– Дукач і монети перейшли мені у спадок від бабусі по батьковій лінії. Її звали Параскою. Була 1907 року народження. Жила в селі Залуч Коломийського району на Івано-Франківщині, – ділиться киянка 54-річна Леся Мельничук.
– Бабуся розповідала, що в її часи, коли дівка віддавалася заміж, в неї мали бути корали, перли й дукачі. Про це дбали батьки. Сама вона створила сім'ю в 23 роки і мала на той час 12 срібних дукачів та інші прикраси. Більшість із них змушена була продати під час війни, коли згоріла хата. Бабуся ледь встигла винести 5-річного сина – мого батька. Дідусь тоді був на війні. Хату відбудовували за гроші від проданих дукачів. Кому і як збула їх – ніколи не розказувала. Собі залишила тільки два дукачі й жменю польських монет.
1970 року вона переїхала жити до нас у Київ. Мене малу з братом зацікавив її шкіряний округлий мішечок, який затягувався шнурочком. У ньому були дукачі й монети. Баба Параска поклала їх у диван. Але завжди дозволяла погратися ними. Прожила 96 років. Ми з братом узяли на пам'ять по дукачеві й по кілька монет.
– П'ять років тому мені захотілося носити бабусині прикраси, – продовжує Леся Іванівна. –
Нанизала дукач на нитку із монетами, намистом
і замочком. У монетах просвердлила дірки. Купила й причепила до них кільця. Намистинки теж придбала, їх 44. Дукач розмістила посередині. З обох боків від нього через шість намистин – по монеті.
Викладаю в університеті. Студенти розпитують про дукач, хто на ньому зображений. Мусила пошукати в літературі для колекціонерів. Велика монета випущена 1870 року й була в обігу в Австро-Угорщині до 1918-го. На ній імператриця Марія Терезія. Вона посіла престол через відсутність у імператора Карла VI синів. 18-річною її видали заміж за пруського кронпринца Франца Штефана. Народила 16 дітей – п'ятеро хлопчиків і 11 дівчаток. Сина Йосифа зробила співправителем.
Срібні польські монети 1933 року мають номінал 5 злотих. Користувалися ними на Галичині, що була у складі Польщі. На них – королева Ядвіга, яка правила Польщею в XIV столітті. Була коронована в 11 років і видана за великого князя Литви 35-річного Владислава Ягайла. Жити разом вони почали через кілька років. Померла 25-річною після невдалих пологів. 8 червня 1997-го Папа Римський Іван Павло II канонізував її.
Коментарі