жити. Обговорити ліквідацію російського президента. Цим потрібно займатись дипломатам.

Яка роль Білорусі в нападі російських військ на Україну?

– Лукашенко свою диктатуру встановив ще раніше за Путіна. Після останніх виборів він уміло розгромив опозицію. Має резерв кваліфікованої військової сили. Теж люто ненавидить Україну і не міг не використати ініціативу Путіна. Надав всебічну підтримку.

Українцям доводилося неодноразово сходитись із росіянами у битвах і війнах. У чому особливість нинішнього протистояння?

– Маємо мільйони людей, готових захищати свою землю. Вони тривалий час пожили у вільній державі. Такого не було ніколи. Весь подальший розвиток будуть порівнювати з нинішніми подіями, які стануть взірцями і героїзму, і бездарності керівництва. Не розумію, як можна було пропустити росіян із Криму. Щоб перекрити шлях, достатньо однієї добре окопаної мотострілецької бригади і прикриття з повітря. В голові не вкладається, порівняти в історії нема з чим.

Мали слабку і пацифістську владу. Лише коли, ворог напав, заговорили про захист. Ситуація подібна до становища України під час війни з більшовиками у 1917–1918 роках. В українізованих частинах царської армії був мільйон вояків. Десятої частини було достатньо, щоб відбитися від більшовиків. У владі не знайшлося організаторів.

На Велике будівництво шосейних доріг в Україні йшли всі резервні гроші. Якби їх витратили на ЗСУ, техніку, ракети, українці почувалися б упевненіше. За тиждень до початку війни президент говорив, що можемо збільшити Збройні сили у два-три рази, але за які ж гроші тоді будуватимемо дороги. Не в той бік дивився.

 

Що має бути на першому місці – збереження території, уникнення людських втрат, чи добиватися розвалу Росії?

– Маємо триматися останнього. Спроба зберегти людей і прийняти путінські умови стане національною катастрофою. Коштуватиме десятків тисяч життів. У Росії відкрито сотні кримінальних справ на наших політиків, журналістів, військових. Перед нападом окупанти мали намір виловлювати всіх незгідних і тих, кого називали нацистами. Заперечити щось у суді буде неможливо.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу "Країна", оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу".

×